Понад 80 представників місцевих медіа України під час зустрічі з керівництвом Міністерства культури та стратегічних комунікацій ділилися своїми проблемами і просили про допомогу
В умовах повномасштабного російського та гострої економічної кризи вторгнення місцеві медіа опинилися на межі виживання. Їхні проблеми стали ще гострішими після призупинення американської допомоги, яка для багатьох редакцій була критично важливою. Щоб обговорити шляхи вирішення цієї кризи, Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з Національною спілкою журналістів України провели 3 березня спеціальну онлайн-нараду з редакторами місцевих медіа.
Державна підтримка: конкурси та залучення міжнародних партнерів
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос наголосив на важливості пошуку міжнародної підтримки українських локальних медіа.
– Два тижні тому ми представили Європейському Союзу критичність підтримки місцевих медіа. Ми довели до Європейського Союзу, Європейської комісії, європейської служби зовнішньої діяльності інформацію про те, що ми критично потребуємо без будь-яких затримок хоча б якоїсь фінансової підтримки, – підкреслив він.
Андрій Наджос також повідомив, що на минулому тижні відбулося спільне засідання уряду України й Європейської комісії, під час якого українська сторона передала необхідні документи для розуміння критичності підтримки. Заступник міністра попросив представників медіа надати конкретні приклади потреб, щоб посилити аргументацію у переговорах з європейськими партнерами.
Директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКСК Ганна Красноступ представила кілька державних ініціатив, які можуть допомогти медіа у складний час.
– Ми плануємо оголосити декілька мистецьких конкурсів в цьому році, – сказала вона. – Один із них – з розроблення моделі інформаційних продуктів, у тому числі графічного характеру та їх виробництва, в рамках організації та реалізації інформаційної кампанії для прифронтових та деокупованих територій.
За словами Ганни Красноступ, йдеться про створення спеціальних випусків газет із суспільно необхідною інформацією для населення прифронтових і деокупованих територій, які розповсюджуватимуться безкоштовно. Окрім цього, міністерство планує конкурс із виробництва відеоінформаційної продукції про героїзм українських військовослужбовців.
“Ринкова економіка” чи “національна безпека”?
Ці заходи міністерства мають певною мірою компенсувати ту критичну ситуацію, яка виникла в медіа після раптового зупинення американської допомоги.
Редакторка Харківської газети “Слобідський край” Лариса Гнатченко емоційно описала нинішній стан своєї редакції.
– Ми робили за підтримки IREX і Мінкульту спецвипуски для деокупованих територій, – розповіла вона. – На момент, коли припинилося фінансування, була заборгованість за друк спецвипуску, який вийшов 24 січня. Протягом двох місяців за умовами гранту ми витрачали кошти на друк газет для деокупованих територій щотижня, і у нас дуже великі борги. Зараз ситуація, коли у нас немає грошей на зарплату, коли у нас борги перед друкарнею, тому що ми витратили кошти зі своєї власної комерційної діяльності.
Пізніше вона додала:
– Я не розумію, чому ми повинні шукати гроші на ті безкоштовні газети, коли це, мабуть, все ж таки повинна робити держава. Це стосується не тільки Харківської області. І Миколаїв, і Херсон, і Сумська область. Але що нам з цим робити?
Редакторка газети «Голос Гуляйпілля» Тетяна Велика, чия громада розташована на прифронтовій території, звернулася до представників міністерства з емоційним виступом.
– У мене болить душа: а чи не запізно ви сьогодні стали думати про друковані медіа, я маю на увазі прифронтові? На жаль, четвертий рік ми потерпаємо від обстрілів. Газета вимушена була релокуватися до міста Запоріжжя. За ці три роки не було надано нашому медіа ні копійки державної підтримки, – зазначила вона.
У відповідь Андрій Наджос пояснив позицію міністерства:
– Держава не підтримує комерційні медіа. Нема таких програм, які б давали можливості державі підтримувати тисячі комерційних медіа, які зареєстровані на сьогодні в Україні. Це не є функцією міністерства. Тому що це ринок.
Водночас він визнав критичність ситуації, що виникла саме після призупинення американської допомоги, та запевнив, що міністерство докладає всіх зусиль для пошуку компенсаційних коштів від міжнародних партнерів.
Результати опитування: систематизація проблем медіагалузі
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ представила результати опитування, яке провела Спілка серед учасників наради, щодо головних проблем галузі. Виявилося, що майже 70% учасників найчастіше стикаються з фінансовими проблемами. Це і брак коштів, і відсутність стабільного фінансування, нестача ресурсів на зарплати, податки та інші обов’язкові видатки, а також відсутність грантової та державної підтримки.
Другою за поширеністю проблемою (18% опитаних) є труднощі з доставкою та розповсюдженням. Журналісти скаржаться на неякісну роботу «Укрпошти», подорожчання послуг доставки та скорочення відділень і листонош, особливо в сільській місцевості.
Кадрові проблеми, на які вказали 12% учасників, включають брак персоналу та фахівців, низькі зарплати та перевантаження наявних працівників. 11% респондентів зазначили безпекові проблеми, пов’язані з обстрілами, роботою в прифронтових зонах та фізичною небезпекою для журналістів.
Також серед проблем були названі технічні та матеріальні труднощі (10%), зокрема застаріле обладнання, втрата приміщень та майна через війну, відсутність транспортного забезпечення. Проблеми з рекламою, на які вказали 9% опитаних, включають обвал рекламного ринку та відсутність рекламодавців через економічну ситуацію. 6% учасників зазначили проблеми з комунікацією з владою, зокрема відсутність договорів на висвітлення діяльності влади, ігнорування запитів журналістів та байдужість посадовців до інформаційної безпеки.
– Від початку широкомасштабного вторгнення ми за різними програмами і різними варіантами підтримки надали допомогу понад 300 регіональним медіа. Ми відновили, допомогли перезапустити 32 друковані газети на деокупованих і прифронтових територіях, — поділилася досвідом НСЖУ Ліна Кущ.
Вона також наголосила на особливій ролі друкованих медіа на прифронтових територіях.
– Дослідження Національної спілки журналістів України інформаційних потреб мешканців деокупованих і прифронтових регіонів, які ми провели торік, засвідчило високий рівень довіри саме до друкованих медіа на цих територіях, – сказала Ліна Кущ. – Хоча 90% опитаних назвали першим каналом новин соцмережі, майже половина їм не довіряє. Водночас 90% читачів друкованих медіа повністю довіряють їхній інформації.
«Укрпошта» як головний біль видавців
Однією з найболючіших проблем для друкованих видань виявилася співпраця з «Укрпоштою». Численні представники регіональних медіа скаржилися на якість доставки та непропорційно високі тарифи.
Олексій Пасюга, редактор газети «Ворскла» (Сумська область), емоційно висловив загальну думку:
– Одна з головних проблем друкованих видань, яку можна вирішувати, не звертаючись до Євросоюзу, – це діяльність «Укрпошти». Саме через неї ми втрачаємо нашого читача, через це ми втрачаємо довіру. Раніше ми були самодостатніми і були б зараз такими, якби зберегли свого читача.
Головна редакторка «Путивльських відомостей» Тетяна Каушан навела конкретні цифри:
– Наразі за місяць ми отримуємо за одну передплачену газету 33 гривні, тобто менше, ніж коштує чашка кави. А «Укрпошта» отримує 41,65 гривні – це за квитанцію і за послуги з доставки.
Тетяна Каушан також розповіла про ситуацію на прикордонні Сумщини:
– Про медіабізнес на місцях не йдеться, тому що набагато вигідніше просто продавати каву, ніж випускати газету. Наша редакція знаходиться за 25 кілометрів від Курської області. Тобто, війна поряд, люди виїжджають – це наші передплатники. Передплатників зменшується, послуги Укрпошти не покращуються, реклами немає, і всі ці фактори просто знищують цей бізнес як бізнес.
А заступниця головного редактора видання «Нові рубежі» з Дніпропетровської області Наталя Долгіх розповіла про інші аспекти проблеми:
– У нас є селищні ради, готові за свій кошт утримувати приміщення для «Укрпошти». Хай тільки «Укрпошта» платить зарплату листоноші. Ні. Треба закрити, щоб не було жодного відділення. І це центральна Україна, де, слава Богу, не дуже летить на голову.
Вона також поскаржилася на втрату газет при доставці та відсутність відповідальності з боку «Укрпошти».
Проблеми регіональних телеканалів та радіо
У зустрічі також взяли участь представники аудіовізуальних медіа. Власник телеканалу «РАІ» та мережі радіостанцій на Івано-Франківщині Андрій Русиняк звернув увагу на системні проблеми у взаємодії з органами влади.
– В нас ОВА, обласна рада декому в Івано-Франківській області можуть закласти 22 мільйони фінансування, а іншим – не можуть. Я розумію, що це комунальне медіа. Але тут має бути просто здоровий глузд підходу до всіх медіа. Підтримати їх хоч невеличкими сумами, — зазначив Русиняк.
Він також розповів про те, що органи місцевого самоврядування самостійно створюють сторінки в соціальних мережах, де публікують усю інформацію про свою діяльність, замість того, щоб співпрацювати з професійними медіа.
– Вони просто знайшли цей механізм, тому що завжди можна ті кошти, які б варто було дати на поінформування населення, зекономити. Вони вже додумалися до того, що беруть собі журналістів у штат, і вони там на фейсбуці вихваляють їхню діяльність, – розповів медійник.
Окрім того, Андрій Русиняк наголосив на внеску незалежних медіа в інформаційний фронт.
– Ви знаєте, скільки ми на телеканалі даємо інформації по культурі, по пенсійному, по соціальному забезпеченню, по військових? – запитав він. – Соціальної реклами в десятки разів більше, ніж комерційної. І зараз про якусь комерцію говорити, мабуть, не варто, тому що немає цієї комерції.
Бронювання працівників та інші напрямки підтримки
Одним із важливих результатів попередніх звернень медійників стала можливість бронювання працівників друкованих медіа від військової служби. Як повідомила Ганна Красноступ, за підсумками роботи міністерства було передбачено такий критерій як «суб’єкти у сфері друкованих медіа, які поширюють друковані медіа на прифронтових та деокупованих територіях України».
Проте Андрій Русиняк звернув увагу на іншу проблему: для незалежних медіа бронювання співробітників передбачає додаткове фінансове навантаження.
– Наш телеканал витягує тих 20 тисяч, які поставили як заробітні платні на кожного працівника, якого можна буде забронювати, а це означає, що на одну людину треба мінімум 30 тисяч з податками, – сказав він.
Головний редактор газети «Зміївський кур’єр» з Харківської області Олександр Сумець запропонував конкретний механізм державної підтримки: «Чому Мінкульт не може взяти на себе витрати щодо друку газет, які виходять в Україні? Це буде конкретна допомога кожному виданню».
Системні рішення замість фрагментарних заходів
Учасники зустрічі дійшли згоди, що для подолання кризи потрібні системні рішення. Ліна Кущ підсумувала два ключові напрямки необхідних заходів. Перший – термінова, цільова підтримка прифронтових медіа, які позбулися будь-яких джерел доходів. Другий – створення умов для здорового медіаринку по всій Україні.
– Медіа усієї України потребують від держави не так грошей, як створення умов для свого ринку. Створення умов, за яких, наприклад, рекламодавцям буде вигідно розміщувати рекламу у місцевих медіа. При якому вигідно буде співпрацювати з місцевими медіа, — підкреслила Ліна Кущ.
За результатами зустрічі було домовлено, що НСЖУ підготує анкету для збору інформації про конкретні проблеми та потреби медіа, особливо тих, що постраждали від припинення американської допомоги. Натомість Міністерство передасть ці дані європейським партнерам для обґрунтування необхідності екстреної фінансової підтримки українських медіа. Також Буде розглянуто можливість проведення окремої зустрічі щодо проблем співпраці з «Укрпоштою». Міністерство інформуватиме редакції про оголошення мистецьких конкурсів та допомагатиме з процедурою подання заявок.
Андрій Наджос у підсумку подякував усім журналістам за їхню важливу роботу.
– Я б хотів ще раз усім подякувати за вашу фантастичну роботу. Фантастична, дуже важлива для держави робота на місцях, особливо в регіонах, які наближені до зони проведення бойових дій. Ця робота дуже важлива для того, щоб ми мали ситуацію в країні стійкою, щоб країна була стійкою, – сказав заступник міністра.
Представники редакцій наголошували, що питання підтримки медіа – це не просто економічна проблема, а питання національної безпеки, особливо на прифронтових територіях, де існує ризик поширення російської пропаганди. Як зауважила Тетяна Велика, «вже в 2022-му російські медіачастоти почали покривати Гуляйполе, і там почали лунати російські гасла. Цього неможливо допустити».
Інформаційна служба НСЖУ
