Як працювати журналістам у громадах, де FPV-дрони стали щоденною загрозою? На що покладатися під час атаки, як оцінювати безпечність маршрутів і де проходить межа між професійним обов’язком та невиправданим ризиком? Про це говорили медійники Сумщини, військові та експерти під час фахової дискусії, що відбулася 29 вересня. Захід спільно організували Сумська обласна організація Національної спілки журналістів України, місцеве відділення Центру журналістської солідарності НСЖУ, кафедра журналістики та філології Сумського державного університету.
До розмови безпосередньо з бойової позиції долучилася командир взводу ударних БПЛА одного з підрозділів ЗСУ пані Надія. Своїм досвідом також поділилися журналісти, які працюють на територіях, що постійно зазнають атак: керівник інформаційної агенції «Ямпіль-інфо» Олександр Соломко, директорка ТОВ «Редакція газети “Глухівщина”» Катерина Тищенко та головний редактор газети «Ворскла» Олексій Пасюга.
Військовослужбовець пані Надія продемонструвала роботу аналізатора частот «Чуйка» та розповіла про алгоритми дій під час дронової загрози. Дала поради, як розірвати оптоволоконний кабель від ворожого FPV-дрона.
За її словами, покладатися винятково на технічні засоби не можна: детектори не здатні виявляти всі типи безпілотників, зокрема ті, що керуються через оптоволокно. Важлива «внутрішня чуйка, тому що прилад показує тільки ті борти, які видають сигнал на частотах. Тобто, окрім “Чуйки”, використовуємо ще очі й вуха», – наголосила Надія.
Під час роботи наших сил протиповітряної оборони пані Надія порадила якнайшвидше шукати укриття або хоча б будівлю, яка може частково захистити від уламків. На відкритій місцевості варто максимально зменшити силует – присісти або лягти.
Про щоденну роботу медіа під постійною дроновою загрозою розповів керівник інформаційної агенції «Ямпіль-інфо» Олександр Соломко.
«Загрози в нас були постійно, але зараз вони в рази більші. Ми стикаємося з ризиком не лише під час роботи, а й під час звичайного життя», – зазначив журналіст.
За його словами, у 2025–2026 роках однією з головних небезпек для прикордонних громад стали масовані атаки FPV-дронів та БПЛА типу «Блискавка».
Критично оцінюючи ефективність аналізатора частот «Чуйка», пан Олександр наголосив, що пристрій фіксує майже 20% загроз, а також може реагувати на українські перехоплювачі. Тож під час роботи на місцях ударів варто орієнтуватися на всі доступні джерела інформації та заздалегідь відпрацьовані правила поведінки. На його переконання, знати інструкцію недостатньо – алгоритми дій необхідно доводити до автоматизму. В екстремальній ситуації, коли дрон рухається безпосередньо в напрямку людини, можна розгубитися і забути навіть добре відомі правила.
Окремою темою дискусії стали обмеження щодо оперативного оприлюднення інформації з місць російських ударів. Олександр Соломко звернув увагу на проблему дотримання медійниками часових обмежень на публікацію фото, відео та прямих трансляцій в умовах, коли інформація з місця події нерідко майже одразу з’являється у соціальних мережах. Учасники обговорення наголосили на необхідності поєднувати оперативність журналістської роботи з вимогами безпеки.
Представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області Лариса Якубенко, яка долучилася до обговорення, поділилася рекомендаціями, отриманими під час безпекових тренінгів. Зокрема, йшлося про алгоритми дій групи людей під час атаки та підвищену небезпеку окремих ділянок доріг і перехресть, де можуть перебувати так звані «дрони-ждуни».
Директорка ТОВ «Редакція газети “Глухівщина”» Катерина Тищенко розповіла, що редакціям прикордоння доводиться враховувати дронову небезпеку не лише під час журналістських виїздів, а й у щоденній роботі.
Повністю безпечного місця фактично немає. Якщо повноцінне укриття розташоване далеко від редакції, журналісти змушені принаймні дотримуватися правила двох стін.
Постійно змінюється й уявлення про безпечні маршрути. Напрямок, який ще кілька місяців тому вважався відносно спокійним, сьогодні може стати зоною підвищеного ризику. Водночас редакції продовжують працювати з прикордонними громадами, життя яких потребує постійного висвітлення.
На запитання про можливість релокації редакції Катерина Тищенко відповіла, що наразі такого варіанта не розглядає: «Я не допускаю цієї межі навіть у думках. Це межа, коли, не дай Боже, прорвуть нашу оборону. Лише це для мене стане сигналом кудись виїздити».
Головний редактор газети «Ворскла» Олексій Пасюга пригадав, як у 2025 році редакція втратила автомобіль унаслідок атаки дрона. Команда встигла залишити транспортний засіб і відійти на безпечну відстань, після чого безпілотник уразив автівку.
«Звісно, найкращий журналіст – це живий журналіст», – наголосив Олексій Пасюга.
На його переконання, медійникам необхідно критично оцінювати ризики й не намагатися будь-якою ціною першими потрапити на місце події. Він також застеріг від спроб наблизитися до збитих або впалих безпілотників, які можуть становити смертельну небезпеку.
«Працюючи в зоні постійного ризику, журналісти Сумщини позитивно оцінюють допомогу НСЖУ та Центрів журналістської солідарності редакціям засобами технічного виявлення БПЛА. Водночас і медійники, і військові говорять про обмежені можливості таких пристроїв. Тож варто порушувати питання про забезпечення журналістів прикордоння додатковими засобами ситуаційної обізнаності, які давали б змогу оперативніше бачити повітряні загрози», – наголосив керівник Сумського відділення ЦСЖ Володимир Садівничий.
Загалом дискусія викликала жваву зацікавленість аудиторії, про що свідчить кількість поставлених запитань. Особливо активними були студенти-журналісти СумДУ.
Досвід журналістів прикордонної Сумщини засвідчує: універсального технічного засобу чи алгоритму, який гарантував би повний захист від БПЛА, немає. Тому ключовими залишаються постійна оцінка ризиків, знання базових правил безпеки, відпрацьовані алгоритми дій, уважність до ситуації навколо та готовність відмовитися від журналістського завдання, якщо ризик для життя стає надмірним.
Адже головний принцип роботи в умовах дронової загрози сформулювали самі учасники зустрічі: найкращий журналіст – живий журналіст.
Мережа Центрів журналістської солідарності – ініціатива Національної спілки журналістів України, спрямована на підтримку медійників, які працюють в Україні під час війни. Центри надають журналістам безпекову, професійну та інші види допомоги.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів–Суми: Наталія Войтович, координаторка Львівського центру – 097 907 97 02; Володимир Садівничий, координатор Сумського центру – 050 582 25 17.
Софія Ліщинська, студентка спеціальності «Журналістика» СумДУ
Дискусія з цього приводу: