У неділю 10 грудня, в День прав людини, в конференц-залі на Хрещатик, 25 редакція Крим.Реалії (спеціальний проєкт «Радіо Свобода») представила громадськості фільм «Тиха депортація» про те, як окупаційна влада в Криму переслідує активістів, витісняє з Криму українців та кримських татар, як вона порушує закони, переслідуючи активістів, в тому числі громадянських журналістів.
Телевізійна прем’єра документального проекту відбулася також в День прав людини 10 грудня в регіональній мережі на «Суспільному» телебаченні. В ефірі українського телемарафону «Єдині новини» показ фільму також планується орієнтовно в 0 годин 30 хвилин 13 грудня, на YouTube-каналі «Радіо Свобода» фільм вийде також 13 грудня ввечері.
В публічній презентації фільму «Тиха депортація» взяли участь секретар РНБО Олексій Данилов, радник голови офісу Президента України Михайло Подоляк, постійний представник Президента України в АРК Таміла Ташева, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступник голови Ільмі Умеров, інші члени Меджлісу, головна редакторка Української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч, голова правління Центру прав людини Zmina, журналістка і правозахисниця Тетяна Печончик, журналісти київських медіа, правозахисники, громадські активісти з Криму, автори фільму.
Герої фільму серед яких відомі кримські активісти Муміне Салієва, Рінат Параламов, активісти з Криму, які з метою не втратити свободу тимчасово оселилися в Туреччині, Польщі, Бельгії, Німеччині та інших країнах, розповіли свої життєві історії, як вони залишали анексований Росією Крим, що вони пережили, чому вони не мали вибору залишитися, де і як живуть зараз і чи зможуть повернутися до Криму. Їх заарештовували, катували, переслідували, їм загрожувала смерть. Вони могли опинитися у російській армії. Історія 1944 року повторюється: тоді радянська влада насильно вивозила кримських татар у товарних вагонах, а зараз Росія змушує представників корінного народу Криму залишити рідний дім.
Це справді «тиха» депортація, кажуть учасники стрічки. У фільмі використано унікальні кадри з приватних архівів героїв, деякі з них публікують уперше.
Зйомки фільму відбувалися у Польщі, Німеччині, Бельгії, Туреччині, Україні та в окупованому Криму.
Автори фільму: Дмитро Джулай – режисер-сценарист, Анжеліка Руденко – редактор телепроекту Крим.Реалії (проект «Радіо Свобода») із 2017 року. Автор документального фільму «Балух», серії інтерв’ю, включаючи колишнього першого Голови СБУ Євгена Марчука, а також керівника ГУР Кирила Буданова, та інших матеріалів, Микита Ісайко – оператор, Ельвіна Сеїтбулаєва – продюсер.
Дмитро Джулай на «Радіо Свобода» – з 2013 року, спочатку як стример Революції Гідності. Працює над різними мультимедійними проектами та розслідуванням військових злочинів Росії. Автор проектів «Малевич. Український квадрат», «Революція на граніті», «Вбиті Голодомором», «Мощун – битва, яка врятувала Київ», «Масові страти цивільних у Здвижівці» тощо.
Нагадаємо: «Крим.Реалії» – кримський проект української служби «Радіо Свобода» – стартував у березні 2014 року, одразу після окупації та під час анексії Росією Кримського півострова. Сьогодні кримська команда «Радіо Свобода» випускає три інформаційні сайти: російською (http://ua.krymr.com ), українською ( http://ua.krymr.com ) та кримськотатарською мовами (Qırım Aqiqat, http://ktat.krymr.com ), виробляє теле/відео та радіо контент. «Крим.Реалії» також представлені у Ютьюбі та більшості популярних соціальних мереж. Журналісти «Крим.Реалій» зняли низку фільмів, серед яких: «Крим. Нескорений», «Крим: Переможців не судять?», «Христина. Кримське соло», «Балух» та інші.
Незважаючи на тиск і переслідування в Криму (арешт та вироки фрілансеру «Крим.Реалій» Владиславу Єсипенку, авторам «Крим.Реалій» Ірині Данилович, Наріману Джелялу, Асану Ахтемову, Марлену Асанову, Сейрану Салієву та іншим цивільним журналістам «Кримської солідарності»), «Крим.Реалії» залишаються одним з лідерів кримського інформаційного поля. «Місія проєкту полягає у просуванні демократичних цінностей шляхом надання точних, непідцензурованих новин та проведення відкритих дискусій у країнах та регіонах, де свобода слова перебуває під загрозою та де домінує дезінформація», – йдеться у прес-релізі проєкту.
Інформаційна служба НСЖУ
