Упродовж серпня 2026 року Національна спілка журналістів України зафіксувала 10 верифікованих кейсів фізичного впливу російських атак на цивільних журналістів, редакції та медійну інфраструктуру. Загалом, від початку року моніторинг НСЖУ нарахував 108 таких випадків.
Унаслідок серпневих атак постраждали робочі простори і ньюзруми п’яти українських медіа: від регіональних видань до загальнонаціонального мовника — в Києві, у Запоріжжі, на Харківщині, Донеччині й Херсонщині. Життя і здоров’я п’ятьох медійників опинялося під загрозою під час виконання професійних обов’язків і як цивільних осіб на Дніпропетровщині, у Харкові та Херсоні.
Структура серпневих кейсів
- Пошкодження та руйнування редакцій і об’єктів медіаінфраструктури — 5 випадків.
5 серпня. Газета «Вісті Барвінківщини», м. Барвінкове, Ізюмський район, Харківська область. Унаслідок атаки дронами типу «Герань» пошкоджено адміністративну будівлю, у якій редакція працює 20 років. Два БпЛА влучили поряд із будівлею, третій удар припав на дах. У приміщенні редакції вибито двері, потрощено меблі, стіни посічені уламками. Постраждалих немає.
11 серпня. Віжн-радіо «На дотик», м. Запоріжжя. Влучання ракети в будівлю відбулося за сто метрів від офісу й студії медіа. Вибухова хвиля вибила панорамні вікна, понівечила стіну і двері. Техніка вціліла частково. Інцидент стався вночі, тому постраждалих немає. З вересня колектив переїжджає на нову, безпечнішу локацію, пошкоджені приміщення ремонтуватимуть.
14 серпня. Газета «Вісті Нововоронцовщини», селище Нововоронцовка Бериславського району, Херсонська область. Вибуховою хвилею внаслідок атаки дрона «шахед» пошкоджено будівлю, де працювала редакція єдиної діючої місцевої газети Бериславського району. В офісі вибито вікна, вирвано двері, знесено дах. Приміщення стало непридатним для роботи газетярів. Техніку команда врятувала, евакуювавши її протягом години після удару. Редакція постала перед проблемою пошуків нового приміщення.
20 серпня. Телеканал «Ми – Україна», м. Київ. Унаслідок масованої атаки на столицю пошкоджено входи до приміщення, вибито вікна, завдано шкоди елементам будівлі. Постраждали студія та частина знімальної й технічної інфраструктури, потрощено робочі місця редакції. У ньюзрумі вибито вікна, частково зруйновано підвісну стелю, пошкоджено освітлення, навісне телевізійне обладнання, внутрішні конструкції та робочі зони. Мовлення не переривалося, частину команди переведено на дистанційний формат.
На відміну від інших, у цьому кейсі фіксується не лише пошкодження будівлі, а й виробничої інфраструктури.
26 серпня. Газета «Вісті», м. Слов’янськ, Донецька область. Унаслідок удару КАБів по центру міста з-поміж іншого пошкоджено й будівлю редакції найстарішої газети Донеччини, які у вересні виповниться 109 років. В офісі повилітали вікна, ґрати, рами, ймовірно, постраждала техніка та меблі всередині. Редакція релокована через безпекову ситуацію і приміщенням у Слов’янську постійно не користується, над газетою команда працює дистанційно, а видання розповсюджується в місті безкоштовно.
Це не перше пошкодження будівлі «Вістей»: у 2014 році офіс медіа зазнав схожих руйнувань через військові дії.
- Атаки на журналістів під час виконання професійних обов’язків — 1 випадок
6 серпня. Знімальна група телеканалу СТБ («Вікна-новини») у складі кореспондентки Анастасії Вільхової та оператора Олександра Дубини потрапила під атаку російських FPV-дронів поблизу Межової, у Дніпропетровській області. Журналісти пересувалися авто в супроводі військових на позиції, де мали попрацювати над сюжетом про роботу Сил оборони. За словами Дубини, атаку здійснювали загалом п’ять-шість дронів: перший удар припав на ту частину автомобіля, де був установлений засіб зв’язку, наступні дрони добивали автівку. Люди близько години переховувалися у полі, без зв’язку. Групу випадково виявили військові, які поверталися з позиції, і евакуювали. Ніхто не постраждав.
Кейс ілюструє тактику, характерну для полювання російських пілотів FPV-дронів на транспорт у прифронтовій смузі: першочергове ураження засобів зв’язку з подальшим переслідуванням людей.
Окремої уваги потребує свідчення оператора Олександра Дубини про те, що знімальна група свідомо працює без розпізнавальних знаків PRESS через ризик цілеспрямованих ударів по журналістах. Це системна проблема, на якій постійно і неодноразово наголошують медійники і Спілка: захист, передбачений міжнародним гуманітарним правом для журналістів як цивільних осіб, на практиці перетворюється на фактор підвищеного ризику.
- Поранення медійників як цивільних осіб — 3 випадки
Усі три кейси сталися в Херсоні й віддзеркалюють погіршення безпекової ситуації в місті за останні місяці: місто перебуває під постійними атаками КАБів і БпЛА різних типів, мікрорайони, які ще кілька місяців тому вважалися відносно спокійними, активно обстрілюються військовими силами окупантів, а дрони нещадно полюють на людей і транспорт.
10 серпня. Олена Гнітецька, журналістка-фрілансерка, яка співпрацює з медіа «Місто Сонця» та «Білозерка.Інфо», потрапила під удар дрона у власній квартирі — FPV влучив у будинок між її квартирою та квартирою сусідів. У лікарні Гнітецькій діагностували закриту черепно-мозкову травму та контузію.
16 серпня фрілансер медіа «Кавун Сіті» Іван Шестопалов постраждав унаслідок удару БпЛА «Молнія» по ТРЦ «Таврія» в Центральному районі міста. У момент удару перебував за кілька десятків метрів від місця влучання. У чоловіка спостерігалися ознаки контузії.
А 26 серпня він був госпіталізований з опіком і осколковим пораненням ноги внаслідок удару FPV-дрона по авто, в якому був Шестопалов і інші люди, що теж отримали поранення.
- Пошкодження майна медійників — 1 випадок
9 серпня. Владислав Єсипенко, позаштатний кореспондент медіа «Шелтер», м. Харків. Під час обстрілу міста російська ракета «Бандероль» влучила в житлову десятиповерхівку — у квартиру, сусідню з тією, де журналіст перебував під час робочої поїздки. Сам він не постраждав, та його автомобіль, припаркований біля будинку, суттєво пошкоджено уламками. Після удару Єсипенко допомагав сусідам вибратися з пошкодженої квартири та гасити пожежу на верхньому поверсі до прибуття рятувальників.
Кейс має подвійну природу: журналіст перебував у Харкові у відрядженні, тож ідеться про ураження медійника під час робочої поїздки, наслідком якого стала втрата робочого транспорту. Пошкодження автомобіля безпосередньо блокує професійну діяльність — без нього журналіст не може виїжджати на зйомки в прифронтові райони.
Висновки
Не в кожному випадку можна стверджувати, що конкретне медіа було навмисно обраною ціллю. Та сукупний результат атак має системний характер: руйнується інфраструктура, необхідна для роботи незалежних медіа та доступу громад до перевіреної інформації.
Найвразливішою ланкою залишаються місцеві та регіональні медіа прифронтових громад, для них удар по редакції означає не лише матеріальні збитки, а й ризик зупинки єдиного джерела локальної інформації — як у випадку «Вістей Нововоронцовщини» на Херсонщині чи «Вістей» у Слов’янську Донецької області.
Жодне з уражених медіа не зупинило діяльності. Телеканал «Ми – Україна» не переривав мовлення, радіо «На дотик» швидко відновило ефіри в пошкодженій студії, «Вісті Нововоронцовщини» хоч із затримкою, одначе готують новий номер газети для громади.
«Ця стійкість не повинна приховувати реальну ціну: сьогодні безперервність мовлення і виходу газет часто забезпечується внутрішнім ресурсом самих редакцій», — підкреслює голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Окремо: загибель медійників
Моніторинг НСЖУ не включає журналістів і медійників, які загинули або були поранені під час проходження військової служби в Силах оборони України.
Водночас у серпні стало відомо про загибель телевізійника Володимира Тиртичного. Наприкінці серпня в лавах ЗСУ помер Олександр Назаренко — військовослужбовець, голова Чернігівської обласної організації НСЖУ та головний редактор менської газети «Наше слово».
Звільнення з російського полону
Місяць позначився радісною новиною — 19 серпня було звільнено з полону військовослужбовця і медійника Олександра Абрамова, режисера монтажу телеканалу «Футбол». Абрамов був мобілізований два роки тому — 18 серпня. Цього ж дня, вже у 2026-ому, його подали на обмін.
Проблема цивільних заручників Кремля залишається гострою: 28 українських журналістів роками утримують у російській неволі.
Методологія
Моніторинг російських атак на медіасферу здійснює Національна спілка журналістів України. До нього включаються лише верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів та медіа: поранення журналістів, пошкодження редакцій, житла та майна медійників.
Верифікація базується на офіційних повідомленнях редакцій і медіаорганізацій, зверненнях журналістів та їхніх родин, публікаціях у відкритих джерелах, а також на власному моніторингу та інформації регіональних координаторів мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Дані регулярно передаються міжнародним партнерам — Міжнародній та Європейській федераціям журналістів, Комітету захисту журналістів та іншим організаціям, які документують злочини Росії проти журналістів і медіа.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: