РАДІО «НА ДОТИК» ОБ’ЄДНУЄ НЕБАЙДУЖИХ. Віжн-радіо «На дотик» – нове медіа Запорізького регіону, що позиціонується як незалежне місцеве мовлення, має точки дотику і звучання ствердних проукраїнських відповідей. В організованій НСЖУ Всеукраїнській он-лайн нараді регіональних ТРК взяла участь одна з ініціаторів створення віжн-радіо «На дотик» – у нещодавньому минулому відома запорізька телеведуча та тележурналістка, а тепер радійниця Ольга ВАКАЛО. Вона зазначає, що їхня маленька за чисельністю команда ставить перед собою великі завдання – висвітлювати важливі та гострі для Запоріжжя теми, які часто не потрапляють у фокус уваги інших електронних ЗМІ. В найближчих планах – стати платформою, що об’єднає небайдужих мешканців регіону у спільному пошуку шляхів вирішення цих питань.
Зокрема, Ольга Вакало каже:
– Суспільне мовлення Запоріжжя, як і в інших регіонах, залишилось без можливості достатнього висвітлювати те, що відбувається в області. Тому й виникла потреба в діяльності таких локальних ініціатив, як наше віжн-радіо «На дотик».
Працюємо більше як волонтери, не маючи жоднісінької фінансової підтримки. Але є колосальний запит на те, що ми робимо. До нас із задоволенням приходять і беруть участь у програмах громадські активісти, представники обласної влади, які зараз в медійному просторі Запоріжжя позбавлені особливої уваги, бо він окупований однією опозиційною до влади політичною силою.
При цьому треба сказати, що учасники наших передач цілком погоджуються на формат, коли не вони замовляють музику. Вони ведуть відкритий діалог, бо їм важливо мати можливість достукатись до громад і донести їм свою думку. Наприклад, під час одного з ефірів ми говорили про, те що треба встигнути подати проекти в Державний фонд регіонального розвитку, щоб громади мали можливість отримати кошти на інфраструктурні проекти.
Зараз, окрім вирішення творчих питань, займаємося господарськими проблемами (наприклад, наразі я шукаю гроші, щоб оплачувати інтернет, оренду тощо), але є сподівання, що будемо підтримані грантом. Шкода тільки, що теперішні гранти створені за гроші американських платників податків. А хотілося б працювати, відповідально виконуючи свій професійний обов’язок, за гроші українських платників податків.
ПРО МІСЦЕВИЙ КОНТЕНТ, ЗВОЛІКАННЯ НАЦРАДИ І ПРО ДІТЕЙ
говорив, виступаючи на Всеукраїнській нараді регіональних ТРК, директор ТОВ «Полтавське телебачення» Богдан ЗВЯГОЛЬСЬКИЙ.
НАЙБІЛЬША ЦІННІСТЬ – МІСЦЕВИЙ КОНТЕНТ.
Я не розумію колег регіональних ЗМІ, які кажуть, що нам потрібні фільмопокази. Надворі XXI століття, люди мають доступ до фільмів і без регіональних ТРК, які, до всього, не можуть тягатися з національними телеканалами в якості контенту і показу.
Вважаю що цінність регіональних ЗМІ, це місцева інформація, новини регіону. Наша аудиторія дивиться наш телеканал завдяки саме новинам та іншими інформаційно-аналітичним передачам з полтавською тематикою. Найбільше, що турбує наш телеканал, так це відсутність ліцензії на Т2. Наскільки я знаю, десь півтора роки вони вільні, але, на жаль, жодних конкурсів не проводиться. Чому Нацрада не може провести конкурс на ліцензію Т2 в он-лайні, для мене це дуже велике здивування.
Адже при нинішній діджиталізації немає в цьому нічого надзвичайного: подається пакет документів, потім презентація, виступ. І все це можна зробити он-лайн. А для нас ліцензія на Т2 дала б, наприклад, більше можливостей залучити рекламодавців, що важливо в умовах виживання під час карантину.
ФМ-ЧАСТОТИ І ПРОБЛЕМИ.
Ще одне запитання до Нацради з питань радіомовлення і телебачення – з приводу отримання частоти на ФМ мовлення. Три роки тому написали офіційного листа до Нацради з проханням розробити частоту, щоб ми могли мовити і як радіо. У нас достатньо є контенту для радіомовлення, але за ці три роки ми не отримали жодної відповіді, жодного контакту з цього приводу з боку Нацради так і не відбулося.
Між тим, усі ФМ частоти , які є в Полтаві, зайняті. Але маю певне спостереження: на сьогоднішній день я не чув у Полтаві жодної регіональної ФМ частоти, де були б новини або взагалі якась інформація, що стосувалися б Полтавщини. Здається, щось є в Суспільного мовника, але мені чути не доводилося.
Полтавські радіостанції працюють в форматі ретрансляції загальнонаціональних мовників з рекламними врізками. Не думаю, що від цього полтавський слухач виграє, і в чому тоді заслуга полтавських регіональний.
ВІД ПІДТРИМКИ НЕ ВІДМОВИМОСЬ.
Якщо казати про коронавірусні карантини і нокдауни, звичайно, що криза, як і всіх, торкнулася й нас. До карантину у нас було 45 працівників, всі вони були офіційно оформлені, отримували зарплату, ми платили податки. Карантини внесли свої нехороші корективи.
Інвестори і засновники нашого телеканалу – підприємці, їх також торкнулася економічна криза. Логічно, що фінансування телеканалу було значно скорочено.
Отже, довелося скоротити штат, урізати деякі програми. І в таких жорстких умовах ми намагалися оптимізувати все так, щоб це не відобразилася нашому мовленні і контент не зазнав втрат. Але запускати нові проекти вважаю, що це дуже ризикований крок.
Звичайно, що ми не відмовилися б від державної підтримки, якщо вона взагалі буде ця підтримка. Хотілося б більше почути про досвід колег з регіональних ТРК, які втрати понесли під час карантину, як вони виходять з ситуації кризи.
ДІТИ НА УЗБІЧЧІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ.
На вході до Національної ради є гарний вислів. На жаль, не можу навести його дослівно, але він пов’язаний із захистом інформаційного поля України. Щодо цього я, як батько, хочу сказати, що інформаційним полем для дітей взагалі ніхто не займається. Наші діти ходять в українські школи, але спілкуються російською мовою, бо всі вони в Ютубі дивляться російськомовний контент.
Раніше в нас у Полтаві при Суспільному мовнику була дуже гарна дитяча студія. Коли відбулося реформування Суспільного мовника, дитячу студію закрили. Ми мали шефство над ними, допомагали, чим могли. Ми б із задоволенням розвивали б дитячий контент й надалі, мали б шефство над дитячою студією в Полтаві, де направляли б контент, вирішували б мовне питання. Але під час карантину такої можливості у нас немає. Хотілося б, щоб держава і на це питання звернула увагу.