Сьогодні регіональні медіа продовжують стикатися з численними викликами, які змушують шукати шляхи адаптації й трансформації відповідно до умов сучасного інформаційного поля. Яким був минулий рік для локальних друкованих та онлайн видань, теле- і радіомовників Дніпропетровщини? Як змінився регіональний медіапростір? Чого чекати медіа у 2025-му?
Ці та інші питання обговорювали у Дніпрі під час зустрічі медійників із представницею Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Оленою Демченко за участі голови Правління ДОО НСЖУ Олексія Ковальчука. Захід відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ.
2024 рік виявився складним для регіональних медіа. Війна, нестабільна економічна ситуація, брак кадрів та інші проблеми ставали на заваді не лише розвитку, а й існуванню на медіаринку загалом. Попри це, медіа проявляють неабияку стійкість. Багато з них опанували нові інструменти для подачі інформації, трансформувалися, розширюючи онлайн-аудиторію.
– Нова дійсність спонукає до змін. Стають іншими реалії споживання та поширення інформації. Трансформуючись, медіа збільшують свої шанси присутності на медіаринку. Та варто зазначити, що завдання медіа на прийдешній рік не лише вижити, а стати сильнішими, – зазначив Олексій Ковальчук.
Під час зустрічі, з метою оцінити зміни, що відбулися в медіапросторі, представниця Нацради акцентувала увагу на кількісних показниках. Так, станом на кінець 2024 року в області зареєстровано 143 друкованих медіа, більшість із яких є фаховими виданнями, зареєстрованими університетами, науковими інститутами, коледжами тощо. Заразом, до передплатного каталогу на перше півріччя 2025 року увійшли 20 друкованих видань. І хоча тиражі зменшилися, редакції продовжують випускати газети.
Одночасно спостерігається зростання кількості зареєстрованих онлайн-медіа (загалом 31 в області), що, за роз’ясненням спікерів, можна пояснити потребами в грантовій підтримці, підвищенням репутаційної значущості і тощо. На сьогодні реєстраційна кампанія для медіа триває.
Дещо іншою є ситуація з мовниками. Радіомовлення області демонструє стабільні показники: жодна з 20 радіостанцій, що діють на території Дніпропетровщини, не припинила свою роботу. Щобільше, деякі розширили мовлення, забезпечуючи доступ до інформації як у великих, так і маленьких містах. Натомість, у телемовленні спостерігається тенденція до скорочення через вплив економічного фактору та дефіциту кадрів. Так, за минулий рік припинили діяльність телеканали «Відкритий» і ТОВ «Самарь Медіа», які не витримали економічного навантаження. Та найбільш суттєвою є проблема існування та розвитку маленьких телеканалів, зауважила Олена Демченко, і ця ситуація, на жаль, поки не має перспектив на покращення.
Особливу увагу звернули на порушення медіа законодавчих норм. За 2024 рік Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області не було зафіксовано грубих порушень на кшталт невиконання квот української мови, закликів до повалення державної влади, транслювання ворожих наративів, недотримання програмної концепції тощо. Проте, характерною проблемою, зокрема для онлайн-медіа, є недотримання Кодексу журналістської етики щодо вразливих категорій населення, а також публікації відомостей, які містять особисті дані. Побіжно, Олена Демченко нагадала про необхідність дотримуватись ст. 7 Закону України «Про рекламу» стосовно ідентифікації реклами в медіа,та закцентувала увагу на зобов’язанні суб’єктів у сфері друкованих та онлайн-медіа у кожному випуску та/або на сайті, за наявності, повідомляти вихідні дані видання, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про медіа».
Учасники зустрічі також окреслили головні завдання на наступний рік. Серед пріоритетів – просвітницька діяльність та протидія ворожим наративам, яка, за прогнозами представниці Національної ради, буде одним із найбільших викликів прийдешнього року. Адже у прикордонних громадах Дніпропетровської області, куди вже сягає сигнал ворожого мовлення, ситуація набуває критичного характеру.
– В цих умовах значення українських локальних і гіперлокальних медіа, які досягають кожного жителя у найменших населених пунктах, стає надзвичайно важливим, – зауважила Олена Демченко. – Як завжди вражена стійкістю та професійністю своїх колег! Дякую за співпрацю!
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС
