Репресії, арешти, полон, підвали – ці атрибути «російського світу» з’явилися на тимчасово окупованих територіях України, особливо в Криму і в Мелітополі практично з перших днів окупації. Окупанти та їхні поплічники шукали учасників АТО, усіляких активістів, силовиків та журналістів, — розповідають на своєму сайті журналісти РІА «Південь», які активно борються за визволення наших колег з полону.
“Завдання (у окупантів) просте і зрозуміле: журналісти – це голос, це інформація, яка мчить у маси. Тому завдання було… лояльних залишити як своїх рупорів, усіх незгодних – посадити. Тому чимала кількість мелітопольських журналістів, блогерів, адміністраторів місцевих ТГ-каналів зрештою опинилась у російських колоніях, отримавши величезні терміни по суті за правду, яку вони розповідали людям у перші тижні окупації регіону”, – пишуть патріоти-журналісти. Але щоб потрапити під репресивну ковзанку, … достатньо було висловити свою проукраїнську позицію.
Наприклад, Георгій Фатєєв із Мелітополя. Зник із соцмереж Георгій у 20-х числах листопада того ж року. За останньою інформацією МІПЛ, його утримують у СІЗО у Ростові-на-Дону. Про обставини викрадення та місця і умови утримання Фатєєва відомо дуже мало, тому що він жив сам і, ймовірно, не мав родичів у місті. У соцмережах Фатєєв відкрито підтримував Україну, її лідерів та армію. «Мій рідний Мелітополь за два місяці окупації перетворився на Придністров’я. Це, мабуть, єдине, що досконало може повторити Росія», – писав він, наприклад, у травні 2022 року.
Щоб привернути увагу світу до проблем незаконно ув’язнених колег журналісти використовують різні можливості. Наприклад, недавно редактор РІА «Південь» Світлана Залізецька розповіла у Держдепартаменті США про полонених українських журналістів, в тому числі з Мелітополя.
На слуху серед юристів та журналістів і Костянтин Зіновкін, 35-річний житель Мелітополя, якого викрали 12 травня 2023 року. За даними правозахисників, його затримали на вулиці невідомі у балаклавах. Пізніше троє чоловіків прийшли до його матері та повідомили, що Костянтина заарештовано за порушення комендантської години та доставлено у військову комендатуру. Костянтин в основному сам у камері, каже його дружина Люсьєна Зіновкіна, яку цитує МІПЛ. Судять чоловіка вже півтора роки, зазначає вона: засідання призначають раз на місяць і постійно переносять через відсутність когось із решти підсудних у справі. Нагадаємо, лише у листопаді 2024-го року до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону надійшло як мінімум 13 нових кримінальних справ проти громадян України, серед них – мелітопольці, які перебувають у російських катівнях вже не один місяць і навіть рік. Про них неодноразово писало РІА-Південь. Жителів окупованого Мелітополя судять у сфабрикованих справах про «шпигунство» та «тероризм». Усього ж з початку року до ростовського військового суду надійшло понад 110 справ проти неугодних режиму українців, повідомляє російська опозиційна правозахисна організація «Меморіал», яку заборонено в РФ.
Так, 64-річну Ірину Левченко викрали 6 травня 2023 року прямо на вулиці в окупованому Мелітополі. За даними правозахисників, спочатку її утримували у місті, потім перевели до Донецька, а 2026 року етапували до Сімферополя — до СІЗО на території окупованого Криму. У день затримання Ірина перебувала на вулиці разом із чоловіком. За його словами, її зупинили військові, коли вона намагалася зробити фотографію. Після перевірки телефонів подружжя розлучили. Перші тижні сім’я не знала, чи жива журналістка. Пізніше вдалося передати коротку записку: «звинувачують у тероризмі, чекаємо на суд».
Чоловіка відпустили через рік і чотири місяці – без документів та банківських карток, з довідкою про «порушення комендантської години». Він досі в окупованому Мелітополі і чекає на дружину. Ірина ж залишається за ґратами. Влітку 2025 року родина дізналася: вона в Донецькому СІЗО, потім Ірину перевели у Крим Сімферопольське СІЗО. Проти неї готують справу за «тероризмом». Що саме інкримінують журналістці – родині досі невідомо: справу засекречено.
Росфінмоніторинг оприлюднив оновлений перелік осіб, яких російська влада вважає терористами та екстремістами. До цього списку потрапила 21-річна українка Яна Суворова з Мелітополя, яку восени 2025 року засудили до 14 років ув’язнення. Разом із Яною Суворовою окупанти схопили ще кількох адміністраторів телеграм-чату «Мелітополь — це Україна»: Владислава Гершона, Олександра Малишева, Дениса Глущенка та Максима Рупчова.
36-річного Георгія Левченка, який адміністрував телеграм-канал РІА «Мелітополь», окупаційний суд засудив до 16 років суворого режиму з додатковим роком під наглядом поліції. Звинувачення сформулювали як державну зраду та підбурювання до екстремістської діяльності через інтернет.
Щодо Анастасії Глуховської, то факт її арешту ворог заперечує, хоча з 2023 року на російських телеканалах транслювали кадри її затримання. На відео чітко видно, як озброєні люди без розпізнавальних знаків та із закритими обличчями штурмують квартиру Анастасії, проводять обшук, надягають їй на руки кайданки та виводять на вулицю до службового автомобіля.
Сестра Анастасії повідомила редакцію, що спочатку журналістку тримали у Таганрозькому СІЗО, а потім перевезли до виправної установи у місті Кізелі Пермського краю. Ця в’язниця має зловісну репутацію — саме там загинули від катувань мер Дніпрорудного Євген Матвєєв та українська журналістка Вікторія Рощина. Міжнародному комітету Червоного Хреста вдалося офіційно підтвердити, що Анастасія Глуховська справді перебуває в ув’язненні в Кізелі.
Багатьох затриманих та незаконно засуджених українців із Мелітополя окупанти везуть до Кізела, що у Пермському краї. Можна сказати, що місце ув’язнення лише посилює моральний та фізичний стан мелітопольців, які отримали величезні терміни за свою проукраїнську позицію. На сьогоднішній день у місцевій колонії знаходяться близько трьох десятків мелітопольців.
Пермський край РФ мав при «совку» одну з найбільш розгалужених систем «острівів» ГУЛАГу. Нинішнє СІЗО-3 у Кізелі – колишньому шахтарському містечку – з’явилося у 1940-х. Місто існувало за рахунок вугільних шахт та місць ув’язнення. Нинішній Кізел – депресивне містечко з населенням і жіночою колонією. Ув’язнені жінки тримають на плаву майже все, що залишилося від місцевої економіки – швейну фабрику, яка виробляє, зокрема, форму для російських військовослужбовців та силовиків. Три роки тому підприємство потрапило під українські санкції. Персонал відзначається жорстоким насильством та знущаннями над ув’язненими. Крім жорстокого побиття, персонал СІЗО може, наприклад, змусити в’язнів нерухомо стояти весь день у камерах з відчиненими вікнами. Температура взимку у Кізелі іноді падає до -40. У таких умовах тут діє природна аномалія, кизелівська бора – штормовий вітер, що утворюється за сильних морозів і посилюється особливостями місцевого рельєфу.
Недавно в Києві на Контрактовій площі відбулась мирна акція «Цивільні чекають. Світ має діяти». Учасники вимагали прискорення обмінів, регулярної комунікації держави з родинами полонених і посилення міжнародного тиску на Росію. Серед тих, чиї імена лунали на акції, – мелітопольці. Журналісти РІА «Південь» борються за визволення своїх колег, знайомих і земляків не лише публікаціями. Регулярно виходять на акції на підтримку цивільних полонених, бо жителів окупованого Мелітополя, яких Росія утримує за ґратами, позбавили можливості говорити. Вони борються за визволення колег на міжнародному рівні і нагадують про їхні історії доти, доки вони не повернуться додому. Акція на Контрактовій площі в Києві стала ще одним приводом назвати їхні імена.
За даними Благодійного фонду «Цивільні в полоні», наразі в російському полоні перебуває або безвісти зниклими вважаються близько 20 тисяч цивільних українців. Андрій Варваров відомий у Мелітополі як DJ Vara. У березні 2022 року він разом із другом Вадимом Носанем, який теж довгий час працював у Мелітополі, поїхав на своєму «Ауді» з Запоріжжя до Бердянська, аби забрати знайомих. Того ж дня зв’язок із ними урвався. Дівчина Андрія через застосунок геолокації встановила: востаннє чоловіки були в мережі в селі Нове Токмацького району. Пізніше в одному з російських пабліків з’явилося фото Андрія з підписом «підняли руки догори та здалися в полон». Юристи припускають: чоловіків затримали, щоб забрати автомобіль Варварова. Свідки бачили, як якийсь російський командир їздив на цій машині. Деякий час чоловіків тримали в Оленівській колонії, де застосовували тортури, потім перевезли до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста офіційно підтвердив їхнє перебування в полоні. Попри це Росія відмовляється повертати їх без будь-якого статусу та офіційного обвинувачення.
Мешканця Мелітополя Юрія Садовського викрали з власного будинку 16 травня 2022 року. Вранці до будинку під’їхали два чорних джипи з літерами V і Z, військові зламали ворота, вдерлись на подвір’я і провели обшук. Коли знайомі зверталися до окупаційної прокуратури, щоразу чули одне: «Такого не затримували. Людей не викрадаємо». Через вісім місяців на одному з Телеграм-каналів з’явилося відео: Юрій – неголений, з синцями, тримається рукою за ребра. Пізніше стало відомо: Садовського катували струмом, затискали пальці у лещатах, після чого примушували рити окопи для армії РФ біля Токмака. За останньою наявною інформацією, він перебуває в СІЗО Таганрога, має критичні проблеми зі здоров’ям – кровотеча, тиск, серце, шлунок, не встає з ліжка, повідомляє видання ZMINA. Ще до війни він хворів на астму і серцеві хвороби. МКЧХ підтвердив факт його перебування в ув’язненні.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: