Бажання «підігнати» витрати під круглу суму та відсутність конкретних цифр – головні причини відмов донорів українським медіа. Тож як побудувати фінансову стратегію проєкту, яка переконає партнерів?
Національна спілка журналістів України за ініціативи мережі центрів журналістської солідарності провела практичний вебінар «Як уникнути типових помилок у бюджетуванні та підвищити шанси на отримання гранту». вже друга зустріч у межах серії закритих вебінарів для медійників. Спікерки заходу – перша секретар НСЖУ Ліна Кущ та координаторка Львівського Центру журналістської солідарності Наталія Войтович – поділилися прикладними порадами щодо структури витрат, оподаткування та обґрунтування потреб редакцій.
Слабке місце журналістів – описовість замість статистики
Найпоширеніша помилка медійників – намагання пояснити складність умов роботи словами, а не цифрами. Донори очікують конкретики: на скільки відсотків впали доходи, скільки працівників скорочено, скільки годин на добу редакція працює на генераторах.
«Типова помилка журналістів – це не використовувати цифри, які ви можете зібрати, які у вас є точно, але ви не вважаєте, що це потрібно їх використовувати. Ні, не всім відомо і не завжди, як нам важко, поки ви не будете вживати цифри», – зазначає Ліна Кущ.
Гнучкість команди та «адмінка»
Важливо чітко розрізняти постійну команду та залучених експертів. До штату проєкту (координатор, фінансовий менеджер) зазвичай включають тих, хто працює від початку до кінця. Всі інші (дизайнери, юристи, тренери) – це послуги.
- Ліміт на зарплати: Зазвичай оплата праці команди не має перевищувати 20–25% (рідше – 30%) від загального бюджету.
- Регіональні розцінки: Донори знають ринок. Якщо ви подаєте заявку від районної газети, але вписуєте київські гонорари, це викличе запитання.
- ФОП чи ЦПХ: Робота через ФОП 3ї групи (5% податку) є значно вигіднішою для бюджету, ніж договори цивільноправового характеру, де податкове навантаження з’їдає майже половину суми.
Технічні обмеження та лайфхаки
Якщо грантодавець забороняє купувати техніку (камери чи ноутбуки), виходом може стати оренда обладнання. Також важливо показувати співфінансування – ним може бути ваша оплата офісу чи комунальних послуг.
«Потрібно ретельно читати вимоги донора. Наприклад, донор може чітко прописати про заборону закупівлі якихось товарів. Скажімо, ви не маєте право купити камеру, але ви маєте право взяти цю камеру в оренду. Обов’язково треба дочитувати, тому що інколи відмовляють у фінансуванні саме через невиконання технічних вимог», – радить Наталія Войтович.
Шлях від ідеї до реалізації
Експертки наголошують: грантова робота – це марафон. Іноді від подачі заявки до старту проєкту минає рік.
«Будьте готові до того, що це не одномоментне і не дуже швидке рішення, вірте в свої сили. Навіть якщо ви отримаєте відмову, то це посилює вас, тому що ви завжди можете розібрати вашу заявку в нашому закритому колі. Ми створили цей простір для того, щоб ви не боялися говорити про ваші помилки», – підкреслила Ліна Кущ.
Наталія Войтович також звернула увагу учасників вебінару на те, що НСЖУ щотижня відправляє розсилку з переліком актуальних грантових пропозицій та вебінарів. Для того, щоб отримувати такі розсилки, потрібно звернутися особисто або зателефонувати до будь-якого центру журналістської солідарності.
Київ – 050 680 52 04 (Ілля Суздалєв, кординатор Київського центру), адреса: вул. Хрещатик 27-а
Івано-Франківськ – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Дніпро – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).
Харків – 093 813 75 44 (координатор Ганна Черненко)
Львів – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру)
Запоріжжя – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Суми – 050 582 25 17 (Володимир Садівничий – координатор Сумського центру).
