Ганна Бут – викладачка загальноосвітніх дисциплін, до окупації вона викладала у Мелітопольському професійному аграрному ліцеї. Коли росіяни захопили місто, доєдналася до руху опору: розклеювала листівки, синьо-жовті стрічки, виготовляла синьо-жовті сердечка з віршами про Україну. Довчивши своїх учнів до кінця навчального року, вона тільки у травні виїхала на контрольовану територію.
Бут – лауреатка премії Global Teacher Prize Ukraine, у 2021 її визнали однією з найкращих учителів України. А також стала лауреаткою премії «Національна легенда України».
«Попри окупацію вона виховує своїх учнів патріотами. Відео, де вона, загорнувшись у прапор України, вимагає від міжнародної спільноти рішучіших дій, потрапило в усі світові ЗМІ та соцмережі. Мільйони людей на планеті почули: Мелітополь – це Україна», – зазначив під час нагородження президент Зеленський.
В ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» Ганна Бут розповіла, як і чим окупанти підкуповують мешканців Мелітополя, чому частина педагогів погодилася на співпрацю з окупантами та як російські загарбники утискають україномовних учнів. Матеріал вийшов у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!».
Зауважує: у місті залишилося близько 40% мешканців. Чи вірять вони російській пропаганді, аналізувати не береться.
«Для людей, які взагалі не думають та не аналізують, дійсно, це дієво. Якщо ти отримуєш пам’ятку, у якій написано, що за такий вчинок тобі дадуть 10 тис. рублів, а за такий вчинок – ще стільки ж, то певна кількість людей думатиме тільки про те, що вони хочуть цих 10 тисяч і нарешті поїсти. Тобто у прямому сенсі немає чого їсти, якщо людина ніде не працює. А де працювати? Або на окупантів, або сиди без роботи. А якщо у людини родина і не тільки себе треба прогодувати?» – каже жінка.
За словами пані Ганни, вони з колегами рахували, що на родину для виїзду потрібна 21 тис. грн.
«А якщо людина не працює вже пів року, то де брати ці кошти? Як можна виїхати? Якщо люди з інвалідністю, як вони можуть виїхати? Якщо є купа проблем, якщо реально проукраїнські люди фізично не мають можливості звідти вибратися, то які їм бути?
От добре, ти виїжджаєш на підконтрольну Україні територію, де тебе ніхто не чекає і маєш платити за квартиру 7-10 тис. грн. Де їх брати, якщо ти непрацевлаштований і у тебе ще купа проблем зі здоров’ям? Тут дуже багато різних нюансів, про які слід говорити та розуміти, що тих людей треба рятувати. І евакуація – це не панацея від цієї біди, треба деокуповувати наші території, тому що Росія дуже швидко випускає метастази у всі сфери людського життя».
Пані Ганна переконана, що навчання в окупованих містах треба поставити на паузу.
«Станом на сьогодні я жодного учня не привела на перший курс, не можу їх фізично набрати. А перший курс – це якраз мій напрямок, я маю бути класним керівником цих дітей. От я випустила 26 травня свою групу – і все.
Батьки не подають документи через те, що отримують погрози. Хоча у мене станом на осінь було 64 заяви на вступ, бо ми з вересня проводимо профорієнтацію майбутніх наших учнів. Ці всі 64 заяви залишилися у мене лежати у класі. А може вже й не лежать, тому що там рашисти все забрали, на чому наші діти вчилися», – розповідає вона в інтервʼю.
Нагадаємо, що проєкт НСЖУ «Ми з України!» покликаний розповісти широкій аудиторії про героїзм простих людей у часи війни. До нього можуть долучитися всі ЗМІ.
