В анексованому Криму російський суд заочно заарештував на два місяці журналістку «Крим.Реалії» Алексіну Дорогань, повідомляють на сайті колеги журналістки. Їй загрожує до 20 років в’язниці. Крім того, російська влада внесла прізвище журналістки до так званого «Переліку терористів і екстремістів» Росфінмоніторингу.
Журналістці Крим.Реалії Алексіні Дорогань стало відомо про кримінальне переслідування з боку російської влади. У поштову скриньку квартири, де вона проживала свого часу в Криму, надійшли листи про апеляційну скаргу на її заочний арешт. Ці матеріали поштою надіслав адвокат, призначений російським судом.
За словами журналістки, їй нічого не було відомо про це кримінальне переслідування, з нею раніше ніхто не контактував. Як стало відомо з апеляційної скарги російського адвоката, рішення суду про заочний арешт датоване 23 червня цього року.
Стаття, згідно з якою ведеться досудове розслідування, не вказувалася, проте зазначено, що вона «передбачає до 20 років в’язниці». Втім, дослідження матеріалів на російських судових ресурсах показало, що переслідування ведеться за статтею «Організація незаконного збройного формування або участь у ньому, а також участь у збройному конфлікті або військових діях з метою, що суперечить інтересам Російської Федерації».
Верховний суд Криму залишив арешт у силі. Також вдалося з’ясувати, що російська влада внесла прізвище журналістки «Крим.Реалії» до так званого «Переліку терористів і екстремістів» Росфінмоніторингу, тобто російської фінансової розвідки.
Алексіна Дорогань залишила анексований Крим у серпні 2014 року, офіційно відмовившись перед цим від російського паспорта. Вона – ключовий автор розслідувань «Крим.Реалії» про загиблих російських військових з Криму та баз даних «Груз 200». Після виїзду з Криму вона продовжила працювати над кримською тематикою, співпрацюючи з різними медіа. Алексіна зазначає, що матеріали справи їй невідомі, а звинувачення може бути повністю вигаданим. «Реальність така, що я все своє життя працюю журналістом і крім журналістської діяльності нічим більше не займалася. Всі ці роки, всі 11 років, я висвітлюю політичні переслідування в Криму в першу чергу», – підкреслила Алексіна Дорогань. «Ми всі прекрасно знаємо, що з 2014 року переслідування журналістів є системним в Криму. Це лише питання часу і питання статті, яку російська окупаційна влада буде намагатися застосувати до кожного конкретного журналіста», – говорить вона.
Призначений російським судом адвокат, за словами журналістки, раніше працював у прокуратурі анексованого РФ Криму.
Росія вносить прізвища до федерального розшуку та міжнародних баз Інтерполу, що створює ризик затримання за кордоном. «У будь-який момент моє прізвище може опинитися в міжнародній системі Інтерпол як потенційного екстреміста або терориста, і мене можуть затримати на будь-якому кордоні під час виїзду з України», – розповіла Алексіна Дорогань.
Такі ситуації вже були, згадує Алексіна. Місяць тому у Франції так був затриманий Ільнур Шагаєв. Він із сім’єю виїхав із Криму ще до початку повномасштабної війни. В Ірландії отримав тимчасовий захист. ФСБ інкримінує йому зв’язки із забороненими в РФ організаціями. А в 2022 році в Туреччині затримували журналістку Гульсум Халілову. «Тільки після того, як у справах були задіяні вже українські дипломати, їм вдалося виїхати, і ця ситуація була вичерпана».
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що практика заочних кримінальних справ у Криму не є поширеною, проте існує з перших років російської анексії. «Це допомагає окупаційній владі обривати зв’язки людей у Криму з людьми на підконтрольній Україні території. Журналісти – одна з ключових цільових груп такого заочного переслідування, тому що Росія хоче заблокувати будь-який витік інформації з Криму», – сказала Скрипник.
«Ми не можемо мати 100% впевненості, що всі країни будуть ігнорувати такий запит. Тому потенційний ризик є, і для цього важливо також звертатися до Інтерполу, щоб розуміти, чи є такий запит щодо конкретної людини», – підкреслила правозахисниця. Вона радить журналістам і активістам перевіряти своє прізвище в базі Інтерполу перед поїздками за кордон, хоча це не гарантує повного захисту.
За словами Ольги Скрипник, Росія вибудувала цілісну систему переслідування журналістів у Криму. «У 2014 році Росії потрібно було фізично зачистити присутність українських журналістів. Після того, як Росія вибудувала свою систему, з 2015 року вона перейшла до фабрикації кримінальних справ», – сказала правозахисниця.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на початок цього року в Криму понад 20 журналістів зазнали переслідувань з боку російської влади.
Матеріал створено НСЖУ за підтримки шведської правозахисної організації Сivil Rights Defenders.
Інформаційна служба НСЖУ
