У багатьох містах країни сьогодні, на жаль, вже немає жодного друкованого видання. В Краматорську, звідки до лінії фронту лічені кілометри, воно є. «Технополіс» виходить дистанційно, має сайт і… плани на майбутнє. Про це варто розповісти, вважаємо ми.
–Секрет успіху нашого видання – у поєднанні трьох речей: довіри читачів, професійної принциповості редакції та відданості команди, – каже заступниця головного редактора «Технополіса» Віра Ільїна, відповідаючи на запитання інформаційної служби НСЖУ про секрети успішної діяльності видання у цей непростий час.
Досвід видань, які не лише вистояли у часи повномасштабного вторгнення рф в Україну, а й продовжують працювати, набуває особливої ваги. Адже за ці роки, за даними Національної спілки журналістів України, понад 50% друкованих видань припинили свою діяльність. Багато місцевих медіа ледве зводять кінці з кінцями, борючись за кожен день свого існування.
Ми опитали сім локальних видань, 66% з яких працюють на прифронтових територіях, а 71% відправляють журналістів у відрядження у зони бойових дій. І з’ясували, що у пошуках шляхів виживання вони змушені покладатися на власні сили: 71% зараз не мають підтримки від місцевої влади. Тим часом 100% редакцій відзначають погіршення фінансового стану, а зарплата (100% дефіциту), друк (57%) та залучення нових кадрів (14%) залишаються найболючішими статтями витрат. До того ж, сьогодні майже у 43% взагалі немає реклами, а у 57% надходження від реклами становлять до 30% редакційного бюджету. Тож видання шукають можливості отримати допомогу з різних джерел, зокрема, беруть участь у грантових програмах. Міжнародні організації надавали фінансову або матеріальну підтримку 85% опитаних газет. Також усі ці видання підтримують тісні стосунки з НСЖУ, і отримували від Спілки не лише матеріальну, а й технічну, консультативну допомоги, мали змогу брати в безоплатну оренду – захисне спорядження, працювати в коворкінгах, бути учасниками тренінгів.
Отже, попри всі виклики, ці видання демонструють надзвичайну стійкість. Щоб зрозуміти, як їм це вдається, ми поговорили з тими, хто продовжує тримати інформаційний фронт.
Сьогодні своїм досвідом ділиться Віра Ільїна
ДОВІДКА. Віра Ільїна майже 30 років свого життя присвятила журналістиці. Більшу частину свого життя прожила в Краматорську. Тривалий час працювала в ТРК «Регіон», була кореспонденткою видання «Технополіс» у Краматорську. Та з рідної Донеччини довелося тікати після початку повномасштабної війни. Знайшла прихисток на Прикарпатті. Нині «Технополіс» виходить дистанційно. Також Віра очолювала департамент зв’язків з громадськістю Донецької торгово-промислової палати, а зараз продовжує цю діяльність уже в Івано-Франківську,
–Яке місце у виживанні газети відіграють гранти? Чому ви вирішили використовувати грантові пропозиції, і яким результатом можете похвалитися?
– Гранти відіграли вирішальну роль у виживанні нашого видання. Якби не грантова підтримка, ми не змогли б зберегти колектив, відновити друк і продовжити виконувати нашу місію – інформувати мешканців Донеччини.
Донецька область залишається прифронтовою зоною. Частина жителів була змушена евакуюватися, а значна частина територій має проблеми з доступом до інтернету. В таких умовах друкована газета стала критично важливим джерелом інформації. Ми почали активно використовувати грантові інструменти з 2022 року. Раніше ми не мали такого досвіду, але війна змусила шукати нові способи виживання.
–У чому вбачаєте секрет успішної діяльності вашого видання?
– Секрет успіху нашого видання – у поєднанні трьох речей:
- довіри читачів;
- професійної принциповості редакції;
- відданості команди.
Ми зберегли зв’язок з нашими читачами. Вони нам довіряють, бо ми залишаємося з ними навіть у найтяжчі часи. Редакція «Технополісу» дотримується журналістських стандартів і працює відповідно до Етичного кодексу українського журналіста. Ми не женемося за сенсаціями – ми даємо людям важливу, перевірену та корисну інформацію. Також важливо – це люди. Колектив редакції, навіть без зарплати, продовжував працювати, коли газету довелося перевести в онлайн, а потім – відновити друк після переїзду. Всі ми розуміємо, що «Технополіс» – це більше, ніж просто газета.
–Чи є можливість будувати нині плани та стратегії на майбутнє? Як ви бачите розвиток вашої газети після перемоги і чи робите кроки для цього?
– Так, попри складні умови, ми вважаємо, що будувати плани й стратегії не лише можливо, а й необхідно. Ми маємо бути готовими до відновлення Донеччини після перемоги.
Вже сьогодні робимо кроки для майбутнього: зберігаємо друк, бо він критично важливий у регіонах з нестабільним інтернетом; працюємо над розширенням партнерських відносин з громадами; вивчаємо потреби читачів, зокрема реалізуємо проєкт «гаряча лінія»; активно навчаємося – готуємо базу для впровадження мультимедійних форматів після війни: онлайн-відео, подкастів, інтерактивних спецпроєктів.
Після перемоги бачимо «Технополіс» не просто газетою, а регіональною медіаплатформою, що поєднує друк, онлайн і взаємодію з громадським суспільством.
Усі ці кроки – це не лише про виживання, а про сталий розвиток, заснований на довірі, досвіді та глибокому зв’язку з місцевою спільнотою.
Інна Косянчук, Інформаційна служба НСЖУ
