Здавалось би, ця аксіома має бути беззаперечно зрозумілою будь-якому професіоналу електронних медіа. Адже, створене і існуюче за державний кошт (читай – за наші з вами податки) Суспільне мовлення, зміст і призначення якого визначені вже в самій назві, повинне забезпечувати якнайширший доступ до об’єктивної інформації про життя суспільства всіх його верств і всіх територіальних громад, формувати активну громадянську позицію, національну ідентичність, а в умовах війни ще й активно протистояти ворожій інформаційній пропаганді.
Завдання – масштабні, але саме їх вирішення потребує нині наше суспільство. А, отже, щоб досягти успіху, необхідно збалансувати наявність в ефірі центрального та регіонального мовлення, об’єднавши творчі зусилля столичних та регіональних журналістів, які (що підтверджено практикою) вміють готувати якісний сучасний інформаційний контент і цікаві публіцистичні програми, є лідерами думок в нашому регіоні.
Правління Запорізької обласної організації НСЖУ переконане, що наше регіональне мовлення повинне стати повноцінною складовою Суспільного. Запорізька територіальні громада має право бачити і чути в ефірі новини місцевого життя, які можуть бути нецікавими для Києва, але вкрай важливими для Запоріжжя, місцевих політиків та громадських активістів, істориків, краєзнавців, письменників, митців, котрі б висловлювали свою позицію з актуальних питань.
Саме тому журналістський загал і територіальна громада Запорізької області глибоко стурбовані нездоровою ситуацією, що склалася навколо Суспільного мовлення і, на жаль, триває від самого початку його створення. І це дає нам право заявити, що ми вважаємо помилковою, більше того, шкідливою впроваджену менеджментом Національної суспільної телерадіокомпанії «Концепцію розвитку регіонального мовлення на 2020-2021 роки», яка передбачає суттєве скорочення власного виробництва регіонального контенту. Замість посилення інформаційної потужності й конкурентоспроможності держави та суспільства в регіонах, існуюча Концепція робить місцевого Суспільного мовника ледь помітним у локальному медійному просторі.
Про це неодноразово заявляли в публічному просторі самі журналісти. Створений трудовим колективом Запорізької регіональної філії АТ НСТУ Комітет порятунку (аналогічні структури діяли і багатьох інших регіональних підрозділах Суспільного) намагався донести до членів правління Національної суспільної телерадіокомпанії України та першого складу Наглядової Ради, обґрунтоввані загрози такого скорочення. Особливо ж – на прифронтових територіях, серед яких і Запорізька область, де Суспільне залишається єдиним україномовним медіа-ресурсом і якість його мовлення відповідає журналістським стандартам та взятим перед платниками податків України та ЄС зобов’язанням.
На жаль, регіональні «суспільники» не були почуті. АТ НСТУ залишив поза увагою і рішення зборів трудового колективу філії, і численні звернення. Були проігноровані і проведені у дев’яти обласних центрах попереджувальні акції протесту «Інформаційна година» (а саме стільки часу – одну годину на добу і тільки у будні – нова Концепція залишає місцевому Суспільному мовнику для презентації у телепросторі всього суспільно-політичного і культурно-просвітницького розмаїття регіону).
Залишили без реагування правління АТ НСТУ і настійливі вимоги голів комітетів зустрітися з ними, обговорити ситуацію. Не мудруючи лукаво, в Києві прийняли волюнтаристське рішення: суттєво скоротити повноцінне інформування в регіонах та позбавити місцеву громаду можливості за посередництва Суспільного мовника контролювати місцеву владу, впливати на суспільно-політичні процеси в регіонах та отримувати якісну місцеву інформацію у гарантованому державою достатньому обсязі.
Пандемія на певний час зупинила впровадження відверто шкідливої для інформаційної безпеки країни цієї горезвісної Концепції. Водночас, надзвичайна ситуація ще раз підтвердила необхідність збільшення обсягу місцевого контенту, виробленого (за кошти платників податків) із дотриманням стандартів якості. Запорізький регіональний суспільний мовник максимально чітко та оперативно інформував жителів про ситуацію у області, сприяючи формуванню нових «правил життя» в умовах пандемії, висвітлював проблеми та досвід організації медичних установ в нових умовах, проблеми та досвід боротьби з короновірусом, водночас не забуваючи інші аспекти життя громади.
Однак правління Суспільного і члени Наглядової ради вже вкотре проігнорували підказку, яку надало саме життя. Ніяких коректив у підходах до існування та розвитку регіонального мовлення внесено не було. Більше того, вже в цих надскладних умовах з вересня почався процес згортання місцевого теле та радіомовлення.
Правління Запорізької обласної організації НСЖУ і територіальна громада вважають, що свідоме зменшення інформаційних потужностей Суспільного на місцях, там, де інформаційні атаки найпідступніші, виглядає щонайменше не просто помилковим – шкідливим за умов повного фінансування АТ НСТУ з державного бюджету у 2021 році.
Ми змушені із занепокоєнням констатувати, що продовжується політика кадрового і фінансового «роздування» центру і планомірного нищення регіонів, Після вже проведених раніше скорочень з’явилося ще одне, з дозволу сказати, «ноу-хау» нинішнього менеджменту Суспільного: з 15.02.2021 року журналістам регіональних філій змінили найменування творчих посад на технічні з найнижчим рівнем кваліфікації – оброблювач інформаційного матеріалу, кваліфікаційні вимоги яких не потребують вищої освіти. Найдосвідченіші журналісти Запорізької регіональної філії, які пропрацювали тут понад 10-20 років, програми яких знають і люблять глядачі і слухачі, не погодились на нові умови праці і звільнились з роботи. Серед них – авторитетні теле та радіожурналістки Ольга Вакало, до речі, голова Редакційної ради Суспільного мовлення, Людмила Долженко, секретар НСЖУ, неодноразові переможці Всеукраїнських творчих конкурсів Оксана Гладій, Володимир Єгунов, Володимир Герасін та інші. Суспільне втрачає талановитих людей, водночас декларуючи боротьбу за якісний контент. То хто ж його буде робити?
Нині ж в ефірах локальних регіональних мовників здебільшого відбувається ретрансляція столичних теле та радіопрограм, а громади позбавлені можливості дивитися і слухати у повному обсязі саме місцеві новини і передачі. На жаль, ще більш сумна картина склалася з реформуванням радіо «Запоріжжя». Нині воно мовить 1 годину 40 хвилин на добу лише у будні. В основному це суспільно-політичні програми. Над ними працює 4 редактори. У суботу і неділю регіональне мовлення в ефірі відсутнє. Зникли з ефіру програми просвітницького і культурно-мистецького жанрів.
Викликає обурення і той факт, що, попри декларації НСТУ нових підходів до господарювання (економію коштів (чим, власне, пояснювали скорочення працівників у регіональних філіях), маємо зовсім інший приклад. Будинок радіо «Запоріжжя», зведений свого часу за державні кошти, з сучасними студіями, з якого журналістів перевели у пристосовані приміщення телестудії, буцім-то, щоб здавати його в оренду, стоїть порожній, без опалення і поволі руйнується. Ось так, без господаря, зникають за вітром державні кошти.
Всі ці факти тільки підсилюють нашу занепокоєність ситуацією, що склалася нині з розвитком Суспільного мовлення в Україні в цілому. На жаль, воно й досі не має тієї популярності і того сприйняття серед українських громадян, на яке суспільство розраховувало, вкладаючи у його створення чималі державні кошти. Але винних у цьому керівництво АТ НСТУ шукає де завгодно, тільки не у власній недолугій політиці становлення та розвитку Суспільного.
Певні надії на зміни ми покладаємо на робочу групу з питань функціонування регіонального інформаційного суспільного мовлення у контексті інформаційної безпеки України, створену Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, щоб розібратися в ситуації навколо Суспільного мовлення. Одним з її рішень передбачено організацію комітетських слухань з проблем стратегічного розвитку Суспільного мовлення в Україні в контексті забезпечення доступності інформації в регіонах, а також розробку нової Концепції регіонального суспільного мовлення України на 2021-2025 роки і публічне обговорення її у фокус-групах фахівців-медійників, науковців, на Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Запорізька обласна організація НСЖУ підтримує це рішення. Ми сподіваємося, що новий склад Наглядової Ради і новообраний менеджмент АТ «НСТУ», спираючись на думку і за участю фахівців-медійників, науковців, членів Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підготують і ухвалять нову Концепцію регіонального суспільного мовлення, яка сприятиме його розвитку, а не скороченню.
Правління Запорізької обласної організації Національної спілки журналістів України
