• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Неділя, 1 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Харківський журналіст, поет і фотограф Леонід Логвіненко: «Інформацію можна передати наступним поколінням, а от як емоцію передати?»

NSJU NSJU
10 Березня, 2025 / 14:16
рубрика Новини
0
Харківський журналіст, поет і фотограф Леонід Логвіненко: «Інформацію можна передати наступним поколінням, а от як емоцію передати?»
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Щира розмова про перші тижні повномасштабного вторгнення, пережите та переболіле з 2014-го і виражене у фото та поезіях. Леонід Логвіненко – харківський журналіст, фотограф, волонтер і викладач – презентував свою п’яту за трохи більше ніж рік книгу «Поклик срібного вовка». Але розмова з ним – не тільки про його поетичні фотокниги як унікальне мистецьке явище. Це про те, що бачить медійник у прифронтовому населеному пункті з власного вікна або у дні роботи на передовій, як пропускає крізь себе побачене, у що трансформує емоції. Особливо цінним є те, що Леонід є військовим документалістом із 2014-го року.

Вірші не писалися три місяці великої війни, потім емоції «прорвало», згадує Леонід Логвіненко:

Пов'язанітеми

«Рука підтримки»: у Харківському ЦЖС наповнюється банка благодійного заходу

Спалити роспропагандистську газету і допомогти дружині загиблого воїна:  Харківський Центр журналістської солідарності доєднується до акції «Рука підтримки»

–У мене взагалі не буває віршів сконструйованих. Як кажуть, прийшло. Наступним віршем (другий написаний після початку повномасштабного вторгнення – ред.) став «Крик». Переїхав я із Північної Салтівки, бо три попадання було в будинок. І я жив у свого товариша, а він каже, ти кричиш у ночі. Ти кричиш посеред ночі. До тебе підходиш, будиш, а ти лежиш, як труп, десь твоя душа блукає там. А тебе розбудить не виходить. І пройшло кілька днів після першого написаного вірша, я написав вірш «Крик». «Я кричав, я знову кричав уві сні. Напевно, в цей час мені снились північні потвори…»

Не кожен, як Леонід, готовий ділитися такими глибокими емоціями.

–Коли удар був по видавництву «Фактор». Ти дивишся, знімаєш, усе в диму, очі виїдає дим. Ти майже нічого не бачиш. Потім передивляєшся знімки, а там луснув живіт і нутрощі випадають. І воно тебе не відпускає довго. Та воно ніколи не відпускає. Те, що я бачив у 88-му році у Вірменії після землетрусу, оці жертви, вони до цього часу в моїй пам’яті. Не знаю, що після цієї біди буде зі мною, з вами, з кожним з нас.

Із Леонідом ми зустрілися 28 лютого біля знищеної ракетним ударом будівлі Харківської ОВА. Місце символічне (і це формулювання аж надто просте, як для всіх подій, пов’язаних із ним). Фотограф був тут першого березня 2022 у перші хвилини після обстрілу, коли одне за одним виносили тіла вбитих волонтерів і тероборонівців. Шок і біль того дня у кількох його фотокнигах. У пам’яті журналіста ж куди більше: місток між 2014-м і 2022-м.

–Тоді не згадувалося, що першого березня 2014-го був штурм, де мої відомі знімки, де стоїть керівництво міста і області під триколорами тут. Тут мені розбили з травмата об’єктив фотоапарата, я не зрозумів, щось не працює. Фокус не наводиться. Подивився, а в мене скло лежить. Я спочатку фотографував «туристів» на автобусах із бєлгородськими номерами. А потім прийшов до ОВА й опинився між штурмувальниками і захисниками, і ховався в ніші, а над головою бруківка літала. Війна, яка почалася тоді 1 березня 14-го року, вона наздогнала мене і всіх нас 1 березня 22-го року, – згадує Леонід Логвіненко.

Архів спогадів медійника, який десятиріччя працює в Харківській області, – це найбільш правдиві існуючі факти, щось схоже на свідчення про події в їх розвитку. Архів Леоніда Логвіненка – це ще більше, це факти плюс емоції.

–«Поклик срібного вовка» – тут передмова і післямова доктора філологічних наук Наталі Левченко. Це вона дала визначення цій творчості, називає це інтермедіальним проєктом. На межі. Поєднання художньої фотографії чи жанрової фотографії і поезії. Я як задумував? Розумієте, інформацію можна передати наступним поколінням, а от як емоцію передати? Я вважаю, що метафорична поезія – вона найкраще передає саме емоцію. Я хочу, щоб те, що ми з вами переживали, щоб коли взяли оцю книжку, вони гортають, дивляться знімки, коли читають вірші, вони невеликі, але метафоричні, тут сконцентровані почуття, і ті, хто нас уже не бачитиме, щоб вони це відчули, – каже Леонід Логвіненко.  

«Тінь війни» – так він назвав серію своїх фотопоетичних збірок. Так пішло від назви його першої книги. А вона, у свою чергу, народилася з особливої фотографії. Фотограф працював перед повномасштабним вторгненням на промці в Авдіївці і зробив дуже емоційне фото з тінню воїна від сонця, що сідало.

 Гортаючи «Поклик срібного вовка», фотограф зупиняється на кожній світлині. Говорить, читач, звісно, побачить і своє, і авторське, але довідчує автора через вірш. У самого Леоніда цілий пласт пам’яті під фото. Деякі зроблені за мить до чи після обстрілу, коли і сам Леонід був у смертельній небезпеці.

–Це ми з хлопцями проскочили. Тоді 8 чоловік загинуло на Академіка Павлова в 2022-му році. На 2 хвилини розминулись. Це касетний набій від «Урагана». Ще в мене є знімок – міни падають через дорогу…

Що найскладніше для нього в роботі? Каже: коли просять портрети бійців, зроблені ним, на надгробки…

У його серії «Тінь війни» вийде ще кілька книг, із запланованого фотоальбом про капеланів. Художній погляд автора, його образність в об’єктиві і слові, а також повна зануреність у життя України, у боротьбу проти російської агресії роблять його книги особливо живими.

Харківський журналіст, поет і фотограф Леонід Логвіненко: «Інформацію можна передати наступним поколінням, а от як емоцію передати?» 1

Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.

Контакти Центру журналістської солідарності у Харкові – телефон: 093 813 75 44 (координатор Ганна Черненко)

Харківський Центр журналістської солідарності 

Теги: журналістфотографХарківський ЦЖС
Попереднє

Жінка і журналістика: погляд балканських колег

Наступне

Солодощі для дітей журналістів: підтримка та солідарність у час війни

Схожі новини

«Співпраця з німецькими колегами допомагає посилити медіапростір»: НСЖУ провела онлайн-зустріч українських і німецьких журналістів
Новини

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

30/05/2025
Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу
Новини

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

30/05/2025
Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна
Новини

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

30/05/2025
Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»
Новини

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

30/05/2025
Наступне
Солодощі для дітей журналістів: підтримка та солідарність у час війни

Солодощі для дітей журналістів: підтримка та солідарність у час війни

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Студент-журналіст Дмитро Яременко – навічно 18-річний…

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Міжнародне дослідження ролі українських журналістів у підтримці спільнот під час війни

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Співпраця з німецькими колегами допомагає посилити медіапростір»: НСЖУ провела онлайн-зустріч українських і німецьких журналістів

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

30/05/2025

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

30/05/2025

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

30/05/2025

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

30/05/2025

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

30/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання