Сьогодні замість дітей в її руках – осколки й кулі, бо тепер вона військовий хірург. У перший тиждень війни відома одеська «Лелека», професорка акушерства та гінекології Світлана Галич добровільно вступила до Збройних Сил України, щоб виконувати важливу місію – рятувати життя українських захисників. Матеріал про неї опублікувало видання «Татарбунарський вісник» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!»
Пані Світлана могла продовжувати свою звичну роботу або взагалі поїхати за кордон, але вирішила не просто залишитися в Україні, а й робити свій важливий вклад в перемогу. На її думку, залишити рідну країну в такий час – це ніби залишити помирати на полі бою близького друга.
У перші дні повномасштабної війни жінка прийняла тверде рішення: пробиватися до військових медиків, бо вони найкраще знають як ефективно допомагати пораненим. Внутрішній критикуючий голос допитувався, як вона собі це уявляє. Та зі своєю працелюбністю, умотивованістю, готова була навіть підносити патрони, подавати інструменти чи прибирати. Головне – допомагати, не має значення яким способом.
«За твоїми плечима величезний баул з речами. Він дуже схожий на бойлер у твоїй ванній. Усе, що тобі необхідно для роботи є там, у тому баулі. А усе те, що так було важливе в мирний час, нині не має жодного сенсу. Зараз тобі не допоможе розмаїття твого красивого одягу, твоє численне вишукане взуття, твої прикраси. Ти маєш одні військові штани, пару берців і комплект військового одягу. Ти крокуєш за своїми новими товаришами і ні на хвилинку не згадуєш про те, що залишилось у мирному житті. Це тепер не має значення. На очі навертаються сльози. Щось заціпило у горлі. Але ти не маєш плакати, адже ти тепер військова», – пише на свої сторінці Світлана.
Пані Світлана пише неймовірні історії, але багато з них оприлюднювати не може, бо це може нашкодити воїнам чи її колегам. Та після нашої перемоги обіцяє видати збірник есе, в якому зможе детальніше розповісти про свій робочий день у воєнний час, про чудових колег, про героїчних захисників і просто поділитися роздумами.
Про героїзм простих людей у часи війни і має на меті розповісти проєкт «Ми з України!».
Учасники проєкту – медіа з різних регіонів України – розповідатимуть широкій аудиторії історії людей, які здійснюють героїчні вчинки кожен на своєму місці.
До проєкту можуть долучитися всі ЗМІ, які хочуть подавати відповідні матеріали про наших співвітчизників.
