Лінія активного фронту на Сумщині становить майже 50%, а межа з країною-агресором тут найдовша в Україні. У таких умовах місцеві новини – це не просто медіа, а елемент критичної інфраструктури та протидія ворожій пропаганді. Національна рада України з питань телебачення оприлюднила огляд цифрового середовища регіону: розповідаємо, як сумські медійники офіційно реєструють соцмережі, виходять на нові ринки та залучають підтримку читачів. За даними Нацради, попри постійну небезпеку, цифрова медіагалузь області показує динамічне зростання.
Переваги “виходу з тіні”: чому онлайн-медіа реєструються
Станом на середину 2026 року в Сумській області офіційно зареєстровано 47 онлайн-медіа, і це число продовжує зростати – документи багатьох інших редакувань наразі перебувають на розгляді.
Добровільна реєстрація за Законом України «Про медіа» дає редакціям декілька ключових переваг:
- Військова акредитація: спрощений та легальний доступ до отримання акредитації від ЗСУ.
- Доступ до державних закупівель: можливість офіційно надавати інформаційні та рекламні послуги органам місцевого самоврядування.
- Довіра донорів: міжнародні фонди, які зараз забезпечують левову частку фінансування прифронтових ЗМІ, надають пріоритет грантерів із Реєстру Нацради.
Масштабування та цифровізація «друкованих» видань
Щоб охопити більшу аудиторію та зберегти фінансову стабільність, місцеві медійники розбудовують мережі гіперлокальних сайтів.
- Масштабні мережі: лідером за кількістю зареєстрованих ресурсів є шосткинське ТОВ «ІА «Північ Медіа» (14 онлайн-медіа). Вони готують контент для 7 сайтів громад Сумщини та вже вийшли за межі області, створивши проєкт «Бориспіль.Info».
- Приватні ініціативи: 6 онлайн-ресурсів (зокрема «Новини Глухова», «Новини Конотопа», «Сумське віче») зареєструвала мешканка села Пушкарщина Галина Даниленко.
- Трансформація преси: традиційні друковані видання активно переходять у «цифру». Газета «Панорама» створила дві нові онлайн-платформи, а громадсько-діловий тижневик «Ваш Шанс» зареєстрував власну вебверсію.
Помітною тенденцією стало переведення сторінок у соціальних мережах та месенджерах у правове поле. Публічні сторінки у Facebook («Газета «Панорама», «Шостка.INFO», «Слобожанщина Інфо») та профілі в Instagram («Кролевець Новини», «Maksym Yesyp» тощо) відтепер реєструються як офіційні онлайн-медіа, підтверджуючи прагнення працювати за прозорими стандартами.
Краудфандинг та читацькі спільноти: як медіа шукають гроші
Занепад місцевого рекламного ринку змусив редакції шукати альтернативні джерела доходів і спиратися на власну аудиторію:
- Міське медіа «Цукр» розбудувало спільноту «Клуб Цукру», де понад 800 містян сплачують щомісячні внески, отримуючи натомість доступ до закритих чатів, книжкових клубів та ексклюзивів.
- «Кордон.Медіа», яке спеціалізується на репортажах із передової та прикордоння, розвиває власну систему добровільних пожертв через спільноту «Друзі Кордону».
Отже, зростання кількості офіційних медіа та диверсифікація доходів свідчать про високу адаптивність сумських журналістів. Проте збереження незалежних редакцій на кордоні з агресором – це питання не лише свободи слова, а й національної безпеки. Без подальшої цільової підтримки з боку держави та міжнародних партнерів утримувати ці медіа буде вкрай складно.
Раніше ми розповідали про зустріч голови НСЖУ Сергія Томіленка з журналістом Михайлом Ткачем. «Хочу, щоб про журналістів фронтових газет в Україні говорили частіше», – наголосив голова НСЖУ.
