• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Четвер, 9 Липня, 2026
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Телебачення Черкащини: між виживанням і гіперлокальністю

Степанов Максим Степанов Максим
9 Липня, 2026 / 09:06
рубрика Новини
0
Телебачення Черкащини: між виживанням і гіперлокальністю
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

За ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund Nordic з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні впроваджується проєкт «Твоя аудиторія – твоя сила».

Одним із учасників є черкаське видання «Прочерк». Журналісти цього медіа поставили на мету дослідити медіаландшафт Черкащини. Продовжуємо публікацію цих досліджень. Нагадаємо, першу було присвячено друкованій пресі, другу – телеграм-каналам. Сьогоднішній матеріал присвячений телебаченню.

Пов'язанітеми

«Це не відрядження, це наше життя»: на сесії ПА ОБСЄ в Гаазі розповіли про злочини Росії проти медіа в Україні

Колишній політв’язень Владислав Єсипенко про «тюремний тип» організації російського суспільства

У Черкаській області працює чотири місцевих телеканали — «Вікка», «Ільдана», «Умань» і «Антена». Суспільне мовлення в регіоні фактично відсутнє — на його місці зараз «Суспільне Спорт». Тобто Суспільне з регіону робить сюжети на загальнонаціональний рівень. Повномасштабна війна, відтік кадрів і фінансовий тиск змінили телевізійний ландшафт регіону. Але ті, хто лишився, — тримаються.

Що каже регулятор

Регіональна представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Галина Рижак відстежує роботу каналів у щоденному режимі і фіксує кілька характерних змін.

– Місцеве аудіовізуальне мовлення на Черкащині представлене телеканалами ТРК «ВІККА», ТРК «Антена» та ТРК «Ільдана», які мовлять із використанням цифрових технологій у мультиплексі МХ-5 та КП «Телекомпанія «Умань», що здійснює лінійне телевізійне мовлення (аудіовізуальне лінійне мовлення). 2025 року Національна рада продовжила дію ліцензій на мовлення для ТРК «Вікка» та ТРК «Ільдана» на 10 років, – каже Галина Рижак.

Тематика місцевого ефіру після 2022 року кардинально змінилася. Спорт — який до війни займав помітне місце в ефірному сітці — фактично зник із місцевого екрану. На першому плані — війна, безпека, кібербезпека, соціальні теми.

— Теми війни зараз займають в основному нашу глядацьку аудиторію і наші телеканали. Якщо раніше спорт займав дуже багато місця, то зараз у нас навіть прямих ефірів спортивних немає, — зазначає Галина Рижак. – Журналісти запрошують у свої програми військовослужбовців та військовослужбовиць, волонтерів та волонтерок, переселенців, постраждалих внаслідок військової агресії РФ, звільнених з полону. Гостями і коментаторами є колишні військові на реабілітації. Досить важливими є теми захисту, підтримки, волонтерства та реабілітації. Телемовники розкривають соціальну тематику, опіку і супровід. в яких приверталась увага суспільства до фізичної реабілітації та соціальної адаптації ветеранів через спорт, а також до подолання стигми навколо звернення по психологічну допомогу.

В своїх телеетерах висвітлюють та аналізують події як місцеві так і загальноукраїнські, акцентують увагу глядача і на постійно важливих темах довкілля, економіки, освіти, політики, охорони здоров’я, культури, релігії та соціальних темах.

Телебачення Черкащини: між виживанням і гіперлокальністю 1
Стоп-кадр сюжету “Ільдани”

Серед чотирьох каналів вона окремо виділяє «Умань» — за повноту програмного наповнення та чіткий вихід у заплановані години. «Ільдана» і «Вікка» також мають своїх глядачів, хоча на «Віці» фіксувалися технічні збої, пов’язані з серверними проблемами.

Нацрада стежить і за формальними вимогами. Два черкаських канали вже отримали приписи — «Вікка» та «Умань» — за несвоєчасне повідомлення про зміни в реєстрі власників. В обох випадках змінювалося керівництво або власники, але п’ятиденний строк для повідомлення регулятора був порушений.

— Закон України — це не просто книжечка. Його треба мати на робочому місці і пам’ятати не тільки про права, а й про відповідальність, — каже Рижак.

Технічних проблем із сигналом у регіоні теж не вдалося уникнути. Через пошкодження веж, пов’язані з обстрілами, окремі передавачі не добивали в деяких районах області. Проте загалом сигнал у регіоні лишається стабільним — Нацрада підтримує постійний зв’язок із представником концерну РРТ.

Двоє проти всього

Якщо дивитися на «Антену» ззовні — канал виглядає цілком робочим: щоденні сюжети, студійні випуски, стрічка новин. Зсередини — це Валерій Воротник і його дружина Оксана, які фактично ведуть канал удвох.

— Зараз ми працюємо в дві особи. Інколи в день буває шість-сім-вісім сюжетів, бувають студії, бувають складні матеріали з коментарями, бувають прості картинки без слів. Я не уявляю, як би ми це робили без сучасних технологій і штучного інтелекту, — розповідає Воротник.

Телебачення Черкащини: між виживанням і гіперлокальністю 2
Стоп-кадр сюжету “Антени”

До повномасштабного вторгнення команда каналу налічувала шість-сім осіб. Потім — хтось виїхав за кордон, хтось пішов у військо. Сам Воротник теж пішов у армію одразу у 2022-му, повернувся пізніше — і застав майже порожній ефір. Зараз вони з Оксаною ведуть канал фактично самотужки.

— Залишилася Оксана. Вона постійно робить сюжети, монтує, редагує. Я редактор ефіру, складаю ефірний плейліст, контролюю трансляцію. Так і працюємо.

Технічну систему трансляції Воротник повністю перебудував — вона дистанційна, енергонезалежна і захищена. Коли по всьому місту вимикалося світло, «Антена» лишалася в ефірі.

Окрім того, також Воротник налагодив контакти з смілянською студією телеканалу “Сміла-ТВ”, якого вже немає. Але кадри лишились. І тепер вони знімають і надають сюжети для  «Антени».

Не новини — а картинка із місця подій

«Антена» свідомо обрала іншу модель роботи, ніж конкуренти. Воротник називає її гіперлокальним циклічним мовленням — і пояснює просто.

— Глядач має увімкнути телевізор і за пів години дізнатися всі свіжі новини. Не 18 випусків на день, як раніше. Один великий плейліст, який оновлюється. Це як концерт: сюжети йдуть у певному порядку, створюють настрій, і ти можеш дивитися не кожного дня — за три дні побачиш все, що відбулося.

Принципова позиція каналу — показувати так, як є. Мінімум коментарів від журналіста, максимум картинки та прямої мови учасника події.

— Маніпуляцій не було ніколи. Ми показуємо картинку такою, якою вона є. Глядач сам робить висновки. Це сучасний формат західного телебачення, який конкурує з інтернет-медіа.

Ідею такого формату Воротник підглянув ще у 1990-х на британському Sky News — і з того часу намагається відтворити її в черкаських реаліях.

Попри мінімальну команду, «Антена» — канал із найбільшою аудиторією серед місцевих мовників. Про це свідчать дані незалежного медіадослідження, до якого Воротника залучили в 2024 році в межах міжнародного проєкту за участю шведських партнерів.

— Нам відкрили дані по чотирьох каналах. «Антена» — перше місце. По всій області «Антена» мала близько 4% аудиторії, але ми ж тільки на одному передавачі. Коли перерахували на зону покриття, вийшло більше 12% — більше, ніж «1+1» і «Україна» разом у нашому регіоні.

За його словами, денна аудиторія каналу в 2024 році становила близько 84 тисяч осіб, зараз — вже понад 140 тисяч. Причому більшість дивиться з телевізора, а не смартфона.

Виживання без грантів

Фінансово канал тримається на межі. Щомісячна оплата послуг трансляції через мультиплекс — близько 33 тисяч гривень. Плюс електрика, пальне для генератора, обладнання. Рекламні надходження є, але їх вистачає ледве.

— Є сили приїхати додому, сісти на природі, викурити дві сигарети, випити пляшку пива. На це вистачає. На гранти — немає часу і сил. Ми працюємо з восьмої ранку до восьмої вечора.

Грантові проєкти — окрема болюча тема. Воротник каже: коли в команді було більше людей, вони їх робили. Удвох — неможливо.

Знайти нових людей теж не виходить. Кількох кандидатів він відсіяв сам — не побачив потрібного ставлення до роботи. Телебачення, на його думку, — це не блогерство і не соцмережі, де можна зняти що завгодно і набрати перегляди.

— Люди приходять із думкою, що треба «наїхати» на когось і зробити сенсацію. Ні. Треба висвітлювати питання. Не робити радянщину. Ми показуємо, як воно є.

Валерій Воротник переконаний: розмови про те, що локальне телебачення помирає і поступається соцмережам — це не тенденція, а нав’язаний наратив.

— Професійні медіа існують. Їх треба зберігати і підтримувати. Якби кошти, які йдуть на телемарафон, частково спрямували на підтримку місцевих мовників — ситуація була б зовсім інша.

Галина Рижак зауважує: попри всі виклики, черкаські канали продовжують працювати, а теми, які вони піднімають — війна, безпека, місцеве життя — залишаються актуальними для глядача.

Телебачення Черкащини: між виживанням і гіперлокальністю 3

Назарій Вівчарик, “Прочерк”

Попереднє

«Це не відрядження, це наше життя»: на сесії ПА ОБСЄ в Гаазі розповіли про злочини Росії проти медіа в Україні

Схожі новини

«Це не відрядження, це наше життя»: на сесії ПА ОБСЄ в Гаазі розповіли про злочини Росії проти медіа в Україні
Новини

«Це не відрядження, це наше життя»: на сесії ПА ОБСЄ в Гаазі розповіли про злочини Росії проти медіа в Україні

08/07/2026
Колишній політв’язень Владислав Єсипенко про «тюремний тип» організації російського суспільства
У фокусі – КРИМ

Колишній політв’язень Владислав Єсипенко про «тюремний тип» організації російського суспільства

08/07/2026
У Клевані воєнні кореспонденти та журналісти з прифронтових областей проходять відновлення
Новини

У Клевані воєнні кореспонденти та журналісти з прифронтових областей проходять відновлення

08/07/2026
Системний тиск на журналістів-розслідувачів: медіарух заявив про тривожну тенденцію за участю ДБР та судів
Новини

Системний тиск на журналістів-розслідувачів: медіарух заявив про тривожну тенденцію за участю ДБР та судів

08/07/2026

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Російські атаки проти медіасфери: НСЖУ зафіксувала 80 верифікованих випадків фізичного впливу за перше півріччя 2026 року

    Російські атаки проти медіасфери: НСЖУ зафіксувала 80 верифікованих випадків фізичного впливу за перше півріччя 2026 року

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Пошкоджено студію й авто, загинув охоронець»: офіс телеканалу «Ісландія» постраждав унаслідок удару РФ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • На фронті загинув оператор дніпровських телеканалів і воїн Олександр Вернігоров

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Телебачення Черкащини: між виживанням і гіперлокальністю

Телебачення Черкащини: між виживанням і гіперлокальністю

09/07/2026

«Це не відрядження, це наше життя»: на сесії ПА ОБСЄ в Гаазі розповіли про злочини Росії проти медіа в Україні

«Це не відрядження, це наше життя»: на сесії ПА ОБСЄ в Гаазі розповіли про злочини Росії проти медіа в Україні

08/07/2026

Колишній політв’язень Владислав Єсипенко про «тюремний тип» організації російського суспільства

Колишній політв’язень Владислав Єсипенко про «тюремний тип» організації російського суспільства

08/07/2026

У Клевані воєнні кореспонденти та журналісти з прифронтових областей проходять відновлення

У Клевані воєнні кореспонденти та журналісти з прифронтових областей проходять відновлення

08/07/2026

Системний тиск на журналістів-розслідувачів: медіарух заявив про тривожну тенденцію за участю ДБР та судів

Системний тиск на журналістів-розслідувачів: медіарух заявив про тривожну тенденцію за участю ДБР та судів

08/07/2026

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання