У листопаді 2025 року Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував 14 випадків порушення свободи слова в Україні. Більша частина цих злочинів – сім випадків – була вчинена Російською Федерацією. Російські воєнні злочини проти медіа охоплювали обстріли журналістів, пошкодження редакцій та телевеж, а також юридичний тиск на медійників в окупації. Про це свідчать дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».
Як повідомляє ІМІ, окрім воєнних злочинів, звіт містить інформацію про загибель двох українських медійників, які захищали країну від російського вторгнення, а також фіксує випадки порушення, не пов’язані з війною: погрози, кібератаки, непрямий тиск та обмеження доступу до інформації.
Листопад приніс сумні новини про загибель двох українських медійників, які змінили камеру та мікрофон на військову форму:
- Костянтин Гузенко – фотограф, медіапродюсер, учасник команди Ukraїner. Служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, виконуючи функції пресофіцера.
- Антон Бондаренко – військовий, відомий своєю роботою фіксера для французьких телеканалів TF1 та LCI. Він зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив його загибель.
Росія продовжує цілеспрямовані атаки на журналістів та медійну інфраструктуру, намагаючись ускладнити висвітлення своїх злочинів та підірвати інформаційну стійкість регіонів.
У листопаді зафіксовано два випадки атак із застосуванням дронів, спрямованих безпосередньо проти цивільних автомобілів з представниками медіа:
- 8 листопада російські військові вдарили дроном по автівці гуманітарної місії «Проліска» на в’їзді до Костянтинівки (Донеччина). У машині перебували четверо людей – волонтери, а також двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усім вдалося вціліти.
- 20 листопада російський FPV-дрон атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом (Донецька область). У машині перебував кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко разом із волонтерами.
Масовані дронові та ракетні атаки ворога призвели до пошкодження приміщень низки регіональних медіа:
- У Дніпрі в ніч на 15 листопада внаслідок дронової атаки постраждали приміщення, де розташовані редакції газети «Вісті Придніпров’я» та онлайн-медіа «Новини Підгородне». Вибуховою хвилею вибито вікна, пошкоджено рами, меблі та частину офісного обладнання.
- Увечері 17 листопада внаслідок масованого обстрілу Дніпра пошкоджено будівлю регіональної редакції «Суспільного».
- Приміщення філії «Суспільне Запоріжжя» зазнало пошкоджень уночі 26 листопада. Хоча команда не постраждала, пошкоджено частину стіни будівлі та вибито вікна, нині триває підрахунок збитків.
У Дніпрі внаслідок російської атаки було пошкоджено телевежу. Через це призупинилося мовлення місцевих ефірних каналів та радіо.
Росія продовжує використовувати юридичні механізми для переслідування українських медійників на окупованих територіях. Російський суд засудив до 14 років ув’язнення громадянського журналіста Вілена Темер’янова з окупованого Криму. Він був затриманий у 2022 році за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі.
Паралельно з воєнними злочинами, ІМІ зафіксував сім випадків порушень свободи слова, що не пов’язані з російською агресією. Ці випадки стосуються проблем доступу до інформації, безпеки журналістів та спроб впливу на редакційну політику.
Журналіст «Краматорського району» Андрій Гринь отримав погрози фізичною розправою від фігуранта свого матеріалу. Після того, як поліція спершу не внесла відомостей до ЄРДР, журналіст звернувся до суду. Суд зобов’язав правоохоронців розпочати розслідування за фактом погроз убивством.
Комишуватська селищна рада відмовила журналістці SODA Вероніці Хорольській у наданні відповідей на 21 інформаційний запит, надіславши єдину формальну «відписку». Юристи ІМІ підтвердили, що така відповідь є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.
Українські медіа продовжують залишатися мішенню для кіберзлочинців та зламників:
- У ніч на 14 листопада невідомі намагалися дібрати паролі до облікових записів на сайті «Накипіло». Спроба, вчинена з різних IP-адрес (переважно з Києва та Одеси), була заблокована системою безпеки.
- Одночасно невідомі намагалися зламати соцмережі всіх журналістів «Полтавської хвилі» та «Сіль Медіа». Через масові атаки Meta тимчасово заблокувала профіль засновника видань, що критично вплинуло на роботу сторінок медіа.
- Черкаське медіа «18000» отримало кілька фішингових листів, замаскованих під повідомлення від Meta. Листи пропонували отримати “синю галочку” у Facebook та містили підозрілу Google-форму, спрямовану на викрадення даних. Редакція розпізнала шахрайство.
Зафіксовано дві серйозні спроби непрямого тиску та впливу на діяльність журналістів-розслідувачів:
- Стало відомо, що фігуранти корупційної справи «Мідас» збирали досьє на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ. У списку, що викликає особливе занепокоєння, фігурують 10 журналістів, які розслідують корупцію, зокрема Юрій Ніколов та Олекса Шалайський.
- «Слідство.Інфо» отримало файл із планом антикризової кампанії фонду Руслана Шостака. Кампанія була спрямована на нейтралізацію розслідування щодо евакуації дітей до Туреччини. План включав залучення ботоферм, контрольованих інфлюєнсерів та роботу з редакторами медіа, що створює значні ризики для джерел інформації та редакційної незалежності.
Раніше ми повідомляли про те, що профспілки, роботодавці та громадянське суспільство Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) об’єднали зусилля, щоб вимагати конкретних заходів проти тривожної нестабільності журналістів, яка становить серйозну загрозу для демократії.
Інформаційна служба НСЖУ
