Війна внесла корективи в трудові відносини всередині редакцій. Розібратися з оновленим законодавством про працю допоміг кандидат юридичних наук, адвокат, керуючий партнер IBC LEGAL SERVICES Михайло КОЧЕРОВ. Під час вебінару «Особливості трудових відносин і роботи редакцій ЗМІ у воєнний час» експерт роз’яснив правові нюанси під час прийому та звільнення з роботи, поінформував про різні новації щодо нарахування й виплати зарплати, надання відпустки медійникам під час воєнного стану.
Публікуємо третю частину питань-відповідей фахівця «Оплата праці працівникам ЗМІ в умовах війни».
Чи може роботодавець в односторонньому порядку змінити умови праці журналіста, наприклад, заробітну плату?
Так, може. Тут слід врахувати два аспекти. Перший – це переведення на іншу роботу, що не обумовлена трудовим договором. Але це можливо лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю. При цьому оплата праці за виконану роботу не може бути нижчою за середню заробітну плату за попередньою роботою.
Другий аспект стосується зміни інших умов праці. Раніше існуючі двомісячні обмеження про попередження вже не діють, проте залишаються підстави зміни умов праці – зміна в організації виробництва та праці.
Чи має право роботодавець не сплачувати зарплату двічі на місяць, як було в мирний час?
Ні, не має. Але він звільняється від відповідальності за порушення законодавства, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Якщо діяльність редакції зупинена внаслідок ведення бойових дій, то строк виплати заробітної плати теж може бути відтермінований до моменту відновлення
діяльності.
Чи виплачується середній заробіток мобілізованим журналістам?
Ні, не виплачуються. За таким журналістом зберігається лише місце роботи й посада.
На що може розраховувати працівник після припинення діяльності ЗМІ?
На вихідну допомогу у розмірі одного посадового окладу та попередження за два місяці.
Чи можна отримати від держави допомогу по безробіттю для працівників, якщо діяльність редакції офіційно призупинена? Тобто катастрофічно не вистачає грошей, але люди залишилися в штаті?
Ні, на жаль. Оскільки допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання
статусу безробітного.
Як правильно оформити участь працівників редакції у виконанні тих чи тих грантових проєктів? Чи можна не виплачувати заробітну плату, якщо ми її отримували, наприклад, три місяці за рахунок грантодавця (всі податки теж були сплачені)? Як це правильно оформити?
Питання полягає в тому, чи є функції за грантовим проєктом функціями працівника. Якщо це звичайна для нього робота – нічого не змінюється, якщо трудові обов’язки інші – то правильно зробити доплату, наприклад, у вигляді премії.
Як дистанційна робота впливає на заробітну плату?
Головне у дистанційній роботі – це те, що вона виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Типова форма трудового договору про дистанційну роботу вже затверджена Наказом Мінекономіки ще 05 травня 2021 року за № 913-21.
При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, але тільки тоді, коли інше не визначено трудовим договором.
Тут треба відмітити, що за погодженням між журналістом та роботодавцем, виконання дистанційної роботи може поєднуватися з роботою у приміщенні редакції. Все інше регулюється трудовим договором.
У КЗоТі сказано, що лише у разі виникнення загрози збройної агресії, дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. Тобто норма прописана не дуже чітко: збройна агресія триває, це не загроза, а вже діяча ситуація, але в КЗоТі нічого не сказано про активні бойові дії. Виходячи з викладеного, раджу не просто видавати наказ, а укладати трудові договори про ДР. Виплата зарплатні – звичайна, відповідно до законодавства.
Чи можливо, щоб оплата праці була нижче мінімального розміру у зв’язку з тим, що газета – це організація, що діє відносно своїх прибутків? Під час війни тираж значно зменшився, і відповідно, надходження…
Ні, не можливо, але є виключення. Відповідно до законодавства, у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Разом з тим, роботодавець має право змінити умови праці.
Отже, якщо роботодавець змінить організацію праці – встановить неповний робочий тиждень та змінить умови роботи конкретного журналіста, то будуть підстави змінити йому зарплату до мінімальної. Тож запровадивши неповний робочий день, за правилами ЗУ «Про оплату праці», виплата МЗП буде пропорційною.
Яких змін трудових відносин чекати ЗМІ після вступу в дію Закону “Про медіа”?
Особливо ніяких, крім прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або комунального суб’єкта у сфері медіа до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня державного органу чи органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) такого суб’єкта.
Першу частину питань-відповідей фахівця “Оформлення на роботу” можна прочитати за посиланням. Крім того, юрист розповів про умови роботи та виходу у відпустку медіа-працівників під час війни.
Вебінар провела Національна спілка журналістів України за підтримки Міжнародної федерації журналістів. Повністю прослухати його можна за посиланням.
Раніше юрист розповів, як прийняття оновленого Кодексу законів про працю вплине на роботу редакцій ЗМІ.
