Що таке інформаційна гігієна, як перевіряти новини та яким чином можна розпізнавати фейки – про це йшлося на тренінгу з протидії дезінформації, який відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ. Із цими та іншими питаннями допомогла розібратись тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО» Марина Бойко.
В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій дедалі гостро постає проблема поширення фейків та дезінформації, внаслідок чого набуває значення поняття інформаційної гігієни та медіаграмотності.
– Згідно з інформацією опитування USAID-Internews, 57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. І хоча більшість вважає, що може відрізнити правдиву інформацію від фейків, лише 8% опитаних відрізнили правду від брехні, – зауважила Марина Бойко. – Дезінформація– це явище, яке постійно змінює свою форму, але, найголовніше, вона завжди тисне на емоції. Саме тому люди піддаються її впливу.
Особливо небезпечного характеру набуває дезінформація в Україні. Тож доводиться обороняти не лише фізичні кордони, але й інформаційний фронт. Фейки активно поширюються в соціальних мережах та месенджерах, де швидко набувають вірусного характеру. Не оминає проблема і медіа, адже навіть до повідомлень, опублікованих в медіа з білого списку, варто ставитися критично.
– Медійники – це ті люди, які формують інформаційне поле в Україні. Та дуже часто через гонитву за інформацією журналісти не встигають перевіряти контент: посилаються на джерела, які можуть бути не надійними, не звертають увагу на достовірність та релевантність публікації, підпадають під вплив сенсаційних заголовків. Так, зараз ми знаходимось у критичному стані, і все ж людям хочеться споживати перевірену інформацію, а не вестися на емоційні тригери. Тож чим більше ми обізнані щодо медіаграмотності, тим ефективніше можемо чинити опір інформаційним вкидам, які з’являються з подачі нашого ворога, – зазначила тренерка.
Інформаційна гігієна – це система знань та навичок, яка є важливим захисним інструментом, що допомагає зменшити негативний вплив інформації як на благополуччя однієї людини, її психологічне та фізичне здоров’я, так і суспільства загалом. Вона передбачає вміння критично сприймати та аналізувати інформаційні джерела, розпізнавати фейки, обмежувати споживання контенту тощо, та вимагає регулярного навчання, практики і вдосконалення. Адже лише таким шляхом можна сприяти трансформації цього інструмента у корисну звичку, важливу з багатьох причин. Тому такі тренінги, за словами Олексія Ковальчука, засновника медіа «Вісті Придніпров’я», наразі є актуальними.
– Такі навчання допомагають нам, медійникам, підвищувати кваліфікацію в цьому напрямку, щоб уникати маніпуляцій і не поширювати шкідливий контент. Маємо формувати стійке, свідоме та критично-мисляче суспільство, де люди добре розуміють механізми, за допомогою яких інформаційні атаки впливають на їхню поведінку чи рішення. А для цього журналістам потрібно підвищувати свій професійний рівень, – підкреслив Олексій Ковальчук.
Серед учасників тренінгу були й здобувачі вищої освіти зі спеціальності Журналістика вищих навчальних закладів Дніпра. Студенти активно долучались до дискусії, ділилися власним досвідом та отримали практичні знання й навички з медіаграмотності.
– Тренінг був надзвичайно корисним, особливо зважаючи на актуальність теми дезінформації. Адже статистика, яку ми розглядали під час тренінгу, показала, що дуже малий відсоток людей, а це лише 8%, може відрізнити фейкову інформацію від правдивої. Для себе я зрозумів, як перевіряти інформацію та які способи й інструменти для цього використовувати. Дуже вдячний за цей цікавий та інформативний захід!, – поділився враженнями про захід Денис Кульчій, студент 4-го курсу Університету митної справи та фінансів.
На необхідності навчання студентів таким навичкам наголосила й Наталя Ларіонова, журналістка-переселенка з Донецької області, яка нині мешкає у Дніпрі. Попри те, що тематика заходу не була новою для медійниці завдяки великому досвіду роботи, вона зауважила, що ті, хто лише вступають у професію, мають орієнтуватися на високі стандарти.
– Студентам це важливо знати, бо зараз дуже низький рівень освіти як читачів, так і авторів. Але ж автори задають тон. Тому такі аспекти роботи варто вивчати й дотримуватися їх, – зазначила Наталя Ларіонова.
Як визначити фейк: Поради від експертки
- Звертайте увагу на заголовок. Спитайте себе: чи відповідає заголовок змісту? Як в ньому подається цитата або факт? Чи тисне він на емоції? Чи має маніпулятивний характер? Якщо заголовок не відповідає тексту новини, є занадто емоційним та провокуючим, містить вирвані з контексту та/або перекручені цитати, факти тощо – обережно, новина може бути фейковою.
- Перевіряйте дату публікації. Фейкові новини можуть базуватися на реальних подіях, які трапилися в минулому.
- Вчитайтеся в зміст: якість його написання, емоційне забарвлення, недостовірні фото/відео. Фейкові повідомлення можуть містити багато як граматичних, так і орфографічних помилок; надмірну емоційність; апеляцію до забобонів, конспірологічних теорій; суб’єктивні оцінки та думки, викладені як факти тощо.
- Перевірте достовірність джерел інформації. Якщо джерело анонімне, невідоме, підозріле, без вказування інституції або взагалі відсутнє – новина може бути фейковою. Шукайте першоджерело.
- Подивіться, чи є новина на офіційних джерелах, в інших медіа тощо. Користуйтеся правилом трьох незалежних джерел (офіційні сайти, експерти, міжнародні джерела).
- Шукайте візуальні підтвердження того, що зображення або відео є достовірним. Для перевірки фото користуйтеся такими ресурсами як GoogleImages, Tineye, Fotoforensics.
- Моніторте фактчекингові проєкти (наприклад, Центр протидії дезінформації, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Стопфейк, Без Брехні, НотаЄнота, Воксчек тощо).
- Довіряйте, але перевіряйте: розвивайте критичне мислення.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
