Як кажуть, від старих звичок дуже складно відмовлятися, на жаль, до таких звичок належить і одвічна традиція придушувати незалежні та критичні голоси. Але пандемія коронавірусу показала, що такі голоси нам як ніколи потрібні, написав Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір для Deutsche Welle з нагоди відзначення лауреатів міжнародної премії за свободу слова. Національна спілка журналістів України підготувала адаптований переклад цього матеріалу.
З самого початку спалаху COVID-19 уряди постали перед величезним завданням – направляти та керувати своїми громадянами в умовах однієї з найбільших криз сучасності, при цьому їм часто доводиться приймати свої рішення на основі неповної, а іноді суперечливої інформації. Складне завдання з незрозумілими наслідками та непередбачуваними результатами.
У кількох країнах ця невизначеність посилила намагання влади контролювати потік інформації та придушувати незручні висловлювання. З самого початку пандемії COVID-19 мій офіс став свідком багатьох випадків, коли влада запроваджувала заходи, спеціальне законодавство чи укази щодо обмеження прав журналістів та ЗМІ, а також вільного обігу інформації.
Заходи варіюються від зобов’язань публікувати ЗМІ лише інформацію, яка була надана владою, до блокування веб-сайтів, а також обмеження доступу до урядової інформації та покарання журналістів, звинувачених у поширенні так званих «фейкових новин».
«Питання життя та смерті»
Доступ до точної та правдивої інформації, особливо під час пандемії, є питанням життя та смерті. Люди мають право знати про життєво важливі заходи щодо охорони здоров’я, реальну статистику та рішення влади. Здоров’я людини залежить не тільки від легкодоступної медичної допомоги, а й від доступу до перевіреної інформації про характер загроз та засобів, доступних для захисту себе, своєї родини та своєї громади.
Наприклад, обмеження вільного потоку інформації в Китаї на початку пандемії, не сприяло захисту населення в країні чи в усьому світі, а навпаки. Нам потрібно більше інформації з усіх видів джерел та незалежних ЗМІ.
Журналісти мають вирішальне значення у поширенні такої інформації. Вони відіграють ключову роль у наданні життєво важливої інформації у сфері охорони здоров’я для населення, у перетворенні наукової термінології на зрозумілі для людей слова, і в боротьбі з дезінформацією.
Я цілком розумію необхідність боротьби з дезінформацією, як наприклад фейкові повідомлення про фальшиві зцілення, але невірно вважати, що найкращий шлях це обмеження свободи ЗМІ.
«Приховування» контрпродуктивної інформації
Чутки найкраще подолати, забезпечивши доступ до плюралістичних та незалежних джерел інформації. Я не думаю, що влада отримає велику довіру від громадськості, якщо буде помічена у навмисному приховуванні інформації чи блокуванні засобів масової інформації. Тож замість додаткових обмежень нам потрібна більша прозорість.
Замість того, щоб обмежувати журналістів, влада повинна дозволити їм безперешкодно виконувати свою роботу, дозволяючи їм знаходити та використовувати всі джерела інформації, які самі ЗМІ вважають необхідними.
Також, уряди повинні надавати ЗМІ правдиву інформацію. Вони також повинні підтримувати ті засоби масової інформації, які зіткнулися з фінансовими проблемами через пандемію, тим більше, що в пост-COVID-19 період потреба в журналістській діяльності не зменшиться. Свобода вираження поглядів та інформації в поєднанні з плюралістичним медіа-ландшафтом є важливим фактором економічного зростання та вирішальним інструментом зміцнення соціальних зв’язків та демократичних структур.
Відзначаючи Всесвітній день свободи преси 2020 року, згадаймо, що під час цієї безпрецедентної кризи та надзвичайної ситуації вільні ЗМІ нам потрібні як ніколи. Не придушуйте незалежні голоси.
Арлем Дезір – Представник Організації з безпеки і співробітництва в Європі з питань свободи ЗМІ
