Хтось доручає штучному інтелекту вичитувати макет газети, хтось генерує анімацію для історичних відео, а хтось принципово розшифровує інтерв’ю вручну, щоб не загубити діалект і живу інтонацію співрозмовника. Про свій досвід використання ШІ розповіли редакції – учасниці проєкту НСЖУ «Твоя аудиторія – твоя сила», який впроваджується за підтримки Ukrainian Media Fund Nordic, під час чергової онлайн-зустрічі.
ШІ як другий коректор
Найдокладніше свою систему роботи описав Олексій Ковальчук, який очолює дніпровські «Вісті Придніпров’я» та херсонську газету «Новий день». Редакція користується кількома сервісами – ChatGPT, Claude, Gemini та Perplexity, – і кожен виконує своє завдання: один краще підбирає SEO-ключі й теги, другий редагує тексти, третій шукає теми та джерела. ШІ допомагає з заголовками для газети, сайту й соцмереж, перекладами світових новин, доопрацюванням розшифровок інтерв’ю та адаптацією великих матеріалів під дописи в інстаграм.
Ілюстрації до податкових чи пенсійних роз’яснень редакція генерує, але обов’язково підписує, що зображення створене за допомогою ШІ, – так передбачають її редакційні стандарти.
Несподівано корисним виявилося використання ШІ для перевірки макетів газети. За кілька секунд він знайшов у номері різні варіанти електронної адреси редакції, неправильно оформлені лапки в назвах організацій, арифметичну розбіжність у кількості місць у модульному містечку і навіть попросив указати джерело цифр про зруйновані школи Херсонщини. Саме джерело – публікацію обласної військової адміністрації – допоміг відшукати Perplexity.
Водночас Олексій Ковальчук застерігає: ШІ помиляється в датах і розрахунках, вигадує факти, а машинний текст видно навіть після найретельніших промптів. Тому цифри він перераховує на калькуляторі, а остаточну вичитку виконує досвідчена літредакторка Валентина Михайлівна.
– Мені здається, що у кожній редакції є своя Валентина Михайлівна – носій досвіду, людина, яка побачить те, чого не побачить жоден із помічників, – прокоментував ментор проєкту Віталій Голубєв. – Людина залишається і початковою ланкою, яка ставить завдання, і кінцевою, яка перевіряє та бере на себе відповідальність. Зрештою, Нацрада не випише припис штучному інтелекту – під газетою стоїть підпис головного редактора.
«Вісник Ч»: ставка на людську роботу
Протилежний підхід обрав чернігівський «Вісник Ч». На першій сторінці газети редакція пише, що всі новини, історії та фото створені природним інтелектом, і пишається цим.
– Жоден штучний інтелект не замінить навіть слабенького журналіста і не створить таких фотографій, які робить людина, – переконана Марина Осипова.
ШІ тут працює лише як помічник: на кожному комп’ютері встановлено програму для перевірки правопису, і журналіст, який нею не користується, ризикує отримати санкції. Відео редакція титрує вручну, бо більшість героїв говорить чернігівським діалектом, який ШІ не розпізнає. Розшифровки інтерв’ю теж роблять самостійно.
– Коли ШІ розшифровує розмову з людиною, в тексті зникає душа. Розумієте, люди спілкуються з людьми. Люди купують у людей, люди читають людей і дивляться людей, а не штучний інтелект, – пояснює Марина Осипова. Водночас вона визнає: за браку ресурсів ШІ варто використовувати, щоб редакція могла вистояти.
Окремий проєкт «Вісника Ч» – майже готовий чатбот у телеграмі, куди завантажили всі номери газети від 2004 року. Він шукає матеріали за автором, темою чи населеним пунктом, допомагає знаходити архівні фото для нової рубрики про долі людей, яких газета знімала понад двадцять років тому, і стане довідником для нових працівників редакції.
Радіо: живий ефір залишається за людьми
Для радіо «Ностальжі 102,4 FM» з Нікополя ШІ – передусім помічник у створенні реклами: текстів для рекламодавців і картинок для фейсбуку. Навичкам роботи з такими інструментами команда навчалася на тренінгах НСЖУ. Проте згенероване доводиться постійно перевіряти й переробляти: ШІ плутає написи, адреси, а замість логотипу Нікополя може намалювати якір.
– У прямому ефірі штучний інтелект ведучу не замінить. Слухач має чути всі емоції, яких у машини немає, – наголосила директорка радіо «Ностальжі 102,4 FM» Олена Галіна.
Модераторка зустрічі, проєктна менеджерка НСЖУ Ірина Хроменко порадила колегам спробувати сервіси транскрибування, щоб швидше перетворювати радіопрограми на текстові матеріали для сайту й соцмереж.
Саме так працює львівське «Радіо FM Галичина». Програмна директорка Юла Бєльська розповіла, що керівництво спершу заявило: ШІ в редакції не використовують. Але після опитування працівників різних відділів з’ясувалося інше. Інтерв’ю розшифровують у TurboScribe, далі Gemini структурує текст на запитання й відповіді, а ChatGPT пропонує варіанти заголовків для ютубу. Проте найбільше часу забирає остаточна перевірка, яку завжди проводить людина. ШІ допомагає створювати фірмові обкладинки, обробляти фото в Canva, а режисерка історичного проєкту оживлює мапи й ілюстрації за допомогою Nano Banana – і це помітно покращило утримання глядачів.
Але новини «FM Галичина» не делегує ШІ: тестування показали помилки в прізвищах, посадах і датах.
– ШІ трошки розслабляє, а в новинах розслаблятися не можна, бо у тебе велика відповідальність перед аудиторією, – каже Юла Бєльська.
Радіостанція також щодня перевіряє пісні, які надходять на ротацію, і не ставить в ефір музику, створену ШІ, – щоб підтримати людей, для яких це творча й професійна праця.
Цю позицію поділяє й Андрій Русиняк, керівник телерадіокомпанії «РАІ» з Івано-Франківщини. Він визнав, що теж вважав, ніби ШІ в редакції не використовують, але з’ясувалося, що журналісти шукають із його допомогою інформацію та теми, дизайнери працюють у Canva, а сам він часом готує з ChatGPT і Gemini план розмови з гостями програм. Проте основа роботи телерадіокомпанії – жива картинка, жива мова і прикарпатський колорит, які ШІ не відтворить. Водночас він передбачає, що через відтік кадрів редакціям рано чи пізно доведеться використовувати ШІ ширше.
Перевіряти, перевіряти й ще раз перевіряти
Волинська газета «Нове життя» має власну політику використання ШІ та застосовує його мінімально. Колись редакція активно генерувала зображення для соцмереж, але відмовилася від цього: читачі, серед яких багато людей старшого віку із сіл, сприймали такі картинки як справжні.
– Штучний інтелект не замінить справжньої фотографії, коли ми покажемо конкретну людину з нашої громади. Її впізнають – і довіра до медіа зростає, – каже Наталія Муха.
Натомість для вичитки газети редакція адаптувала промпт, яким поділилася колега з Городок.City Наталія Попович, і проганяє тексти через ChatGPT і Claude: один інструмент часто помічає помилки, які пропустив інший.
Ірина Хроменко та Віталій Голубєв порадили використовувати перехресну перевірку: давати одному ШІ-асистенту знайти слабкі місця в роботі іншого. Втім, остаточне слово однаково за людиною. Віталій Голубєв навів приклад: в анонсі благодійного ярмарку в школі ШІ запропонував написати, що заклад «вибухнув» патріотичним поривом. В умовах війни таке формулювання недоречне, і помітити це може лише журналіст.
Підсумовуючи, Віталій Голубєв зазначив, що лейтмотивом зустрічі стала «олдскульність» у найкращому значенні цього слова – повага до журналістських стандартів, авторського права й ролі людини в редакції.
***
Проєкт «Твоя аудиторія – твоя сила» став одним із ключових напрямів роботи НСЖУ з підтримки локальних і регіональних медіа у 2025–2026 роках. Його мета – допомогти редакціям не лише виживати в умовах війни, а й будувати стійкі зв’язки зі своїми громадами, краще розуміти потреби читачів і перетворювати аудиторію на активну спільноту навколо медіа. Практичний етап програми розпочався у грудні 2025 року. У ньому були представлені онлайн-видання, газети, радіостанції й телекомпанії з 11 областей України, зокрема медіа, що працюють у прифронтових регіонах. Редакції отримали мікрогранти та менторську підтримку для випробування нових способів взаємодії з аудиторією: опитувань, читацьких клубів, чатботів і телеграм-каналів, інтерактивних рубрик, прямих ефірів, коротких відео та зустрічей із жителями громад. Про початок реалізації програми та її учасників.
Проміжний моніторинг засвідчив, що редакції змогли пожвавити комунікацію з читачами навіть за умов кадрового дефіциту, обстрілів і перебоїв з електропостачанням. Серед реалізованих ініціатив – автоматизований бот-модератор для телеграм-каналів Poltava.to, молодіжна редакція Городок.City, перезапуск телеграм-каналу одеського медіа «Море Людей», громадські медійні патрулі та формати, у яких запитання й проблеми читачів безпосередньо ставали темами журналістських матеріалів. Детальніше – у публікації про перші результати редакцій.
За підсумками програми 15 редакцій продемонстрували зростання аудиторії, охоплення та кількості звернень читачів. Зокрема, сумські медіа «На межі» та «Глухів.Сіті» суттєво збільшили кількість підписників на різних платформах, ТРК «РАІ» наростила охоплення сторінки у фейсбуці на 50%, а тікток-канал Городок.City за два місяці отримав майже тисячу нових підписників. Підсумкові результати викладено в матеріалі «Локальні редакції вчаться залучати аудиторію». Досвід учасників також ліг в основу аналітичного звіту НСЖУ про довіру до місцевих медіа, роль редакційного й персонального брендів та перетворення аудиторії на співавтора редакційного контенту.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: