Журналістка і правозахисниця Марія Томак у січні 2022 року очолила Службу забезпечення діяльності Кримської платформи в структурі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. А нещодавно вона взяла участь у проведеній НСЖУ черговій онлайн-зустрічі «У фокусі – Крим».
– Значна частина тиску, репресій, порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права, що відбуваються зараз на тимчасово окупованій території Криму, пов’язані з роботою журналістів, зі свободою слова і свободою вираження поглядів, – наголосила Марія Томак. – Безумовно, ми моніторимо цю тему, стараємось реагувати на випадки ув’язнення журналістів. Працюємо спільно з експертною мережею Кримської платформи, зокрема, з Центром прав людини «Зміна», Кримською правозахисною групою та іншими громадськими організаціями.
Під час саміту Кримської платформи, що відбувся нещодавно в хорватському Загребі, українці старалися привернути увагу світових лідерів до теми ув’язнених журналістів. Зокрема, поширювали надані правозахисниками матеріали про ув’язнених професійних та громадянських журналістів, блогерів. Також організували виставку, де розповіли про журналістів, яким через їхню професійну діяльність обмежено в’їзд до Криму.
Під час саміту відбулася зустріч дружини ув’язеного журналіста Владислава Єсипенка Катерини з політиками найвищого світового рівня. На цій зустрічі були присутні спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі, президентка Бундестагу Бербель Бас, віцепрезидентка Національних зборів Франції Валері Рабо, заступник голови Європейського парламенту.
– Не може бути ніяких інтерпретацій щодо ситуації зі свободою слова на Кримському півострові: вона дуже і дуже складна, – наголосила Марія Томак. – Від 2014 року разом з незаконною анексією Криму відбувалася «зачистка» незалежних ЗМІ і незалежних журналістів. Можливості для роботи професійних медіа ставали дедалі обмеженішими. Й тоді всю медійну роботу взяли на себе громадянські журналісти, які працювали і працюють в межах ініціативи «Кримська солідарність» і які через цю свою діяльність стали об’єктами для політичних переслідувань з боку окупаційної влади.
З початком широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну ситуація зі свободою слова і свободою висловлення поглядів на півострові однозначно різко погіршилася. Сьогодні будь-які прояви солідарності з материковою Україною (навіть виконання українських пісень) переслідуються за нововинайденою статтею про так звану дискредитацію збройних сил рф.
Ця стаття і в адміністративному, і в кримінальному її виконанні спрямовується проти людей, які висловлюють свою солідарність з Україною. Саме за цією статтею окупантами Криму було засуджено до 2,5 року суворого режиму жителя Алушти Олександра Тарапона, який поширював листівки з протестом проти широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну. Це був перший випадок, коли за таке порушення в тимчасово окупованому Криму людину засудили до позбавлення волі, адже раніше за статтею «про дискредитацію» суди обмежувалися накладенням штрафів.
Таких випадків покарання за підтримку України на тимчасово окупованій території Криму останнім часом стає все більше.
– Наприклад, люди створюють Whatsapp групу і поширюють інформацію про події на материковій Україні. Звичайно, що це не журналістська діяльність, але навіть за таке поширення інформації людей переслідують в адміністративному порядку, – каже Марія Томак. – Тобто, репресивний механізм набирає сили і вже діє не тільки проти журналістів, громадянських журналістів і блогерів, а й проти пересічних людей, що якимось чином поширюють інформацію на підтримку України, про воєнні злочини, що вчиняє рф на території України.
Водночас, нікуди не зникли й тривають переслідування журналістів і блогерів, що почалися до 24 лютого 2022 року. Нікого з раніше засуджених за свою громадянську позицію не було звільнено.
– Сьогодні ми говоримо про громадянського журналіста Нарімана Джелялова, який зазнав переслідувань і був засуджений не тільки за свою журналістську діяльність, а й за відкриту участь у саміті Кримської платформи, – каже Марія Томак. – Хотілося б також привернути увагу до факту, що свою стратегію переслідувань журналістів і не згідних з ворожою владою пересічних громадян, застосовану в Криму, російські окупанти переносять і на новоокуповані території. Ми бачимо, що журналісти поряд з ветеранами АТО і ООС, співробітниками українських правоохоронних органів, громадськими активістами – це одна з цілей практики переслідування. Часто люди зникають під час фільтрації на пропускних пунктах під час переміщення з тимчасово окупованих територій. Ми вважаємо, що всі вони стали жертвами порушення прав людини – переслідувань і викрадень у зв’язку з їхніми політичними поглядами.
На переконання Марії Томак, дуже важливо на міжнародному рівні ставити питання про порушення російським агресором прав людини і журналістів зокрема.
– Оскільки на засіданні Генеральної асамблеї ООН пропонуватиметься голосування щодо ситуації в Криму, думаю там йтиметься і про Владислава Єсипенка, Нарімана Джелялова, Ірини Данилович та багатьох інших незаконно ув’язнених професійних і громадянських журналістів, – вважає правозахисниця. – Найімовірніше, це не матиме миттєвого ефекту впливу на російську федерацію, але приверне увагу міжнародної спільноти і в подальшому допоможе в справі звільнення, збереження життя і здоров’я незаконно ув’язнених людей, чиї імена прозвучать у резолюції Генасамблеї ООН.
Нагадаємо, питання несвободи слова і порушення прав журналістів у Криму обговорили 3 листопада в рамках чергової освітньої онлайн-зустрічі «У фокусі – Крим», яку НСЖУ організувала для журналістів, студентів журналістських спеціальностей, правозахисників. Серед спікерів заходу – досвідчений кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена, журналістка-правозахисниця, керівниця служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак, керівник проєкту «Крим.Реалії» «Радіо Свобода» Володимир Притула, досвідчена правозахисниця, очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, відома кримська журналістка і правозахисниця, представниця ГО «Кримська солідарність» Лутфіє Зудієва.
Інформаційна служба НСЖУ