Ірина Єгорова, заступник головного редактора газети «Индустриальное Запорожье», волею долі опинилася в ситуації, яку довелось пережити тисячам українців. 29 березня вона повернулася з Таїланду в аеропорт «Бориспіль» спецрейсом авіакомпанії МАУ. Приїхавши до Запоріжжя на бусі, який організувала для неї дочка Катерина, журналістка весь час не покидає межі квартири, розуміючи, що потрібно пробути вдома мінімум 14 днів після повернення з-за кордону.
Ще в літаку Ірина та всі пасажири рейсу заповнили заяви на добровільну самоїзоляцію, в якій зобов’язувались не порушувати режим. Адже, як зазначає журналістка, безвідповідальність однієї людини може наражати на небезпеку здоров’я, а то й життя інших людей, особливо тих, хто в групі ризику. Вона підкреслює, що зупинити ланцюжок поширення вірусу під силу кожному з нас. Для цього треба під час карантину залишатись вдома, не ходити без особливої потреби по громадських місцях.
Особливо ж потрібно відповідально ставитися до дотримання режиму ізоляції всім, хто повернувся з-за кордону, адже захворювання на COBID-19 зафіксовані у всіх країнах.
Публікуємо деякі нотатки Ірини Єгорової, образно кажучи, репортаж журналістки із самоїзоляції.
– Всі пасажири в нашому літаку були в масках або респіраторах. По-іншому і бути не могло – у зв’язку з введеними урядом Таїланду карантинними заходами потрапити в аеропорт «Суварнабумі» без захисних засобів було нереально. На вході в аеропорт проводився температурний скринінг. Всіх, кого перевірили (а це – 280 пасажирів) працівники аеропорту мітили спеціальним червоним кружечком.
Екіпаж «Боїнга», який вивозив українців додому, був одягнений в спеціальні захисні костюми. У салоні бортпровідники практично не з’являлися. Прибувши з Таїланду, дві години просиділи в літаку. За цей час пасажирам прикордонники перевірили температуру. А бортпровідники попросили заповнити для Держприкордонної служби – ще одну заяву-згоду на добровільну самоізоляцію із зазначенням місця проживання та контактного телефону.
У терміналі українців зустріли епідеміологи. Відзначивши, що у всіх пасажирів нормальна температура, медики запропонували тим, у кого є кашель або нежить безкоштовно пройти експрес-тестування. Відгукнулися одиниці. Решта вирушили на паспортний контроль, після проходження якого вирушили по домівках.
-Хочу відзначити, за весь час, що я, як відповідальна і свідома людина, перебуваю в самоізоляції, ніхто не подзвонив і не поцікавився, сиджу я вдома, – розказує Ірина. – Щоправда, один раз подзвонили медики з Дніпра, сказавши, що їм передали моє прізвище і телефон. Справа в тому, що дочка записала мене на трансфер з цього міста, який начебто хотіли організувати місцева влада, але його в підсумку не було. Я їх порадувала, що живу в Запоріжжі – а, значить, точно не їх «клієнт». Більше ніхто не намагався дізнатися, дотримую я режим ізоляції.
Звичайно, я його дотримую. І температурний скринінг проводжу щоранку. А як же!
До мого повернення дочка обладнала на балконі (він у нас утеплений, відремонтований, без різного мотлоху) свого роду ізолятор – зі спальним місцем на матраці «Дормео». Тут же і моє робоче місце – свого часу спеціально для балкона ми замовили чудовий білий робочий стіл. Так що, перебуваючи в самоізоляції, активно працюю. Знайшовся час і на книги.
Дочка готує їсти, регулярно робить в квартирі прибирання. Мені така самоізоляція дуже навіть подобається. І улюблений кіт добровільно вирішив скласти компанію – теж час від часу самоізолюється зі мною на балконі.
Але якщо серйозно: земляки, давайте будемо в такий складний час свідомими і відповідальними, берегти себе та інших. Давайте по можливості не виходити на вулицю. Вдома теж стільки всього цікавого.
