Продовжуємо розбиратися в нових нормах трудового законодавства та їхньому застосуванні в практиці редакцій за участі кандидата юридичних наук, адвоката, керуючого партнера юридичної компанії IBC LEGAL SERVICES Михайла КОЧЕРОВА. Юридичні консультації були надані під час вебінару «Трудове законодавство під час війни: що потрібно знати редакторам і журналістам?», який провела Національна спілка журналістів України за підтримки Міжнародної федерації журналістів.
Попередні публікації з теми:
Трудове законодавство для журналістів під час війни: оформлення та звільнення працівників в умовах воєнного стану гіперлінк на публікацію
Трудове законодавство для журналістів під час війни: заробітна плата, зміна умов праці, середній заробіток для мобілізованих гіперлінк на публікацію
Трудове законодавство для журналістів під час війни: відпустка і «закон про фрілансерів» гіперлінк на публікацію
Відеозапис вебінару можна переглянути на фейсбук-сторінці НСЖУ лінк на запис
Подаємо текстовий виклад консультацій юриста.
Тривалість робочого часу під час війни
Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень, але лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Інформаційні послуги віднесені до життєво важливих, а отже, якщо певне підприємство увійде до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, то замість 40 годин журналіст може бути змушений працювати 60 годин.
Тут треба відзначити, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена з 48 до 24 годин.
Перехід до обліку трудової діяльності в електронній формі
Перше. Якщо трудові відносини відбуваються у районах активних бойових дій, то роботодавець самостійно вирішує питання організації діловодства та архівного зберігання, але така організація повинна забезпечувати достовірність обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Актуальний перелік громад у районах бойових дій міститься у наказі Мінреінтеграції № 75 від 25.04.22, який періодично оновлюється. Інформація є відкритою на веб-сайті цього міністерства.
Тобто якщо на певних територіях – наприклад, на Київщині, – ми маємо лише воєнний стан, активних бойових дій тут зараз немає, – то зазначене право самостійності не діє, застосовуються загальні правила.
Друге. В спеціальному законі зазначено, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Про що йдеться. Йдеться не по облік документів, а лише про кореспонденцію. Не треба плутати ці поняття. Я не можу сказати, що цей закон встановив якісь преференції або новації в даному аспекті, бо і раніше можна було в договорі, або у правилах внутрішнього розпорядку, або в іншому локальному акті підприємства встановити свій особистий порядок кореспонденції між членами трудового колективу.
Тому облік у роботодавця, як і раніше, повинен бути або на паперових носіях, або ми звертаємося до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та за допомогою електронних ключів створюємо електронні документи.
Отже, на питання «Як віддалено оформлювати ознайомлення з наказом по підприємству?» – слід виходити з наступного. Головне у цьому питанні – доведення факту передачі працівнику наказу за місцем його знаходження або за електронною адресою, якою він користується під час виконання трудових функції. У вас є паспортні дані працівника, можливо, в трудовому договорі є також інша адреса проживання. Не впевнений, що у редакції є наказ, який закріплює за працівниками поштові скриньки. Тому дуже раджу на майбутнє: затвердіть наказ, в якому за кожним працівником буде закріплена електронна адреса, а керівник, як адміністратор, матиме доступ до цих адрес. Встановити пошту на телефони, факт відправки та надходження повідомлень можна буде бачити онлайн. Звичайно, це на 100% працюючий механізм, проте це і не нульова ситуація, коли незрозуміло, куди бігти.
Звітність
Зараз ми маємо Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». 19 липня до нього були внесені зміни. Закон не поширюється на податкові правовідносини, але поширюється на звіти з праці.
Що встановлено в законі?
Перше. Роботодавці подають звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
Друге. У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до роботодавців не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності.
Трете. У період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
Щодо податкової звітності, то відповідно до «Порядку подання фінансової звітності» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. N 419), підприємства, які не подали у період дії воєнного стану або стану війни проміжну, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність у строки, визначені цим Порядком, подають таку звітність протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання.
Вебінар було проведено в рамках проєкту «Підтримка комунікацій Спілки і захист трудових прав журналістів в умовах широкомасштабної війни та економічної кризи», який Національна спілка журналістів України реалізує за підтримки Міжнародної федерації журналістів.
