У запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ під час тренінгу «Як створювати мапи для медійного матеріалу» журналісти дізналися про значення тематичних мап в сучасних медіа
Провів тренінг провідний спеціаліст з IT-технологій Олег Косьмина.
Штучний інтелект значно розширив можливості медіа, зазначив Олег Косьмина. З’явилися інструменти, здатні обробляти великі обсяги інформації, які людині не під силу. Зокрема, значно полегшують роботу журналістів інтерактивні мапи. Наприклад, за допомогою мапи можна продемонструвати зміни на території: погіршення або поліпшення клімату, засміченість місцевості, розповсюдження епідемії тощо. Візуально привабливо можна оформити подію, якщо є маршрут і фото пересування певної особи.
Правильне використання мап дозволяє робити гарну аналітичну звітність про великий обсяг інформації. Мапи можуть висвітлювати демографічні, політичні, економічні та інші теми будь-якого регіону. Прикладом географічної мапи може бути прогноз погоди – в запису або в реальному часі на телебаченні.
Олег Косьмина розказав журналістам про технічні деталі та інструменти для створення мап.
Основні принципи створення таких мап:
– вибір теми
– мета,
– збір і аналіз даних
– визначення масштабу та географічних рамок.
– Успішна інтеграція карт в медійний контент вимагає глибокого розуміння, як технічних аспектів створення цих мап, так і здатності адаптувати їх для конкретного медіаформату, – зазначає Олег Косьмина.
У друкованих медіа це може бути додатковою ілюстрацією до матеріалів, на телебаченні такі карти слугують фоновим елементом або частиною сюжету, а ось на інтерактивних онлайн-платформах такі інструменти дають змогу користувачам самостійно взаємодіяти з картою, обираючи різні шари даних.
Учасники тренінгу також розглянули кейси, запропоновані спікером, на основі реальних недійних матеріалів, де проаналізували ефективність візуалізації та передачі інформації. Окрім цього, спеціаліст з ІТ-технологій запропонував добірку програмних засобів для створення тематичних карт.
– QGIS, GRASS GIS, gvSIG та багато інших програм доступні для використання в Україні. Проте важливо вибирати саме те, що найкраще відповідає вашим конкретним потребам, – наголошує Олег Косьмина.
Громадські організації – «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» створили мапу рекомендованих медіа. З її допомогою українці можуть обрати для себе якісне інтернет-видання, телебачення або радіо. Користування таким інструментом скорочує час для пошуку необхідної інформації.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ніна Деркач, Дар’я Зирянова
Фото Дар’ї Зирянової
