Регіональні медіа Сумщини продовжують працювати в умовах постійних обстрілів, фінансової нестабільності та кадрових втрат. Близькість до кордону визначає не лише інформаційний порядок денний, а й саму можливість роботи журналістів.
Про це йдеться у матеріалі Ольги Панфілової в сумському виданні «Трибуна», в якому зібрано досвід регіональних редакцій та їхнє бачення поточної ситуації.
Як зазначається у публікації, більшість медіа регіону працюють у зоні можливих бойових дій. За словами представниці Нацради у Сумській області Лариси Якубенко, у 2025 році їх частка зросла до 84%.
«Незважаючи на складні умови, наші медіа демонструють певний розвиток, особливо активно розвивається сегмент онлайн-медіа, його приріст минулого року склав майже 53%», — зазначає вона.
За словами Лариси Якубенко, зростання кількості зареєстрованих онлайн-медіа на Сумщині зумовлене кількома практичними чинниками. Йдеться, зокрема, про можливість участі у тендерах на надання інформаційних послуг для органів влади, доступ до грантових програм, адже частина міжнародних донорів працює лише із зареєстрованими медіа. Не менш важливим фактором є й отримання акредитації від ЗСУ, зокрема для зйомок у зонах можливих бойових дій.
Серед втрат — припинення діяльності телерадіокомпанії «Академ-TV» та запит «СТС» на тимчасове припинення мовлення через роботу в зоні бойових дій. Водночас загальна кількість медіа на Сумщині зросла до 151.
Друковані видання залишаються найбільш вразливими. З початку повномасштабного вторгнення кілька редакцій були змушені релокуватися. Зокрема, газета «Ворскла» переїхала до Охтирки, «Перемога» — евакуювалася з Краснопілля, а «Білопільщина» частково перемістилася до Сум.
«Для прикордонних громад дуже важливо отримувати друковані газети, адже там часто немає інтернету, теле- або радіомовлення», — зазначає Лариса Якубенко.
За словами представниці Нацради, прикордонні газети шукають різні способи виживання: пропонують передплату на електронні версії, розвивають редакційні підписки, а деякі редакції самостійно доставляють газети в громади біля зони бойових дій. Наприклад, журналістки краснопільської «Перемоги» самі розносять свіжі випуски по селах.
Скорочення донорської підтримки лише посилило проблему. У результаті редакції змушені працювати в режимі постійної економії, скорочувати витрати і переглядати свої підходи до роботи.
У 2025 році від обстрілів постраждали кілька редакцій у регіоні, зокрема офіси онлайн-медіа «Цукр», «Сумський канал», «Кордон.Медіа», а також редакції друкованих видань у Бурині та Білопіллі. Пошкоджень зазнала й навчальна телерадіостудія Сумського державного університету, де проходили практику студенти-журналісти.
Технічні умови також залишаються складними. Випускова редакторка «Українського радіо. Суми» Валентина Москвіна зазначає, що суттєвим викликом стали перебої з електропостачанням та звʼязком.
Редакція використовує резервні джерела живлення, однак повноцінна робота студії залежить від наявності електроенергії. Через це записи програм і інтерв’ю доводиться узгоджувати відповідно до графіків відключень. Також у редакції розроблені плани евакуації, однак журналісти намагаються залишатися в регіоні.
Серйозним викликом для частини медіа стало припинення фінансування USAID. Співзасновниця «Кордон.Медіа» Альона Яцина зазначила, що на початок 2025 року більшість коштів для утримання редакції надходила саме від підтримки агентства США з міжнародного розвитку.
Через припинення фінансування довелося призупинити частину проєктів, зокрема виїзди воєнкорів, проте команду вдалося зберегти і не допустити затримок зарплат. За її словами, для цього редакція мінімізувала витрати та збільшила навантаження на операційну частину команди, а підтримку забезпечували комерційні проєкти та співпраця з національними і закордонними медіа.
Попри кризу, «Кордон.Медіа» не лише зберегло команду, а й розширило її — з 16 до 26 працівників. У редакції з’явився дата-відділ, а також запущено новий напрям — висвітлення судових процесів щодо воєнних злочинів.
У 2026 році редакція планує посилювати безпекові заходи для журналістів, зокрема закупити антидронові рушниці.
Альона Яцина зазначила, що отримувати гранти стало складніше, а редакція почала стикатися з відмовами за проєктними заявками. Крім того, донори розподіляють кошти на невеликі субгранти, намагаючись підтримати більше редакцій, що іноді потребує від команди більше зусиль на оформлення та звітування, ніж користі від проєкту.
Вона вважає, що місцеві медіа будуть потребувати грантової підтримки ще кілька років після війни, оскільки ці кошти напряму впливають на існування незалежних редакцій та їхню здатність протидіяти дезінформації.
