Основні правила поведінки, коли інновації в галузі кібербезпеки постійно розвиваються, але разом з ними «розвиваються» й кіберзлочинці, шукаючи нові способи атак, з’ясовували представники місцевих медіа разом з фахівцем Національної поліції під час тренінгу «Кібербезпека в медіа: захищаємо власну інформацію та джерела, з якими працюємо», який відбувся у Чернівцях за ініціативи Чернівецького представництва об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ.
–Штучний інтелект і кібербезпека йдуть пліч-о-пліч, оскільки ми дивимося в цифрове майбутнє і використовуємо новітні технології, щоб залишатися захищеними, – розповів інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Чернівецькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Тарас Мочернюк.
Сучасний ландшафт кіберзагроз охоплює всі ризики, на які наражаються медіаорганізації. Кіберзагрози постійно еволюціонують у всі сфери діяльності, особливо з поширенням Інтернету та впровадженням цифрових технологій, що призводить до зростання цих ризиків.
– Застосування штучного інтелекту в кібербезпеці – це один серед багатьох підходів, щоб залишатися гнучкими в динамічному просторі. Це інноваційний інструмент, який медіа можуть використовувати для захисту конфіденційних даних і запобігання фінансовим і репутаційним наслідкам кібератак, – пояснює Тарас Мочернюк.
Інтегруючи ШІ в протоколи кібербезпеки можна ефективніше виявляти та запобігати загрозам; швидше реагувати на інциденти та пом’якшувати можливі наслідки; захищати кінцеві точки. Однак базові поради для журналістів, що стосуються кібергігієни та допоможуть не потрапити на гачок шахраїв та ворожих пропагандистів залишаються такими:
- використовувати складний пароль, що містить не менше 8 символів (літери, цифри, спеціальні символи) і не містить персоніфіковану інформацію (дату народження, номери телефонів, номери та серії документів, автотранспорту, банківської картки, адреси реєстрації тощо);
- використовувати ліцензійні програми і систематично їх оновлювати;
- здійснювати регулярне резервне копіювання даних, зберігати резервні копії на зовнішніх носіях інформації та налаштувати функцію «відновлення системи»;
- уникати використання інтернет-банкінгу через загальнодоступні (незахищені) бездротові мережі (в кафе, барах, аеропортах та інших публічних місцях);
- не переходити за сумнівними посиланнями, щоби не завантажити вірус;
- не під’єднувати чужі флешки та зовнішні диски до свого ПК;
- переконатися у правильності назви необхідного сайту, щоби не потрапити на фішинговий сайт;
- зберігати електронні фотокопії документів (паспортів, нотаріальних свідоцтв та доручень тощо) лише на шифрованих або зовнішніх дисках та активувати двофакторну аутентифікацію всюди, де є можливість;
- не надсилати кошти нікому як передоплату за товари, послуги тощо;
- не довіряти інформації про надання грошової допомоги лише за реєстрацію.
В Україні працює соціальний проєкт від Кіберполіції та волонтерів «Брама» (BRAMA). Він спрямований на боротьбу з незаконним контентом, російською дезінформацією та онлайн-шахрайствами. Цей ресурс має за мету підвищити рівень освіченості щодо кіберзагроз у різних сферах життя, особливо в умовах війни, а також розвивати навички цифрової та медіаграмотності.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Чернівецьке представництво об’єднаного Західноукраїнського ЦЖС
