Цифрові атаки, дипфейки та онлайн-насильство проти журналістів стали невід’ємною частиною російської агресії проти України. 12 травня у Відні, під час другого Додаткового засідання ОБСЄ з людського виміру (Supplementary Human Dimension Meeting II), представниці Центру прав людини ZMINA та інші провідні експерти презентували факти системного цифрового тиску на громадянське суспільство.
Як повідомляє Центр прав людини ZMINA, у межах засідання, присвяченого цифровим загрозам та захисту демократичного простору, ZMINA спільно з міжнародними партнерами – Делегацією ЄС, Фондом домів прав людини, Нідерландським Гельсінським комітетом, ЦПК та Лабораторією цифрової безпеки – провела спеціальний захід «Цифрові загрози для громадянського суспільства України в умовах війни та трансформації».
Юристка програми захисту громадянського суспільства ZMINA Анастасія Соловйова наголосила, що сучасна війна має два виміри, які неможливо розділити.
«Ця війна є не лише фізичною – вона також цифрова. Поряд із полем бою Україна постійно стикається з кібертиском, спрямованим проти державних інституцій, медіа, активістів та громадянського суспільства», – зазначила вона.
Окрему увагу Соловйова приділила проблемі гендерно зумовленого онлайн-насильства. Посилаючись на дослідження ГО «Жінки в медіа», вона повідомила, що 81% опитаних журналісток в Україні ставали жертвами цифрового терору: від тролінгу до погроз сексуальним насильством.
«Коли журналістів змушують мовчати через страх, залякування та переслідування, суспільство втрачає доступ до незалежної інформації та відкритої суспільної дискусії», — підкреслила Анастасія Соловйова.
Серед конкретних прикладів тиску було згадано кейси Мартіни Богуславець, Мар’яни Вербовської, Наталії Онисько, Ярослави Вовчак, Ірини Федорів та Олени Мудрої.
Журналістка-розслідувачка Олена Мудра поділилася особистою історією переслідування, що почалося після її матеріалів про екологічні порушення в Карпатах. Кампанія тривала місяцями і включала використання штучного інтелекту для створення дипфейків.
«Для дипфейку використали мого сина. Усі ці відео запускали в рекламу. Мій батько дивився на YouTube боксерський поєдинок, коли реклама перервала його і показала одне з таких відео», – розповіла Олена.
Журналістка констатувала, що українським правоохоронцям наразі бракує навичок для ефективної протидії таким загрозам, проте наголосила на важливості регіональної журналістики:
«Все, що я хочу, – це працювати журналісткою-розслідувачкою у своєму регіоні, бо переконана: свобода слова та незалежні медіа дійсно стійкі й сильні тоді, коли мають повноцінну присутність у кожному регіоні своєї країни. Це як лакмусовий папір у демократичному суспільстві. Я вірю, що попри війну та всі інші виклики й ризики, моя країна це збереже».
Представниця Центру протидії корупції Катерина Пітик розповіла про використання Росією персональних даних для фішингових атак. Зловмисники розсилають підроблені листи від імені державних органів та намагаються зламати акаунти в месенджерах, щоб поширювати фейки про нібито втручання українців у закордонні вибори.
«Навіть найскладніші атаки не завжди досягають мети, але вони демонструють рівень системного тиску, з яким щодня стикається громадянське суспільство», – підкреслила Катерина Пітик.
Вона додала, що захист не може бути 100-відсотковим, тому критично важливою є культура довіри всередині команд:
«Ми працюємо з розумінням, що наші дії можуть бути відстежені, викривлені або використані проти нас. Але це не означає, що ми не повинні бути готовими. Немає 100% захисту в цифровому середовищі. Важливо швидко та відкрито реагувати на інциденти, повідомляти партнерів і пояснювати, що сталося».
Аналогічну думку висловила Анна Людва з Лабораторії цифрової безпеки, закликавши онлайн-платформи дотримуватися європейських зобов’язань і за межами ЄС. «Необхідно запровадити механізми забезпечення виконання, які б стимулювали онлайн-платформи дотримуватися своїх європейських зобов’язань і поза межі ЄС, щоб ефективно протидіяти цифровим загрозам», – зауважила вона.
Менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA Тетяна Жукова під час своєї панелі акцентувала на тому, що дезінформація для Росії – це не просто слова, а інструмент репресій на окупованих територіях. «Російська Федерація веде війну не лише проти незалежних держав, проти України чи так званого «колективного Заходу», а й проти свого чи не найбільшого ворога – самої правди», – заявила Жукова.
Вона навела приклад каналу «Крымский СМЕРШ», який деанонімізує проукраїнських активістів, що призводить до їх катувань. Тетяна Жукова закликала міжнародну спільноту притягнути пропагандистів до відповідальності. «Цей кейс певною мірою перегукується з історією «Радіо тисячі пагорбів» у Руанді, яке свідомо розпалювало геноцид. Так само російські пропагандисти повинні бути притягнуті до відповідальності за підбурювання до переслідування активістів та українців загалом», – наголосила вона.
Представниці ZMINA також провели низку двосторонніх зустрічей, зокрема з послом Ірландії при ОБСЄ Браяном Флінном та дипломатом Місії України в ОБСЄ Андрієм Чесноковим, щоб обговорити механізми захисту правозахисників в умовах постійного цифрового та репутаційного тиску.
ДОВІДКА. Додаткове засідання ОБСЄ з питань людського виміру — тематична конференція, присвячена актуальним питанням прав людини, демократії та верховенства права за участі дипломатів, міжнародних організацій та громадянського суспільства.
Раніше ми розповідали про те, що НСЖУ разом із провідними українськими правозахисними організаціями підписала спільну заяву про системне знищення свободи слова та переслідування журналістів на тимчасово окупованих територіях України.
