Історія подружжя, яке розвозить газету до прифронтових сіл України
Національна спілка журналістів України проведе прем’єрний показ нового документального відео «Їдемо, бо нас чекають» – історії Олексія та Наталії Пасюг, які щотижня доставляють газету «Ворскла» жителям прифронтових громад Сумщини. Це ще один фільм, підготовлений інформаційною службою НСЖУ.
Прем’єрний показ відбудеться в Івано-Франківську 2 вересня 2026 року.
Головний редактор «Ворскли» Олексій Пасюга та його дружина Наталія працюють у редакції газети, історія якої налічує 95 років. Після російських обстрілів Великої Писарівки редакція була змушена переїхати до Охтирки, але продовжила випуск видання.
Щотижня подружжя завантажує свіжий наклад у старий Daewoo та вирушає до прифронтових сіл. Близько 600 примірників газети доставляють у громади, де пошта вже не працює, мобільний зв’язок зникає, а дороги перебувають під постійною загрозою російських дронів.
Наталія стежить за небом і тримає в руках детектор дронів, Олексій веде машину. Вони везуть газету до людей, для яких вона часто залишається єдиним стабільним джерелом місцевої інформації та зв’язком із рідною громадою.
– У найважчі часи люди передплачують газету, іноді відмовляючи собі у хлібині. Тож – хороша погода, погана погода, літає дрон чи не літає – ми їдемо, поки можемо їхати, – говорить у фільмі головний редактор газети «Ворскла» Олексій Пасюга.
Знімальна група НСЖУ пройшла разом із подружжям маршрут від Охтирки до села Спірне, розташованого за 10–12 кілометрів від російського кордону. Камера фіксує зруйновані будинки, розбиті автомобілі, дороги під антидроновими сітками, села без зв’язку… і людей, які продовжують чекати на свою газету.
– Олексій і Наталія Пасюги уособлюють стійкість української локальної журналістики. Вони втратили дім, редакційне приміщення, звичне життя, але зберегли відповідальність перед своїми читачами. Їхній газетний маршрут – це шлях крізь реальність російської війни, де кожна доставлена газета допомагає людям відчувати, що вони не залишилися самі. Саме тому світ має побачити цю історію, – наголошує голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
«Їдемо, бо нас чекають» – третя документальна робота НСЖУ про редакторів прифронтових газет. Попередні відео циклу – «На межі» про редактора золочівської газети «Зоря» Василя Мирошника та «Сторінки надії» про редакторку оріхівської газети «Трудова слава» Світлану Карпенко.
Над новим документальним відео працювали режисер і оператор Євген Черевко та оператор Віталій Вірченко.
Після прем’єрного показу відбудеться обговорення.
* * *
Інформаційна служба та аудіовізуальна команда НСЖУ створюють документальні фільми про роботу журналістів під час війни.
«На межі. Історія незламності редактора прифронтової газети» – 42-хвилинна стрічка про редактора золочівської газети «Зоря» Василя Мирошника, який щотижня долає близько 400 кілометрів прифронтовими дорогами Харківщини, щоб доставити газету читачам. Фільм зняли Наталія Шумак і Євген Черевко. Прем’єра відбулася в Києві у червні 2024 року. Згодом стрічку показували у Лондоні, Варшаві та Стокгольмі.
«Сторінки надії» – фільм Євгена Черевка про редакторку газети «Трудова слава» Світлану Карпенко, яка продовжує випускати й доставляти видання жителям прифронтового Оріхова. Перший публічний показ відбувся у червні 2025 року на Генеральних зборах Європейської федерації журналістів у Будапешті. Стрічку також демонстрували в Косові, Німеччині та Японії, де вона допомогла залучити підтримку для прифронтової преси.
Також у доробку НСЖУ – 40-хвилинний документальний фільм про українських медійників, які пережили російський полон, загинули в ув’язненні або досі залишаються за ґратами під назвою «Звільнити слово» / Free the Voices. Для його створення команда НСЖУ записала близько 15 годин інтерв’ю. Прем’єра відбулася в Києві у жовтні 2025 року, згодом стрічку презентували у Брюсселі та Норвегії.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: