Підконтрольний РФ “Джанкойський районний суд” оштрафував кримськотатарську журналістку та правозахисницю Лутфіє Зудієву на 30 тисяч рублів за протоколом про провадження діяльності «іноагента» без подання відповідної заяви, повідомляє «Кримська солідарність».
Мін’юст РФ ухвалив рішення включити журналістку до реєстру «іноагентів» 16 травня цього року, вважаючи, що вона перебуває «під іноземним впливом». Це перший випадок визнання «іноагентом» журналістів з числа кримських татар у Криму.
Журналістка оскаржила це рішення Мін’юсту в суді. Вона подала пояснення на складений на неї протокол. Вона вказала, що російський Мін’юст у Криму вважав її громадську та медійну діяльність «політичною». Однак вона такою не є і не підпадає під вказану в законі ухвалу.
Крім того, Лутфіє Зудієва зазначила, що у справі відсутні докази «іноземного впливу», який нібито на неї чинився. А сама норма закону про «іноагенти» сформульована розпливчато і може застосовуватися владою довільно.
Журналістка також підкреслила, що притягнення її до відповідальності за адміністративною статтею порушує її право вільно висловлювати свою думку, закріплене в Конституції РФ та міжнародних договорах. Зудієва просила припинити справу. Вона заявила, що у її діях не було складу правопорушення.
Разом із адвокатом Зудієва планує подати апеляційну скаргу на рішення Джанкойського міського суду.
Раніше Зудієва вже зазнавала переслідувань з боку російської влади. У Джанкої 22 лютого 2024 року силовики РФ провели обшук у неї вдома. Її звинуватили у «зловживанні свободою масової інформації» за репости матеріалів Радіо Свобода без маркування медіа як іноагента. Наприкінці березня того ж року стало відомо, що підконтрольний РФ Київський районний суд у Сімферополі оштрафував кримчанку на 2500 рублів за статтею про «зловживання свободою масової інформації».
Законодавство про так званих «іноагентів» з’явилося в Росії 2012 року. Закон дозволив Мін’юсту РФ визнавати некомерційні організації іноземними агентами, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та ведуть політичну діяльність. Згодом з’явилася можливість визнавати агентами ЗМІ та фізичних осіб, у тому числі тих, хто не отримує закордонного фінансування, але «перебуває під іноземним впливом». Що саме слід вважати за іноземний вплив, російське законодавство не уточнює.
Матеріал створено НСЖУ за підтримки шведської правозахисної організації Сivil Rights Defenders.
Інформаційна служба НСЖУ
