У Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка до Дня журналіста відкрили фотовиставку «Тому я тут» студента 4 курсу факультету журналістики, фотожурналіста, члена НСЖУ Андрія Ходькова. Після початку повномасштабного вторгнення він залишився в Україні та почав документувати наслідки російської агресії через об’єктив камери. Свої роботи автор розглядає як спосіб зафіксувати події війни та залишити свідчення для майбутнього.
Відкриття зібрало студентів, викладачів та представників журналістської спільноти. У межах заходу також відбулося урочисте вручення грамот і подяк викладачам та студентам факультету журналістики за їхню професійну й освітню діяльність. Окремо відзначили 120-річний ювілей легендарної газети «Вечірній Київ», друковану версію якої сьогодні видає Університет Грінченка, поєднуючи традицію класичної журналістики з сучасною медійною освітою.
Виставка є особистим свідченням
Експозиція «Тому я тут» складається з фотографій, зроблених автором після 2022 року. Це кадри, які фіксують реальність війни та повсякденне життя людей в умовах повномасштабного вторгнення.
Назва виставки походить з особистої позиції Андрія Ходькова. За його словами, рішення залишитися в Україні було свідомим вибором, а камера стала інструментом фіксації подій, свідком яких він є.
«Інших варіантів не розглядав – виїхати означало б відвернутися від того. що відбувається з країною, у якій я виріс. Тоді ж у мене зʼявилася камера. Спершу я просто хотів зберегти для себе те, що бачив навколо, а згодом зрозумів, що це і є моя робота – фіксувати те, що росія залишає по собі. Я тут, щоб лишився доказ. Щоб через роки ніхто не зміг сказати, що цього не було, що ракети не падали на житлові будинки, що людей не діставали з-під завалів. Ось тому я тут», — пояснює журналіст.
«Українські журналісти є частиною глобальної професійної спільноти»
На запрошення декана факультету журналістики Надії Фіголь під час відкриття фотовиставки виступив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. У своєму зверненні він наголосив на ролі університету як постійного партнера журналістської спільноти та важливого майданчика для професійних подій, що об’єднують медіаспільноту, студентів і викладачів.
Говорячи про День журналіста, який відзначається 6 червня, голова Спілки нагадав, що ця дата пов’язана з міжнародним визнанням української журналістики. Саме цього дня Національна спілка журналістів України була прийнята до Міжнародної федерації журналістів. За його словами, це є підтвердженням того, що українські журналісти є частиною глобальної професійної спільноти.
«Я хотів би підкреслити, що в Україні, особливо в нинішній важкий воєнний час, ми бачимо, наскільки важливими для людей є медіабренди – місцеві, регіональні, традиційні. Це вже не просто медіа. Це елемент української стійкості», – сказав Сергій Томіленко.
Він також розповів про роботу місцевих газет у прифронтових регіонах, зокрема про маршрути доставки друкованих видань, які подекуди проходять у надзвичайно небезпечних умовах. За його словами, для багатьох людей друкована преса залишається важливим символом довіри та зв’язку з країною:
«Буквально десять днів тому я повернувся з відрядження на Сумщину. Разом із головним редактором місцевої газети “Ворскла” Олексієм Пасюгою ми проїхали маршрутом, який канадські журналісти назвали одним із найнебезпечніших газетних маршрутів у світі. Щотижня головний редактор везе свіжо надруковані газети майже до самого кордону з Росією. Іноді військові відмовляються супроводжувати цей маршрут через небезпеку. Але журналісти розуміють важливість газети, важливість українського друкованого слова, тому продовжують їхати до людей».
120 років «Вечірньому Києву»
Перший номер «Вечірнього Києва» вийшов 21 грудня 1905 року (2 січня 1906 року за новим стилем). Упродовж своєї історії видання неодноразово зазнавало цензури та тимчасового припинення виходу з боку імперської та радянської влади.
Навіть у найскладніші періоди газета публікувала прогресивні думки свого часу. Зокрема, «Вечірні розмови» Максима Рильського, надруковані у «Вечірньому Києві», сьогодні вважаються класикою української журналістики та вивчаються на факультетах журналістики.
Друкований випуск «Вечірнього Києва» було припинено 29 листопада 2018 року, однак у квітні 2024 року Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення ухвалила рішення про реєстрацію Київського столичного університету імені Бориса Грінченка суб’єктом у сфері друкованих ЗМІ. Перший номер відродженої друкованої газети «Вечірній Київ» побачив світ 6 червня 2024 року.
Нині «Вечірній Київ», що цьогоріч відзначає 120-річчя, продовжує випускати редколегія Факультету журналістики Університету Грінченка, до складу якої увійшли знані журналісти-практики та видавці, а також студенти. Верстку та друк газети здійснює НМЦ видавничої діяльності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Голова НСЖУ подякував університету за співпрацю з журналістською спільнотою, зокрема за розвиток цієї журналістської лабораторії, де спільно працюють викладачі, студенти та практики. Він також наголосив на значенні друкованого слова як історичного архіву: за його словами, саме газети та сімейні фото часто стають тим, що люди беруть із собою, залишаючи домівки через війну.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: