У пояснювальній записці до законопроєкту “Про медіа” зазначено, що чинне законодавство у сфері медіа застаріло і новий законопроєкт має створити “необхідні сучасні європейські умови для задоволення інформаційних потреб громадян України, ефективного розвитку сфери надання аудіовізуальних медіа сервісів із використанням нових технологій”.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 січня рекомендував скерувати на розгляд парламенту законопроєкт №2693 “Про медіа”. Про це повідомило агентство “Інтерфакс-Україна”.
Відповідне рішення підтримало восьмеро із 14 присутніх членів комітету.
Законопроєкт зареєстрували в Раді 27 грудня 2019 року.
У пояснювальній записці до проєкту зазначено, що чинне законодавство у сфері медіа застаріло, і новий законопроєкт має створити “необхідні сучасні європейські умови для задоволення інформаційних потреб громадян України, ефективного розвитку сфери надання аудіовізуальних медіа сервісів із використанням нових технологій”.
Суб’єктами, на які має поширюватися дія закону, визначено аудіовізуальні, друковані, онлайн-медіа і провайдерів у сфері аудіовізуальних сервісів та платформ загального доступу до інформації.
Нагляд і контроль у сфері медіа, згідно з документом, має здійснювати Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Документ передбачає нову форму регулювання діяльності медіа – спільне регулювання, для цього потрібно створити спеціальний орган “у формі громадської спілки”.
Законопроєкт визначає санкції за порушення вимог законодавства у сфері медіа – штраф (може накладати Нацрада), анулювання ліцензії / скасування реєстрації (за позовом Нацради до суду) або заборона на діяльність медіа на території України (рішення ухвалює суд).
8 листопада президент України Володимир Зеленський підписав указ “Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави”, яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши “положення щодо вимог та стандартів новин”, механізми запобігання розповсюдження недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко виступив проти таких ініціатив.
Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський уточнив, що влада не збирається регулювати стандарти новин. Міністр стверджує, що уряд збирається “ввести поняття “небезпечна інформація”, “дезінформація”, “недостовірна інформація”, що є дуже важливим в умовах інформаційної війни із РФ та у зв’язку з імовірним фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором”.
17 січня Бородянський презентував ще один документ, який стосується діяльності ЗМІ, – законопроєкт про дезінформацію. Він передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних у медіа.
Зокрема, за поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, пропонують покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі, якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати “дезінформацію”, штраф збільшать до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн). Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
