Продовжуємо розбиратися в нових нормах трудового законодавства та їхньому застосуванні в практиці редакцій за участі кандидата юридичних наук, адвоката, керуючого партнера юридичної компанії IBC LEGAL SERVICES Михайла КОЧЕРОВА. Подаємо відповіді юриста на запитання учасників вебінару «Трудове законодавство під час війни: що потрібно знати редакторам і журналістам?», який провела Національна спілка журналістів України за підтримки Міжнародної федерації журналістів.
Попередні публікації з теми:
Трудове законодавство для журналістів під час війни: оформлення та звільнення працівників в умовах воєнного стану гіперлінк на публікацію
Трудове законодавство для журналістів під час війни: заробітна плата, зміна умов праці, середній заробіток для мобілізованих гіперлінк на публікацію
Трудове законодавство для журналістів під час війни: відпустка і «закон про фрілансерів» гіперлінк на публікацію
Трудове законодавство для журналістів під час війни: тривалість робочого часу, електронний облік, звітність гіперлінк на публікацію
Відеозапис вебінару можна переглянути на фейсбук-сторінці НСЖУ лінк на запис
Особа не з’являється на робочому місці, взявши при цьому відпустку за власний рахунок без збереження заробітної плати. Чи можливо звільнити таку особу, враховуючи той факт, що відпустка за власний рахунок не може тривати більше 15 календарних днів?
Ситуація доволі поширена. Відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», «за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік».
За новими нормами, цей термін може бути більшим. Якщо працівник на16-й день не прийшов на роботу, виникає питання, наскільки поважною є причина його відсутності. Це питання буде вирішувати суд. В період воєнного стану кожний випадок матиме дуже індивідуальний характер. Одна справа – якщо працівник не з’являється на робоче місце в Харкові, який регулярно обстрілюється, інша – якщо в Івано-Франківську, де прямої цілодобової загрози немає. Якщо працівник відсутній, а у працедавця немає інформації, з якої причини він відсутній, то на мій погляд, є всі підстави його звільняти за прогул. Проте на місці роботодавця перед ухваленням такого рішення я зробив би запит до працівника, якщо це можливо, склав би акти відсутності його на робочому місці.
Працівник або директор товариства не виходить на роботу з початку війни, про своє місцезнаходження не повідомляє, на зв’язок не виходить. Чи є законні підстави для його звільнення? Як діяти членам товариства в такій ситуації?
Згідно з п. 8-3 ст. 36 Кодексу законів про працю (КЗпП), підставою припинення трудового договору є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Якщо чотири місяці минули, підстава – п. 8-3 ст. 36 КЗпП, якщо не минули, а за місцем знаходження підприємства не відбуваються активні бойові дії, – за прогул (хоча ризик поновлення на роботі буде, кожна ситуація індивідуальна).
Оскільки трудовий договір з керівником виконавчого органу укладається власником, то залежно від організаційно-правової форми роботодавця, повинно бути рішення засновників (учасників) про звільнення та обрання нового керівника.
Чи може засновник ЗМІ працювати, не отримуючи зарплати?
Якщо засновник буде виконувати управління підприємством як власник, то це не трудові, а корпоративні відносини, які мають цивільно-правовий характер. Якщо засновник діє як директор, то це трудові відносини, які вимагають дотримання законодавства з оплати праці.
Як здійснюється фріланс з-за кордону?
Незалежно від того, де територіально знаходиться працівник, трудові відносини можуть бути підпорядковані законодавству України, якщо інше прямо не буде передбачено законодавством держави, в якій фактично знаходиться працівник.
Працівниця понад 4 місяці перебувала за кордоном, як правильно оформити її відсутність і повернення на роботу?
Якщо щодо працівника не було раніше наказів про призупинення договору, або відпустки, або простою, або звільнення за прогул, або про передачу його функцій іншій особі (сумісництво, суміщення), то в табелі робочого часу повинні були стояти нулі. Отже, початок роботи формально/документально буде підтверджений лише наявністю в табелі часу фактичної роботи. Будь-якого наказу окремо приймати не потрібно.
Бухгалтер іде на заслужений відпочинок. Як краще оформити з нею трудові відносини на подальший період?
На даний час КЗпП не містить такої підстави припинення трудового договору, як досягнення особою пенсійного віку. Це правило, застосовується до певних категорій та посад за спеціальним законодавством (судді тощо).
Тому з бухгалтером можуть існувати або трудові відносини, або укладений цивільно-правовий договір, при цьому, в останньому випадку, вона вже не вважатиметься бухгалтером, а стане виконавцем.
Які особливості найму для надання послуг за цивільно-правовим договором?
Якщо не йдеться про трудові відносини, то порядок укладання цивільно-правових договорів врегульовано главою 53 Цивільного кодексу України, особливостей немає. Тобто немає різниці, який це договір – підряду на написання окремої статті або робіт із будівництва багатоповерхівки, – глава 53 ЦК України має універсальний характер.
Одночасно, звертаємо вашу увагу на те, що не треба підміняти трудові відносини цивільно-правовими, якщо буде існувати фактично трудова діяльність.
Свого часу Верховний Суд зробив правовий висновок щодо характерних ознак трудових відносин, а саме:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;
- обов`язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації;
- праця юридично несамостійна; праця має гарантовану оплату;
- здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу;
- виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці;
- встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності;
- застосування заходів дисциплінарної відповідальності;
- забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Якщо вказані ознаки будуть присутні, то визначення договору цивільно-правовим є помилкою.
Чи можна використовувати систему документообігу типу «Вчасно» та «Paperless» чи інші для підписання працівниками наказів?
Так, можна. Ви можете встановити будь-яку систему, це право роботодавця, головне – щоб цей документ існував. Кожна особа може зробити собі електронний підпис. На деяких підприємствах запровадження електронного підпису є обов’язковим.
Зручно, коли кожен працівник має свою власну корпоративну електронну скриньку – тоді він у будь-який момент може одержати необхідне повідомлення з наказом, який він має виконувати в межах трудових відносин.
Як провести скорочення штату, коли засновниками є працівники редакції, яких треба скоротити?
Щодо загальних правил скорочення, то скорочення штату відбувається за правилами п. 1 ч. 1 ст. 41 (змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників), 42 (переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці), 43 (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)) 49-2 (порядок вивільнення працівників).
Будь-якої специфіки немає: рішення приймає роботодавець та попереджує про вивільнення за два місяці з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Будь-яких особливостей скорочення працівників, які є одночасно засновниками підприємства, законодавство не містить, оскільки трудові відносини з працівниками, які є одночасно засновниками підприємства, не залежать від факту наявності корпоративних відносин. Одночасно, слід ознайомитися зі статутом підприємства для з’ясування наявності повноважень органів, які мають право приймати таке рішення.
Як здійснюється переведення працівника на 0,5 посадового окладу в зв’язку з закриттям газети?
Переведення працівника на 0,5 посадового окладу – це або просто зменшення заробітної плати, або зменшення зарплати у зв’язку зі зміною режиму роботи підприємства чи зі зміною режиму роботи працівника, чи в разі закриття газети.
Зараз попередження про зміну істотних умова праці за 2 місяці не працює. Тобто якщо працедавець вирішив скоротити певний обсяг повноважень працівника чи режим роботи, він просто інформує працівника, що той працює меншу кількість часу і, відповідно, отримуватиме меншу зарплату. Головне – пояснити в наказі, у зв’язку з чим вносяться зміни в організацію праці на підприємстві.
Закриття газети може бути пов’язане або з ліквідацією підприємства або з призупиненням господарської діяльності. Тут треба розбиратися індивідуально.
Як звільнити сумісника, який не перебуває в зоні бойових дій, не перебуває за кордоном, а мешкає в сусідньому місті, але не виходить на контакт? На початку відкритого вторгнення написано заяву про відпустку за власний рахунок до завершення військового стану, а потім надіслано поштою заяву про звільнення.
Якщо редактором була погоджена відпустка, то підстав для звільнення немає, якщо тільки підприємство не ліквідується. Якщо погодження не було, тобто відсутній наказ про надання відпустки, то звільнення може бути здійснене у зв’язку з прогулом. Якщо працівник написав заяву про звільнення за власним бажанням, ви маєте можливість задовільнити заяву.
Як звільнити людину, яка померла під час бойових дій в період призупинення трудових відносин чи відпустки? Офіційних документів української влади про смерть людини немає.
Якщо у вас немає підтвердженої інформації, то залишається дочекатися припинення воєнного стану, тобто закінчення дії наказу про відпустку або про призупинення дії договору. Якщо документи не з’являться, то можна застосувати п. 8-3 ст. 36 КЗпП, згідно з яким підставою припинення трудового договору є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Які документи повинен надати працівник для оформлення відпустки без збереження заробітної плати, яка має надаватись в обов’язковому порядку (п.4 статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану)?
В зазначеній нормі вказано таке: «У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки”».
Отже, працівник може це підтвердити наступним: довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідкою про перетинання кордону, копією сторінок закордонного паспорту.
Чи можуть роботодавці не виплачувати заробітну плату, аргументуючи свої дії війною в країні, та чи мають виплатити залишок зарплати? Як погашати заборгованість по зарплаті, якщо вона виникне у період дії воєнного стану?
Ми вже зазначали раніше, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для її виплати, при цьому останній звільняється від відповідальності за порушення строків виплати, якщо таке порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Між невиплатою та бойовими діями повинен бути прямий зв’язок: наприклад підприємство знаходиться в Маріуполі. Якщо підприємство знаходиться у Львові та не було зруйноване під час повітряної тривоги, то посилання на війну як на підставу невиплати зарплати – безпідставне. Якщо роботодавець, здійснивши планування, бачить відсутність джерел для її виплати, то не варто тягнути з ліквідацією підприємства, треба попередити працівників про наступне вивільнення через два місяці, щоб борг по зарплаті, податках та зборах не збільшувався.
Заборгованість під час воєнного стану погашається у загальному порядку – у випадку наявності джерел.
Як здійснюється оподаткування позаштатних працівників у воєнний період?
Під час війни ставки податку з ПДФО з доходів від заробітної плати та за цивільно-правовими договорами з надання послуг (18%) поки не змінені.
Якщо виникає заборгованість по зарплаті, чи треба її індексувати на рівень інфляції?
Так, треба, оскільки до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» та ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» спеціальних змін не було внесено.
Яка є гарантія захисту прав журналістів під час воєнного стану в Україні?
8 липня був підписаний Закон України №2382-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання додаткових гарантій захисту працівникам засобів масової інформації, які працюють у районах ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окупованих територіях України».
По-перше, у Законі України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” статтю 15 доповнили частиною сьомою такого змісту: «Засоби масової інформації зобов’язані забезпечувати журналістів та інших працівників на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальною зброєю, осколкових уражень, а також медичними аптечками. Журналісти та інші працівники на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків“.
По-друге, страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України стало обов’язковим.
Вебінар «Трудове законодавство під час війни: що потрібно знати редакторам і журналістам?» було проведено 16 серпня 2022 р. в рамках проєкту «Підтримка комунікацій Спілки і захист трудових прав журналістів в умовах широкомасштабної війни та економічної кризи», який Національна спілка журналістів України реалізує за підтримки Міжнародної федерації журналістів.
