У травні 2026 року Національна спілка журналістів України зафіксувала 22 верифіковані кейси впливу російських атак на цивільних журналістів, редакції та медійну інфраструктуру. Це майже втричі більше, ніж у квітні, коли було зафіксовано 8 кейсів, і найвищий місячний показник від початку року.
Моніторинг НСЖУ охоплює виключно верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів та медіа: поранення журналістів, пошкодження редакцій, житла та майна медійників.
Для порівняння: у січні було зафіксовано 2 кейси, у лютому — 10, у березні — 18, у квітні — 8. Загалом за п’ять місяців 2026 року моніторинг НСЖУ нарахував 60 верифікованих випадків.
«За кожним із 22 кейсів, зафіксованих у травні, стоять людські історії. Це журналісти, які серед ночі вибігають до укриттів, втрачають домівки, редакції чи техніку, але продовжують працювати. Російський ракетний і дроновий терор має прямий вплив на українську медіасферу. Наше завдання — документувати ці наслідки, доносити правду про них міжнародним партнерам і допомагати колегам, які потребують термінової підтримки після атак», — зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Головний чинник зростання
Визначальним чинником травневого стрибка стала масована комбінована ракетно-дронова атака на Київ у ніч проти 24 травня.
Лише за одну ніч у столиці постраждали щонайменше десять медійних об’єктів — редакції, інформаційне агентство, студії іноземних мовників, офіс регіональної організації НСЖУ та житло журналістів.
Навіть без урахування цього епізоду травень дав би 12 кейсів, що все одно перевищує квітневий показник.
Структура травневих кейсів
Пошкодження редакцій та медійної інфраструктури — 12 кейсів
Найчисленніша категорія травневого моніторингу.
Постраждали офіси газет «20 хвилин» і «RIA плюс» у Тернополі, газети «Маяк» у Богодухові, філії «Суспільне Запоріжжя», газети «Промінь» у Сновську.
Після атаки на Київ 24 травня були пошкоджені редакції «Ґрати», «Реальної газети», «Шелтера», інформаційного агентства УНІАН, а також студії німецьких мовників ARD та Deutsche Welle.
Окремо постраждали будівлі видавництва «Зоря» у Дніпрі та офіс Київської регіональної організації НСЖУ.
Пошкодження житла журналістів — 6 кейсів
Постраждали квартири операторів «Суспільне Дніпро» Юрія Тинника та телеканалу D1 Олега Родіонова, власкора «Громадського радіо» Андрія Гриня у Краматорську.
У Києві після атаки 24 травня були пошкоджені або зруйновані помешкання телеведучої Ольги Фреймут, викладача Інституту журналістики КНУ Артема Захарченка, а також подружжя медійників Ігоря Мартиненка та Вікторії Забіян.
«Найстрашніше — це відчуття очікування, що це не кінець і зараз станеться щось іще», — розповідає Вікторія Забіян, чия квартира постраждала під час російської атаки на Київ.
Пошкодження автомобілів журналістів — 3 кейси
Унаслідок російських атак постраждали автомобілі журналістки сайту akzent.zp.ua Яни Мозуль у Запоріжжі, кореспондентки 5 каналу Валентини Пестушко у Херсоні та телеведучого Ігоря Мартиненка в Києві.
Поранені журналісти — 1 кейс
13 травня режисерка монтажу «Суспільне Івано-Франківськ» Оксана Рудик отримала осколкове поранення ноги дорогою з офісу до укриття під час атаки ударних безпілотників.
Медійницю було госпіталізовано.
Географія
Якщо у квітні найбільше кейсів було зафіксовано на Дніпропетровщині, то в травні географічним епіцентром став Київ.
Десять із двадцяти двох випадків пов’язані саме зі столицею та наслідками масованої атаки 24 травня.
Інші кейси зафіксовано в Дніпрі, Запоріжжі, Харківській, Чернігівській, Донецькій областях, у Херсоні, Тернополі та Івано-Франківську.
Окремо про загиблих медійників
Моніторинг НСЖУ не включає журналістів і медійників, які загинули або були поранені під час проходження військової служби у Силах оборони України.
Водночас у травні стало відомо про загибель колишнього оператора та режисера монтажу Олександра Клименка, який не повернувся з бойового завдання у липні 2024 року.
Методологія
Моніторинг російських атак на медіасферу здійснюється Національною спілкою журналістів України.
До нього включаються лише верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів та медіа: поранення журналістів, пошкодження редакцій, житла та майна медійників.
Верифікація базується на офіційних повідомленнях редакцій і медіаорганізацій, зверненнях журналістів та їхніх родин, публікаціях у відкритих джерелах, а також на власному моніторингу та інформації регіональних координаторів мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Дані регулярно передаються міжнародним партнерам — Міжнародній та Європейській федераціям журналістів, Комітету захисту журналістів та іншим організаціям, які документують злочини Росії проти журналістів та медіа.
* * *
Травневий показник продовжує системний моніторинг НСЖУ з початку 2026 року. За січень–квітень Спілка нарахувала 38 інцидентів — 21 випадок пошкодження житла медійників, 7 уражених редакцій та об’єктів медіаінфраструктури, 9 атак на журналістів під час виконання обов’язків і одне поранення; окремо від початку року на фронті, у лавах Сил оборони, загинули вісім журналістів. Динаміка цих місяців була нерівномірною, з піком у березні, коли масована дронова атака 24 числа одночасно зачепила помешкання журналістів у Дніпрі, Запоріжжі, Львові та Вінниці – сценарій, який травневий удар по Києву в ніч проти 24-го фактично повторив, але вже по столиці.
Головною загрозою для медійників упродовж року залишаються ударні дрони – «шахеди», FPV, «Ланцети» та «Молнії», на які припадає більшість прямих атак на знімальні групи й переважна частина пошкоджень редакцій і житла. Окрему тривогу викликає те, що маркування «PRESS» перетворилося на мітку для операторів FPV, через що НСЖУ вже не може рекомендувати колегам позначати ним екіпірування, а найнебезпечнішим регіоном для журналістів залишається Дніпропетровщина. Зберігається проблема цивільних в’язнів Кремля — у російській неволі досі перебувають 28 українських журналістів; дані НСЖУ регулярно передаються Міжнародній та Європейській федераціям журналістів і Комітету захисту журналістів для документування злочинів Росії проти медіа.
Інформаційна служба НСЖУ
