Укртелерадіопресінститут при підтримці Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерства культури та інформаційної політики, International Media Support (IMS) провів практичний онлайн-семінар для керівників та творчих працівників регіональних медіа України. Тема семінару – найактуальніша: «Пошук додаткових джерел фінансування регіональних медіа: гранти, стажування, партнерство із структурами євроспільноти».
Вітаючи спікерів і учасників семінару, виконувач обов’язків директора секретар Національної спілки журналістів України Гліб Головченко зазначив, що семінар ставить на меті дати редакторам додаткові знання і навички зі створення грантових заявок, налагодження ефективних партнерських відносин з грантодавцями.
Медіатренерами виступили національний радник по Україні International Media Support (IMS) Роман Кіфлюк, завідувачка відділення преси та інтернет-медіа, викладачка вищої категорії Укртелерадіопресінституту Лілія Кавецька, представниця Ukraine Confidence Building Initiative 4 (UCBI-4) Віра Костенко-Кузнецова, секретар НСЖУ, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко, практичний досвід якого вже використали чимало редакцій друкованих видань України.
У кожному виступі була інформація, що може стати в пригоді не тільки великим редакціям, а й локальним, де може бути навіть тільки один працівник, який узяв на себе відповідальність за збереження видання до кращих часів. «Важливо, – наголошують спікери, – не опускати рук після перших невдач, а враховувати помилки в написанні заявок і продовжувати подаватися на гранти.
Роман Кіфлюк детально розповів про логіку вимог грантодавців.
Він застерігає від помилок у підготовці грантових заявок і радить: якщо редакція і редактор не мають досвіду отримання грантів, краще починати з малого – подаватися на мікрогранти.
При цьому важливо детально показати, як витрачатимете отримані кошти – на основі тендерів для надавачів послуг, чи виконавців послуг обираєте на власний розсуд. Тут же треба дати чітку і деталізовану оцінку ризиків, називати єдиний ризик – війна в Україні – недостатньо. Варто зазначити, наприклад, що серед ризиків в роботі редакції може бути те, що співробітники виїхали, редакція працює меншим складом, підвищується вартість друку, є перебої з електрикою.
Також Роман Кіфлюк радить: навіть попри всі нинішні труднощі, коли місцеві редакції працюють дуже обмеженим штатом, варто старатися брати участь у міжнародних медіа конференціях. Адже там, каже спікер семінару, є широка можливість для спілкування, можна запартнеритись з потенційним грантодавцем.
Щодо малих редакцій, яких серед локальних медіа наразі переважна більшість, було сказано: якщо в редакції працюють тільки дві людини, але там є Кодекс етики, прописані правила діяльності хоча б обсягом аркуша А4, це цінується грантодавцями. Варто також долучатися до таких потужних організацій, як Національна спілка журналістів України, які можуть отримувати великі загальні гранти і ділити їх між редакціями, що найбільше потребують допомоги.
Лілія Кавецька називає можливих грантодавців і говорить про важливі нюанси у написанні заявок.
Відкриваючи онлайн семінар, спікерка зауважила: «Цивілізований світ, виявляючи солідарність з Україною, допомагає нашій державі вистояти і долати виклики воєнного часу, зокрема допомогти українським медіа виконувати свою надзвичайно важливу місію – доносити до суспільства правдиву, перевірену інформацію». І потім у своєму виступі вона привертає увагу медійників до фондів та організацій, які виступають грантодавцями і для українських ЗМІ.
А розпочала свій виступ Лілія Кавецька з викладеної у фейсбуці першою секретарем НСЖУ Ліною Кущ реклами, де йдеться про цікаві призи житомирської газети «Субота» її активним передплатникам. «Креатив фонтанує, і це прекрасно, – каже досвідчена викладачка Укртелерадіопресінституту. – Це складові нашої незламності».
Лілія Кавецька привертає увагу учасників семінару до низки фондів та організацій, що можуть бути грантовими донорами для українських медійників. Вона інформувала, що донорами для українських ЗМІ можуть бути як міжнародні організації так і державні установи, як комерційні, так і не комерційні громадські організації, приватні благодійні фонди, приватні особи. Всі вони можуть надавати гранти, обладнання та технології, виділяють стипендії на навчання і допомагають консультативно.
Зокрема, представникам редакцій, де залишається один працівник, цікаво було дізнаватися про індивідуальні гранти, що можуть бути надані особі, яка є одночасно і керівником, і виконавцем робіт по гранту. А щоб заявка на грант мала успіх, поряд з іншим обов’язково треба вказати, як буде виконуватися робота і яким буде її результат. Важливо уважно вчитуватися в умови заявки і всі їх виконувати, бо іноді може відіграти роль навіть недотримання кількості знаків при її написанні.
«UCBI4 підтримує конкретні проєкти, що мають чітко визначену ціль та цільову аудиторію», – наголошує Віра Костенко-Кузнецова.
У пріоритеті для цієї фундації – медіа Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Одеської, Чернігівської, Сумської областей, а також тимчасово окуповані території Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей, Криму.
Тематика – злободенна для цих регіонів: як можна підтримати людей, які перебувають в окупації, як відбувається суспільне відновлення громад, чому варто розуміти власну ідентичність, власне минуле і як це може протидіяти російській пропаганді.
UCBI4 не вимагає твердих стандартів у поданні заявок. Пані Віра каже: «Важливо, щоб була прописана ідея, вказані аудиторія поширення контенту, бюджет, якщо є – креативне вирішення проблеми».
«Я лобіюю і стараюся просунути та втілити в життя запровадження Державного фонду підтримки медіа», – відповідально заявляє Костянтин Григоренко.
Як редактор і секретар НСЖУ він добре знає, наскільки така підтримка потрібна сьогодні локальним медіа не тільки на деокупованих, прифронтових, а й на відносно спокійних територіях України
Костянтин Григоренко мав зустріч з євродепутатами у Вільнюсі і ті, за його словами, були здивовані, що в Україні в умовах широкомасштабної війни і досі немає державної підтримки медіа. Поряд з цим, говорив спікер і про те, що сьогодні через появу на медіа ринку України великої кількості блогерів, чатів, телеграм каналів тощо традиційні ЗМІ втрачають монополію на інформацію. І зауважує, що спільними зусиллями ми повинні зберегти наші місцеві газети, радіо, телебачення.
Одна з порад – робити проєкти на документування подій на деокупованих територіях, адже саме друковані ЗМІ щонайкраще збережуть свідчення злочинів рф на території України. «Інтернет версії за кілька років зникають, тоді як паперові носії зберігають важливі свідчення для нащадків на багато десятиліть», – зазначає Костянтин Григоренко.
Він також розповів, що в Україні активно підтримують медійників такі організації, як Національна спілка журналістів, Інститут масової інформації, Українська асоціація медіабізнесу, Асоціація української преси. Їхню підтримку відчула, зокрема, на собі редакція «Обріїв Ізюмщини».
І при цьому Костянтин Григоренко нагадує колегам: «Коли пишете проектні заявки на гранти, не варто закладати кошти на покриття заробітної плати, якихось інших адміністративних послуг. Важливо робити акцент на розвиток, на необхідність придбання техніки і показати, для чого ця техніка слугуватиме».
Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
