Після виїзного засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії у Дніпрі журналісти, які працюють у прифронтових регіонах, отримають додатковий інструмент безпеки: голова ТСК Євгенія Кравчук ініціювала передачу детектора дронів «Чуйка» для Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ.
Рішення ухвалили після знайомства парламентарів із практикою використання таких пристроїв журналістами, які працюють поблизу фронту, а також після свідчень про російські атаки на медійників під час слухань у Дніпрі на початку травня.
Під час візиту до Дніпра члени комісії не лише заслухали свідчення журналістів про цілеспрямовані російські атаки на медійників і редакції, а й відвідали Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ, де ознайомилися з практичними потребами журналістів, які працюють у районах підвищеного ризику.
— У Дніпрі ми почули дуже важкі свідчення журналістів. Коли бачиш наслідки атак на редакції, слухаєш історії поранених колег і розумієш, що навіть кілька секунд попередження про наближення дрона можуть урятувати життя — рішення допомогти стає очевидним. Це практична підтримка людей, які щодня документують правду про війну, — зазначає Євгенія Кравчук.
На початку 2026 року Національна спілка журналістів України передала Дніпровському центру журналістської солідарності перший детектор дронів «Чуйка». Відтоді його інтегрували у протоколи безпеки Центру та зробили частиною стандартних процедур підготовки журналістів до роботи в небезпечних районах.
Після отримання пристрою Центр організував спеціальне навчання з інструктором із безпеки роботи в умовах дронових загроз, а сам детектор почали регулярно надавати журналістам разом із бронежилетами, касками та аптечками під час відряджень до Донецької, Запорізької та південних районів Дніпропетровської області.
Саме цей пристрій координаторка Центру Наталя Назарова продемонструвала членам парламентської делегації під час візиту ТСК до Дніпра.
— Коли ми отримали перший детектор, то одразу провели навчання для журналістів і почали активно використовувати його в роботі, — розповідає Наталя Назарова. — Якщо пристрій фіксує сигнал ворожого БпЛА, він подає попередження, а журналіст може побачити відеосигнал, який передає оператор дрона. Для людей, які працюють поблизу місць ударів, це може дати дорогоцінний час для реакції.
Особливе враження на членів ТСК у Дніпрі справили свідчення спеціального кореспондента телеканалу FREEДОМ Олександра Количева, який під час слухань розповів про трагедію 23 жовтня 2025 року в Краматорську. Тоді російський дрон атакував автомобіль знімальної групи: загинули журналістка Альона Грамова та оператор Євген Кармазін, сам журналіст отримав тяжкі поранення. За словами Количева, незадовго до удару детектор зафіксував сигнал ворожого безпілотника.
Цей випадок став ще одним нагадуванням про те, що журналісти, які документують наслідки війни, дедалі частіше самі стають мішенню атак.
Саме після знайомства з практикою використання детектора в Дніпровському Центрі та розмов із журналістами Євгенія Кравчук ініціювала передачу для Центру ще одного детектора дронів, на придбання якого задонатили члени ТСК.
— У нинішніх умовах роботи журналістів такі пристрої — це питання базової безпеки. Люди, які документують наслідки війни та працюють у районах підвищеного ризику, мають отримувати практичні інструменти захисту, — наголосила народна депутатка.
У Дніпровському Центрі журналістської солідарності зазначають, що попит на засоби раннього виявлення дронів постійно зростає, адже російські БпЛА дедалі частіше становлять загрозу не лише поблизу лінії фронту, а й у тилових містах і громадах.
Нагадаємо, під час виїзного засідання ТСК у Дніпрі парламентарі заслухали свідчення журналістів, які постраждали від російських атак, відвідали пошкоджені редакції та Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ. Зібрані матеріали мають бути представлені українською делегацією на сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ в Гаазі та використані для міжнародного документування злочинів РФ проти журналістів.
Довідка
Мережа Центрів журналістської солідарності — ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки міжнародних партнерів. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську і надають журналістам безпечні робочі простори, захисне спорядження, детектори дронів, консультації, психологічну підтримку та безпекові тренінги. Від початку повномасштабної війни мережа опрацювала понад 9000 звернень українських та іноземних журналістів.
Інформаційна служба НСЖУ
