Українські фоторепортери своєю працею творять історію для прийдешніх поколінь. Цими днями, у ці хвилини, українські фотокореспонденти своїми знімками творять історичний літопис трагедії, мужності і стійкості українського народу і його війська у протистоянні з російськими агресорами. Такі слова, можливо, здаються трохи пафосними. Але після Перемоги над підступною армадою, саме фотознімки наших фотокореспондентів будуть нагадувати про ці дня.
Одним з них є і Андрій Якобчук, парламентський фотокореспондент Інформаційного агентства Українські Новини. Фоторепортер, як і багато його колег по Верховні раді, нині змінив так звані “паркетні фотосесії” з “будинку під куполом”, що на столичній вулиці Грушевського, на воєнні репортажі.
Як розповів прес-службі Національної спілки журналістів України голова осередку НСЖУ в редакції ІА “Українські Новини” Олег Мащенко, 24 лютого запам’ятається для їхнього фотокореспондента Андрія Якобчука, не лише як день початку вторгнення РФ, ця сама трагічна дата всього українського народу. А й через те, що підготувавши усі необхідні документи і рекомендації, Андрій саме цього дня збирався подати їх для вступу в лави Національної спілки у Київську організацію.
“Тепер доведеться дещо відкласти формалізацію відносин Андрія з НСЖУ. Але свою місію, як кореспондента, це йому не заважає виконувати”, – повідомив прес-службу Спілки Мащенко.
Побаченим і пережитим ним під час чергового відрядження у звільнені від окупантів райони Київщини репортер Андрій Якобчук поділився у фотонарисі спеціально для офіційного порталу НСЖУ:
“Кількість злочинів проти нашої Держави не перераховується цифрами… їх не можливо перевести і в грошовий еквівалент. Це геноцид українців. Він не має виміру та ваги. Це трагедія нації і трагедія цілої Європи та Світу.
Бодай крихти цих злочинів і цього горя, спробував зафіксувати на фотографії.
Я не бачив наочно бойових дій. Але і після того, як наші ЗСУ звільняють території від клятого окупанта, мене як і кожного українця, переповнює біль і почуття ненависті до всього російського!
Київська область, напрямок Київ-Чорнобиль…
У фото я намагався передати, хоч частинку трагедії, яка трапилась з Україною і нашими громадянами на нашій рідній землі… Моторошні кадри зруйнованих будинків, ракети що лежать на вуличках сіл, воронки від снарядів біля мирних будиночків, шкіл та садочків.
Безліч понівечених будівель, мостів та споруд.
Стомлені, але такі сильні і мужні лиця наших воїнів, що боронять нас!
Героїчна праця тих, хто відбудовує дороги, будівлі, відновлює електо, водо та газопостачання!
Безкінечні каравани гуманітарної доромоги з тилових областей, що мчать на поміч землякам!
Сильні та мужні мешканці, тепер уже звільнених територій! Знову наших! Знову Українських!
Хочеться прокинутись і щоб це був сон… Сон – загибель наших українських діток, сон – ґвалтування україночок, сон – смерті наших громадян…
Я вірю, що Бог з нами, вірю в ЗСУ, вірю в перемогу! Бо за нами правда і честь!
Слава Україні!”, – резюмував свій допис до фоторепортажу Андрій Якобчук.
