Серед постійних редакційних завдань часу на рутинну розшифровку записаної розмови чи коментаря майже не залишається. Однак існує вирішення проблеми — автоматичні програми на основі штучного інтелекту, які за лічені хвилини перетворять аудіо на текст. У Львівському офісі об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ відбувся тренінг про те, як журналістам автоматизувати розшифровку інтерв’ю за допомогою ШІ. Це чергова зустріч у рамках серії практичних занять з ІТ-фахівцем Олегом Косьминою. Протягом години журналісти активно вчилися швидко та якісно транскрибувати записи.
За словами фахівця, одна година аудіо сьогодні може бути перетворена на текст буквально за одну-дві хвилини, що значно скорочує час підготовки матеріалів і дозволяє медійникам працювати швидше, точніше та встигати в дедлайни.
Учасники тренінгу розібрали, як працюють сучасні ASR-технології, що лежать в основі новітніх систем. Окремий блок був присвячений перевагам мультимовних інструментів. Наприклад, Whisper та інші моделі добре обробляють змішані діалоги українською, англійською чи польською, що часто трапляється в репортажах.
-Сьогодні транскрипція не просто про розшифровку. Це про швидкість, точність і можливість сфокусуватися на аналізі та створенні якісного контенту. Журналісти витрачають занадто багато часу на банальне завдання, яке ШІ легко може забрати на себе. Програми, якими я поділився з журналістами у межах тренінгу, досить зручні. Сподіваюсь, що це допоможе редакціям оптимізувати роботу, – поділився Олег Косьмина.
Під час практичної частини медійники розглянули найпопулярніші сервіси для розшифровки: AssemblyAI, Deepgram, Google Speech-to-Text, Otter.ai та Descript. Зокрема порівняли швидкість, точність і зручність кожного інструмента, а також отримали рекомендації, які сервіси краще підходять для конкретних завдань.
Також Олег розповів про автоматизацію завантаження аудіо у систему та створення субтитрів, а ще генерацію тез із розмови. Таким чином сервіси дозволяють формувати чернетки матеріалів у текстових редакторах без ручного копіювання тексту.
-Ми бачимо, який великий запит є на практичні навички роботи з ШІ. І для регіональних редакцій це питання не технологій, а виживання: менше рутинної роботи означає більше можливостей робити цікаві історії. Саме тому ми продовжуємо проводити такі тренінги, щоб медійники мали інструменти, які реально полегшують роботу, – зауважила координаторка Центру журналістської солідарності у Львові Наталія Войтович.
Тренінг виявився корисним з практичної точки зору, оскільки це інструменти, які реально допомагають полегшити роботу. Група вже обирає наступну тему, аби зрозуміти усі навички ШІ ще глибше.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Дар’я Маркова
Дискусія з цього приводу: