Відсутність романтизації професії, прозорі правила гри та вміння слухати співробітників – ключові складові ефективної медіаструктури. Сіоїми думками про участь у Donbas Media Forum поділився заступник головної редакторки LIGA.net Юрій Смирнов на своїй Фейсбук-сторінці. Він підкреслив, що за психологічний стан насамперед відповідає сам журналіст, але керівник має вчасно помічати проблеми й будувати системну комунікацію. У дискусії «Журналістика як робота, а не лише як покликання», де також виступила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, йшлося про те, як налагодити внутрішні процеси навіть у маленьких редакціях.
Під час обговорення Юрій Смирнов висловив низку тез щодо деромантизації медіагалузі, менеджменту в редакціях та відповідальності за психологічне здоров’я журналістів.
- Журналістика – це робота і бізнес, а не місія. Журналістика не повинна сприйматися як абстрактне «покликання». Якщо керівництво закликає працювати понаднормово, прикриваючись «високою місією», це свідчить не про відданість справі, а про погане управління.
- Редакція – це не родина і не психотерапевт. За власне психологічне здоров’я першочергово відповідає сам журналіст. Водночас обов’язок керівника – вчасно помітити проблеми в працівника та запропонувати допомогу або рішення.
- Необхідність регулярних розмов one-on-one. Найбільшою проблемою у стосунках між редакцією та співробітниками є мовчання. Часто про незадоволення людини дізнаються лише тоді, коли вона вирішує звільнитися. Розмови один на один не мають бути формальністю «для звітності» – журналіст повинен відчувати, що його чують, і бачити реальні зміни у діях керівництва.
- Побудова системних процесів. Якщо через відпустку одного співробітника зупиняється робота пів редакції – це проблема структури, а не конкретної людини. Навіть у маленьких регіональних медіа процеси можна й потрібно будувати правильно.
- Що може дати редакція без великих бюджетів. Навіть за відсутності значного фінансування медіа здатне запропонувати те, що не коштує грошей: прозорі й зрозумілі правила, відсутність невтручання в редакційну роботу та реальні можливості для професійного зростання.

Раніше ми розповідали про те, що під час дискусії «Журналістика як робота, а не лише як покликання» обговорювали кадрову кризу, низькі зарплати, невикористані відпустки, психологічне виснаження та пошук способів утримати людей у професії.














Дискусія з цього приводу: