Кількість атак на представників медіа в Україні у 2025 році зросла на 32% порівняно з попереднім роком. Національна спілка журналістів України оприлюднює щорічний безпековий звіт про напади та загрози проти журналістів і редакцій в Україні. Повний текст звіту доступний нижче за посиланням (PDF).
У 2025 році експерти НСЖУ зафіксували 160 випадків нападів або загроз проти професійних та громадянських журналістів, редакцій традиційних та онлайн-медіа. Це суттєве зростання порівняно зі 121 інцидентом у 2024 році, хоча ситуація все ж залишається менш критичною, ніж у 2022 році, коли було задокументовано 277 нападів. 64% усіх інцидентів були скоєні збройними силами Російської Федерації. Зафіксовані кейси відображені експертами НСЖУ на «Мапі медіаризиків» фонду «Справедливість для журналістів» (Justice for Journalists).
У 2025 році троє журналістів загинули під час виконання професійних обов’язків – усі внаслідок ударів російських дронів. 3 жовтня поблизу Дружківки (Донецька область) загинув французький фотожурналіст Антоні Лаллікан – автомобіль, у якому він їхав разом із українським колегою Георгієм Іванченком, був атакований російським FPV-дроном. Іванченко отримав важкі поранення, внаслідок яких йому ампутували ногу.
23 жовтня російський ударний дрон «Ланцет» навмисно атакував знімальну групу телеканалу FREEDОМ у Краматорську. Загинули воєнна кореспондентка Альона Грамова (Губанова) та оператор Євген Кармазін. Спеціальний кореспондент Олександр Количев зазнав важких поранень.
Крім того, 25 лютого журналістка Ukrinform Тетяна Кулик загинула у своєму будинку в передмісті Києва під час нічної дронової атаки.
Умови роботи журналістів різко погіршились через збільшення дальності дії російських ударних дронів. Якщо раніше зони далі 5 км від лінії зіткнення вважалися відносно безпечними, то зараз населені пункти на відстані до 30 км від фронту перетворилися на зони ураження. Особливу загрозу становлять оптоволоконні дрони – так звані «ждуни», які майже невидимі для засобів радіоелектронної боротьби.
«Найнебезпечніше сьогодні – не лінія фронту, а небо, – каже Володимир Павлов, журналіст, фіксер Reuters та 24 Каналу, який регулярно працює в Харківській, Сумській та Донецькій областях. – FPV-дрони швидкі, тихі та непередбачувані. Одні відкрито полюють на тебе, інші чекають, як пастка, – приховані, невидимі, терплячі. Коли розумієш, що вони поруч, то маєш секунди, а іноді менше, щоб врятувати своє життя. Для журналістів немає спеціальної тактики. Для ворога все просто: якщо бачить ціль – б’є. Машина, камера, людина – немає різниці. Тому виживання тепер залежить від знань, обладнання та солідарності. Без детекторів, захисного спорядження та безпечних місць для перегрупування багато хто з нас не вижив би під час підготовки своїх матеріалів»
За чотири роки повномасштабного вторгнення загинули щонайменше 140 медіапрацівників – як українських, так і іноземних: 109 – під час служби у збройних силах, 21 – при виконанні професійних обов’язків, 10 – внаслідок нападів на мирне населення та цивільну інфраструктуру.
У 2025 році зафіксовано щонайменше 72 інциденти, пов’язані з пошкодженням редакцій, транспортних засобів, обладнання та помешкань журналістів – це 45% від усіх інцидентів. Внаслідок масованих російських ударів постраждали офіси ключових медіа:
- 12 лютого та 6 квітня – двічі уражені офіси телеканалів FREEDОМ, «Дом» та міжнародних редакцій іномовлення в Києві;
- 28 серпня – постраждали офіси Київського бюро «Радіо Свобода» та «Української правди»;
- 17 листопада – знищено будівлю редакції «Суспільне Дніпро» та «Українського Радіо Дніпра»;
- 25 листопада – пошкоджено будівлю «Суспільне Запоріжжя».
У ніч проти 16 листопада 2025 року під час російської атаки безпілотниками у Дніпрі було пошкоджено приміщення, де розташовані Дніпропетровська обласна організація НСЖУ та лівобережний офіс Центру журналістської солідарності. Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено рами та частину майна. Постраждали також редакції газети «Вісті Придніпров’я», медіа «Дніпро Інформ» і «Новини Підгородне», що розташовані в одному комплексі, а також приміщення ГО «Дніпровський прес-клуб».
Станом на 16 січня 2026 року щонайменше 28 цивільних медіапрацівників, зокрема кримські громадянські журналісти, перебувають у російському полоні. У серпні 2025 року під час обміну полоненими були звільнені журналіст ІА «УНІАН» Дмитро Хилюк та адміністратор Telegram-каналу «Мелітополь – це Україна» Марк Каліуш.
Крім воєнних загроз, у 2025 році зафіксовано 4 випадки фізичних нападів на журналістів, не пов’язаних із бойовими діями, – троє з чотирьох постраждалих – жінки. У категорії нефізичних та кібератак зафіксовано 48 інцидентів: щонайменше 22 кібератаки, 18 випадків переслідувань і дифамації та 7 випадків незаконного перешкоджання журналістській діяльності.
Резонансним став випадок, оприлюднений у грудні: Національне антикорупційне бюро в рамках операції «Мідас» виявило, що члени злочинної організації на чолі з Тімуром Міндічем мали детальні досьє на дев’ятьох відомих українських журналістів. Поліція відкрила окреме розслідування щодо незаконного стеження за журналістами.
За даними RSF World Press Freedom Index, у рейтингу свободи слова Україна посіла 62-е місце серед 180 країн у 2025 році. Більшість українських медіа, особливо регіональних, продовжують працювати в значно скороченому форматі – з мінімальними зарплатами, без приміщень та із суттєвим скороченням штату. Серйозною проблемою залишається відтік кадрів: журналісти переходять у краще оплачувані сфери, а дедалі більше чоловіків мобілізується до ЗСУ.
Попри це, дослідження НСЖУ «Інформаційні потреби мешканців прифронтових територій» засвідчує: місцеві медіа зберігають довіру аудиторії, оскільки 63% мешканців прифронтових територій стикалися з дезінформацією і потребують перевірених джерел інформації.
ТЕКСТ ЗВІТУ
Інформаційна служба НСЖУ
