Історії про взаємодопомогу та солідарність можуть повертати українцям відчуття контролю над ситуацією, бажання діяти проактивно та зменшують рівень тривоги, розгубленості й безнадії, що цілком очікувано виникають в умовах безпрецедентної кризи – пандемії коронавірусу. Такими є рекомендації «Від недовіри до солідарності: як розповідати про пандемію коронавірусу», розроблені українськими та британськими експертами Лабораторії журналістики суспільного інтересу. В основі рекомендацій – глибинне дослідження «Ставлення населення до коронавірусу і пошук консолідуючих факторів», проведене у квітні-травні 2020 року в Україні, що включає в себе аналіз певного типу контенту.
Дослідники у взаємодії з соціологами намагалися зрозуміти ставлення громадян України до пандемії COVID-19, вивчити чинники консолідації суспільства у боротьбі з нею, проаналізувати вплив тематичних відеоматеріалів на аудиторію та перевірити, чи знімають тривогу і чи викликають довіру матеріали певного типу й тематики.
Наталя Гуменюк, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу:
“Зараз завершується жорсткий етап карантину і вже є змога проаналізувати на конкретних матеріалах, а як саме ліпше розповідати про пандемію? Подібний підхід – досліджувати конкретні матеріали, зроблені відповідно до гіпотез, і на їхній основі робити рекомендації, використовується в Україні вперше. Коли почався карантин, ми вирішили запустити це міждисциплінарне дослідження, яке б підказало усім, хто працює з темою коронавірусу, як краще про неї говорити на підставі соціологічних даних. Найголовніший висновок – що журналістика, яка не повчає, а наводить приклади і розповідає про людей – викликає найбільшу довіру. Цей підхід лежить в основі журналістики суспільного інтересу, яку досліджують в нашій Лабораторії”.
Пітер Померанцев, співдиректор програми “Арена” Лондонської школи економіки:
“Пандемія це також “інфодемія” – і тому зараз як ніколи важливо знайти відповіді на питання як якісним медіа досягати аудиторію. Яка різниця між корисною інформацією та інформаційним шумом? Як розбудувати солідарність та знання, зменшуючи при цьому ненависть та занепокоєння?”
Такими є ключові рекомендації та висновки для українських медіа, організацій та інституцій, діяльність яких стосується комунікації щодо пандемії COVID-19, розрозблені на основі результатів дослідження:
- Респонденти розрізняють корисну інформацію та «інформаційний шум», який викликає тривогу і змушує людей свідомо припиняти споживати медіаконтент.
- Довіра виникає до матеріалів, заснованих на принципах нейтральності, зосереджених на людях, зроблених від імені самих героїв.
- Величезним є запит на чітку та конкретну інформацію щодо майбутнього, отже, створення матеріалів про приклади проявів стійкості, відповідальності і виживання в умовах інших криз є тим, що повертає аудиторії відчуття контролю над ситуацією.
- Як і в інших країнах, під час пандемії саме лікарі, а не політики викликають найбільшу довіру у аудиторій.
- Водночас, довіра до спікерів і героїв багато в чому залежить від того, чи самі вони дотримуються правил безпеки і навіть приспущена на обличчі маска може підірвати довіру глядача.
- Приклади солідарності, матеріали, які показують простих людей, що долучаються до різних ініціатив в умовах пандемії, викликають позитивні емоції, а волонтерська діяльність – надихає. Водночас, надмірний акцент на внесок волонтерів у боротьбу з епідемією сприймається частиною респондентів як безпорадність держави та лякає людей, тому важливо зберігати баланс.
- Усі опитані люди старшого віку споживають інформацію про коронавірус в інтернеті й менш критично ставляться до онлайн- інформації, в тому числі відеоблогів і месенджерів. Медіа, які працюють і для старшої аудиторії, варто робити більше онлайн-матеріалів, які легко розповсюджувати за допомогою месенджерів.
Поставити питання авторам дослідження можна під час вебінару за участі Наталі Гуменюк, Пітера Померанцева, Дениса Кобзіна, Ігоря Балинського та Ангеліни Карякіної 26 травня (вівторок) о 16:00, зареєструвавшись за лінком https://bit.ly/LMF_dus, а також на платформах Львівського медіафоруму.
Повний текст Рекоментацій – за посиланням.
###
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся, будь ласка,
до Лабораторії журналістики суспільного інтересу: [email protected].
Довідково:
Лабораторія журналістики суспільного інтересу – це спільний міждисциплінарний проекту українських та британських соціологів та журналістів. Лабораторію заснували й розвивають українські журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна у партнерстві з Львівським медіафорумом, Харківським інститутом соціальних досліджень та програмою Arena Лондонської школи економіки. Journlab.online
Методологію дослідження «Ставлення населення до коронавірусу і пошук консолідуючих факторів», яке стало основою для рекомендацій, розробляли експерти програми «Арена» і соціологи Лондонської школи економіки спільно із соціологами Харківського інституту соціальних досліджень. Наприкінці квітня – на початку травня 2020 року було проведено 30 глибинних напівструктурованих інтерв’ю (face-to-face та дистанційних). Вивчалася думка представників різних регіонів, статей, вікових груп. Респондентів обирали за територіальною ознакою (по 6 з населених пунктів Сходу, Заходу, Півдня, Півночі України, а також з м. Київ та Київської області), за рівною представленістю чоловіків і жінок, молодого (до 35 років), середнього (36-59 років) та похилого віку (60 років і більше). Обраний метод та отримані результати дали можливість для поглибленого аналізу різноманіття індивідуальних реакцій. Водночас результати дослідження не можна сприймати як результати масових опитувань та використовувати для узагальнень і висновків стосовно вікових та регіональних груп в Україні. Повний текст дослідження доступний за посиланням: https://khisr.kharkov.ua/stavlennya-naselennya-do-koronovirusu-i-poshuk-konsoliduyuchykh-faktoriv/
