Спiлка > Проекти > Реформування комунальних ЗМІ>Консультації

Для прочитання тексту консультацій натисніть на назву під заголовком

Консультація: Право на засновництво

 

Звільнення чи вихід на пенсію не позбавляє права бути серед засновників реформованої газети

 

 

Як розуміти слова «У разі виходу зі складу засновників» - вихід на пенсію, звільнення за власним бажанням чи у зв’язку з невідповідністю – таке питання ставить юристам Микола Король, головний редактор газети «Покровський край», що на Дніпропетровщині.

Консультацію у рамках співпраці з НСЖУ надає адвокат, медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова:

«Не слід плутати трудові права працівників редакції та права засновника новоствореного підприємства, яким стає член трудового колективу у процесі перетворення комунального підприємства в суб’єкт господарювання – товариство з обмеженою відповідальністю або приватне підприємство.

Процес реорганізації шляхом перетворення комунального підприємства означає, що майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), передається у власність зазначеному суб’єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості ( стаття 9 Закону).

Це майно вноситься до статутного фонду новоствореного підприємства, а розподіл часток майна між засновниками субʼєкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів субʼєкта господарювання (ч. 1 ст. 8 Закону).

Члени трудового колективу стануть засновниками нового підприємства, та внесуть свої частки до статутного фонду згідно з рішенням загальних зборів. Права засновників підприємства будуть регулюватися відповідно до Цивільного та Господарського кодексу України, з урахуванням частини 3 ст. 8 Закону про реформування, яка передбачає, що у разі виходу із складу засновників (співзасновників) суб’єкта господарювання його частка майна, отримана ним під час реформування редакції, не підлягає поверненню зазначеному засновнику (співзасновнику), а розподіляється між іншими засновниками суб’єкта господарювання.

Трудові права працівників редакції регулюються Кодексом законів про працю, а вихід на пенсію – Законом України  «Про пенсійне забезпечення».  Звільнення працівника та вихід його на пенсію не впливає на права засновників підприємства. Навіть звільнений працівник, або працівник, який вийшов на пенсію, буде залишатися засновником підприємства. Вихід з числа засновників це зовсім інша процедура, яка передбачає відповідне внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Тлумачення частини 3 статті 8 Закону про реформування передбачає,  що частка засновника, отримана ним під час реформування редакції, розподіляється між іншими засновниками і не повертається йому.

Консультація: Надбавки і зарплати

 

Як у редакціях правильно нараховувати премії, надбавки та доплати

 

Впровадження механізму застосування премій, надбавок та доплат має носити загальний, а не персональний характер. Він має бути «прив’язаний» до інтенсивності праці, особливих умов праці, досягнень у праці, наявності спеціальних звань тощо. Такі рекомендації дає на прохання НСЖУ медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін.

Пропонуємо до уваги редакторів ЗМІ й трудових колективів його роз’яснення щодо порядку нарахування та виплат доплат, премій і надбавок, після скасування Постанови КМУ № 377 від «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». 

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»:

Заробітна плата журналістів регулюється законодавством України з урахуванням специфічних рис і умов журналістської діяльності, визначених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону специфічними рисами є:

-          творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов суворої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і програм;

-          суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати;

-          постійне значне морально-психологічне навантаження і напруженість, виконання службових обов'язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях;

-          систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров'я і життя;

-          необхідність здійснювати власний творчий пошук нової потрібної інформації та її джерел, наявність об'єктивних і суб'єктивних труднощів та перешкод у добуванні інформації;

-          прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загрозливі дії проти журналіста у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

Після того, як в грудні 2016 року було скасовано спеціальний порядок, встановлений Постановою КМУ №377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», для прирівняння розміру заробітної плати (в яку включались надбавки, доплати, премії) журналіста державного або комунального засобу масової інформації до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня органу державної влади чи органу місцевого самоврядування – продовжує діяти загальний порядок визначення і встановлення премій, надбавок та доплат, який визначено чинним законодавством України.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» розмір заробітної плати журналіста визначається галузевими та регіональними угодами з профспілками, колективними договорами з урахуванням джерел фінансування на підставі законів, інших нормативно-правових актів України.

Щодо законодавчого регулювання, то основним нормативно-правовим актом у цій сфері є Закон України «Про оплату праці».

Відповідно до статті 2 цього закону:

«Основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (стаття 12 Закону України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів» визначає особливі умови праці журналістів). Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.».

Перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів та посадових окладів працівників підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер, а також для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних договорах, встановлюються на національному рівні відповідною Генеральною угодою.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.

Як допомогу невеликим редакціям можна використовувати «Методичні рекомендації щодо оплати праці працівників малих підприємств», схвалені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 серпня 2004 р. №186 http://zakon.golovbukh.ua/regulations/1521/8453/8454/468548/. В них дуже детально розписано термінологію і способи, які можна використовувати при запровадженні різних систем оплати праці, включаючи надбавки, доплати і премії. 

Щодо антикорупційного законодавства.

NB! Проте, слід пам’ятати про можливе застосування антикорупційного законодавства до керівників юридичних осіб публічного права (підпункт а) пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»).

Ризик притягнення до відповідальності, при встановленні «самому собі» персонально премій і надбавок, існує в частині можливої наявності і встановленні правоохоронними органами «конфлікту інтересів».

«потенційний конфлікт інтересів» – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

«реальний конфлікт інтересів» – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Всі питання, пов’язані із запобіганням і врегулюванням конфлікту інтересів виписано у Розділі V Закону України «Про запобігання корупції», статті 28 – 36.

Відповідальність: – тільки за встановлення реального конфлікту інтересів – згідно зі ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі від 1700 до 6800 гривень.

Рекомендація: Впровадження механізму застосування премій, надбавок та доплат має носити загальний, відповідно до згаданих рекомендацій і методології, а не персональний характер (Коваленко, редактор і т.і.). Він має бути «прив’язаний» до інтенсивності праці, особливих умов праці (стаття 12 Закону про державну підтримку ЗМІ та соцзахист журналістів) досягнень в праці, наявності спеціальних звань тощо. Додатковою, іноді і обов’язковою, згідно зі Статутом, підставою захисту від антикорупційних претензій може бути затвердження цього механізму засновником або співзасновником (органом місцевого самоврядування, РДА).   

Отже, Положення (або інший документ, який буде передбачати підстави і порядок) про преміювання, виплату грошових і матеріальних виплат мають встановлюватись відповідно до процедур, передбачених Статутом, із дотриманням норм Закону України «Про оплату праці». Не менш рівня, який встановлено галузевими та іншими угодам (якщо вони є). Якщо ж в Статуті немає відповідної процедури та положень – рішення про затвердження такого документу приймає власник або уповноважений ним орган з урахуванням загальних норм Закону України про оплату праці.

 

Консультація: Родичі на роботі

 

Редактор може брати родича на роботу, але не допускати конфлікту інтересів

 

 

Чи можуть працювати родичі в штаті  комунального засобу масової інформації? Відповідь дає медіа юрист ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко.
 


Редакція  комунальної газети, зареєстрована у формі комунального підприємства, за законодавством України відноситься до юридичних осіб публічного права. Це означає, що редактор цього видання, як керівник підприємства, прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (див. пункт 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"). 

 Закон України "Про запобігання корупції" не забороняє керівнику комунального підприємства мати в підпорядкуванні близьких осіб (див. статтю 27 зазначеного Закону). Проте, прийняття на роботу родичів несе загрозу виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів. Такий конфлікт може виникати, зокрема, у випадках визначення розмірів оплати праці близьких осіб, визначення якості їх роботи тощо. Саме тому стаття 28 Закону України "Про запобігання корупції" передбачає, що необхідно вживати заходи, спрямовані на запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Зокрема, керівник комунального підприємства зобов'язаний:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

 Якщо редактор, в підпорядкуванні якого працюють близькі особи, не вживає заходів, спрямованих на врегулювання конфлікту інтересів, він порушує закон. Наслідком таких дій/бездіяльності може стати притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Варто зазначити, що мало хто з керівників комунальних ЗМІ звертав увагу на ці вимоги законодавства. І хоча Закон України "Про запобігання корупції" прийнято ще в 2014 році, належного інформування щодо порядку врегулювання конфлікту інтересів не було. Більше того, НАЗК затвердила Методичні рекомендації щодо конфлікту інтересів лише влітку 2016 року. Проте, як відомо, незнання закону, не звільняє від відповідальності. Отже, ми повинні вчитись на помилках.

 

 

«Дорожня карта»

реформування державних та комунальних

друкованих засобів масової інформації

15 кроків до свободи!

1 січня 2016 – 31 січня 2017 (Шановні колеги! Кроки 9 - 15 потребують суттєвого уточнення!)

Завантажити за натсупним посиланням:

Дорожня карта реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ

 

 

 

Партнери