Затвердження Українського правопису як стандарту державної мови не змінило чинних правописних норм, однак зобов’язало державні інституції неухильно їх дотримуватися. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров.
Правопис: що насправді змінилося
28 березня 2026 року в Україні набрав чинності стандарт державної мови, яким Український правопис офіційно закріплено як обов’язковий у всіх сферах суспільного життя, визначених законодавством.
Для пересічних користувачів правила залишилися тими самими – затвердження стандарту не змінило жодних чинних правописних норм, ухвалених 2019 року. Натомість було здійснено редакційно-технічну роботу: додано розділ «Український алфавіт», уточнено наголоси, усунуто повтори й одруки, вилучено недоречні приклади, зокрема пов’язані з державою-агресором.
Голова Комісії наголосила, що єдиний правопис є питанням не лише культури, а й національної безпеки. Водночас Комісія не має повноважень контролювати дотримання норм, і їхня ефективність залежить від суспільного ставлення: «Мовна норма – це соціальний договір. Вона працює тоді, коли більшість бачить у ній цінність».
Фемінітиви: не обов’язок, а питання стилістики
Юлія Чернобров наголосила: вживання фемінітивів не є обов’язковим, а їх невживання не є помилкою. Правопис лише констатує наявність в українській мові словотворчих засобів для утворення іменників-назв осіб жіночої статі, а доречність їх застосування – питання стилістики.
«Якщо є жінки у професіях, то мають бути й слова, які їх позначають. Це не нове явище, а давня традиція української мови», – зазначила голова Комісії.
Спротив, на її думку, викликають не самі фемінітиви, а недолугі форми або страх їх насадження. Гендерно-чутливе мовлення не зводиться лише до фемінітивів – досягти його можна також аналітичними формами («пан», «пані») та синтаксичними конструкціями.
Іспит на рівень володіння державною мовою
З 2024 року іспит триває одну годину і складається з трьох блоків: тестів, написання тексту з опорою на прослуханий аудіозапис та усного монологу.
«Іспит перевіряє не теоретичні знання, а практичні навички: уміння розуміти інформацію, аналізувати її та чітко висловлюватися. Це безпосередньо пов’язано з роботою державного службовця», – пояснила Юлія Чернобров.
За п’ять років іспит склали понад 322 тисячі осіб, із них близько 262 тисяч підтвердили рівень вільного володіння. Відсоток тих, хто не складає іспит взагалі, не перевищує 0,1%. Сертифікат діє безстроково, а перескладати іспит можна не частіше, ніж раз на чотири місяці.
Міжнародне визнання та пріоритети
Комісія співпрацює з Європейською асоціацією екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE), є її асоційованим членом, а у 2025 році перейшла на програму ALTE Plus. Стратегічна мета – отримання знака якості ALTE, що означатиме міжнародне визнання українського іспиту.
Серед ключових завдань Комісії – напрацювання термінологічних стандартів, розвиток досліджень, створення словників і навчальних програм, а також краща координація між інституціями.
«Мовна політика має формуватися як повноцінна державна сфера, а не за залишковим принципом», – підсумувала Юлія Чернобров.
За матеріалами інтерв’ю Укрінформу (бесіду провела Вікторія Шевченко).
Дискусія з цього приводу: