«Навіть якщо ви зробите все так, як належить, це не гарантує успіху і отримання того чи іншого гранту з першого разу. Адже в кожній ситуації якісь є індивідуальні особливості», – попереджає медіаексперт, консультант International Media Support по Україні Роман Кіфлюк.
Він радить пережити проблему і не зациклюватися на неприємному інциденті, а знову рухатися вперед.
– Репутація ЗМІ, дотримання журналістських стандартів – на це звертають увагу всі донори, – наголошує Роман.
Щоб довести, що ви доброчесні, тільки вашого запевнення про це буде недостатньо. І навіть у великих грантодавців немає можливості проводити ґрунтовний моніторинг, чи дотримуєтесь ви журналістських стандартів, чи ні. Тому вони користуються відомостями таких документів, як, наприклад, створена Інститутом масової інформації і Детектором медіа «Мапа рекомендованих медіа в Україні». Якщо раніше до цього переліку входили лише великі ЗМІ, то зараз до нього може увійти будь-яке медіа з України. Тому раджу звернутися до цих організацій, аби вони промоніторили роботу вашої редакції і щоб ви потрапили в цей список. Це буде дуже вагомий заділ на те, що ви можете отримати в майбутньому підтримку.
У складній нинішній ситуації в грантових заявках часто звучить запит на допомогу на зарплату, на поточне виживання. Водночас донори воліють дати кошти не просто на виживання, а на розвиток. Тому варто співпрацювати з великими організаціями, які добре відомі донорам, які вже добре себе зарекомендували і яким донори довіряють. Наприклад, практика показує, що донору замість того, щоб самому розподіляти кошти між невеликими редакціями, зручніше передати певну грантову суму таким потужним і популярним організаціям, як Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації, Львівський медіафорум та інші. Отже, маємо перелік найпопулярніших організацій, з якими можна співпрацювати в питаннях отримання грантів.
Отримати грант одноосібно значно складніше. Це – як у боксі: є різні вагові категорії, і якщо ти дуже сильний боксер в легкій ваговій категорії, тобі в силу об’єктивних причин дуже складно боротися з важковаговиками.
Дуже раджу брати участь в різних заходах, конференціях, тренінгах і в Україні, і, як би це не було складно для редакції, – за кордоном. Адже це дасть вам можливість неформального спілкування в кулуарах і дізнатися про гранти, які не були широко оголошені, познайомитися з потенційними грантодавцями особисто, отримати певний елемент довіри з їхнього боку. Отже участь у заходах – це не тільки нові знання, а ще й великий бонус в отриманні грантів.
Важливим при поданні заявки на грант є ваш попередній досвід роботи з грантодавцями. Новачок для донора – це багато невідомого і певний ризик, оскільки про заявника він має мало інформації. Тому він охочіше йде на невеликі суми грантів.
Наполегливо рекомендую не пожалкувати часу і зусиль, щоб починати з маленьких грантів. Адже тут важливий факт не суми, яку ви отримуєте, а важливість репутації, яку ви здобудете, коли вчасно здасте всі звіти про витрати отриманих коштів, чітко покажете, що витратили кошти за призначенням тощо. Тоді за малим грантом можуть прийти й більші.
Впровадження внутрішніх політик і практик. Хочу сказати, що на розробку політик деякі організації також дають гранти. Адже, якщо ваша організація матиме певні правила і політики, що допоможуть вам діяти прозоро і розвиватися, це підвищить довіру до вас з боку донорів.
Звичайно, що багато питань прописано в Статуті редакції, але я вам хочу сказати, що цього документа для грантодавців недостатньо, їм треба знати, наприклад, чи діє політика нетерпимості домагань сексуальної експлуатації та жорстокого поводження з дітьми, чи діє гендерна політика тощо. Тому слід розробити Внутрішній кодекс, де прописуються правила, які ви встановлюєте для діяльності вашої організації.
Внутрішній кодекс потрібен, щоб не ставалося таких скандалів, як нещодавно, коли ведуча телеканалу «Рада» порівняла путіна з з аутистами. Це абсолютно неприпустимо з точки зору етики, ображає людей з особливими потребами.
Хорошим плюсом для вашої редакції стане актуальна організаційна схема роботи редакції, де чітко прописано підпорядкування, хто за що відповідає, табелі робочого часу як в електронному, так і в паперовому вигляді, як відбувається оплата праці, яка форма фінансової звітності і таке інше.
Таким чином, етика і фінанси йдуть на одному рівні, це два важливих кити, на яких тримається можливість отримати фінансову допомогу.
Важливий документ – карта ризиків. Часто наші редакції називають один ризик – війна. Насправді ризиків є набагато більше (наприклад, до ризиків може бути віднесений факт, що працівники можуть виїхати в інше місто або й з України).
Підсумовуючи сказане. У нас є багато локальних видань, де в редакції працюють редактор і ще кілька співробітників, які борються за збереження своєї газети. Їм потрібна допомога, і щоб ту допомогу отримати, я радив би ретельно готувати всі документи. Ці документи не обов’язково мають бути об’ємними, як таких великих організацій, як Бі-Бі-Сі. Внутрішній кодекс може бути прописаний, наприклад, на одному аркуші А4. Але всі документи, про які я говорив, вони важливі в процесі отримання грантів і мають бути в редакції.
І повторюся: малим редакціям варто співпрацювати з Національною спілкою журналістів, що надає велику допомогу редакціям на прифронтових і деокупованих територіях, іншими великими об’єднаннями, котрі активно співпрацюють з донорськими організаціями.
