У Будинку українського журналіста, де розташовується офіс Національної спілки журналістів України, громадські організації, які представляють та захищають права цивільних, незаконно позбавлених волі внаслідок російської агресії, презентували Коаліцію за створення Національного агентства з питань цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
В Україні пропонують створити єдиний профільний державний орган, який супроводжуватиме цивільну людину та її родину від моменту зникнення чи незаконного затримання до повернення з неволі, реабілітації та реінтеграції. За словами представників громадських організацій, сьогодні такого комплексного механізму немає, а родини змушені самостійно проходити складний шлях між різними державними інституціями.
До коаліції увійшли громадські організації «Нумо, сестри!», «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля», «Шлях вільних», «Цивільні в полоні», «Вільно жити» та «Цивільні полонені». Ініціатори закликали долучатися до спільної роботи інші громадські організації, правозахисні ініціативи, об’єднання родин та колишніх цивільних полонених.
Для родини зникнення близької людини – це не одна проблема, а десятки питань, звернень, документів і дверей, у які доводиться стукати. Чи підтверджено статус людини? Куди подавати документи? Хто відповідає за пошук? На яку допомогу може розраховувати родина? Що буде після звільнення? У пошуках відповідей людям доводиться проходити через різні державні установи. Саме цю систему громадські організації хочуть змінити.
Міжнародна адвокація НСЖУ: говорити про цивільних полонених там, де формуються міжнародні рішення
На відкритті події голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зробив заяву про те, що НСЖУ приєднується до Коаліції.
– Спілка підтримує ідею створення державної інституції, що опікуватиметься кожним українцем, який є заручником Росії, вестиме діалог з родинами, верифікуватиме інформацію та здійснюватиме системну роботу за багатьма іншими напрямками складної, але вкрай важливої та необхідної роботи, – наголошує Сергій Томіленко.
Для Національної спілки журналістів України тема цивільного полону має особливе значення: серед незаконно утримуваних Росією залишаються українські журналісти, які стали заручниками через свою професійну діяльність, громадянську позицію та прагнення доносити правду. Тож боротьба за звільнення цивільних полонених – це водночас боротьба за право людини на свободу і за право українського суспільства знати правду.
Сергій Томіленко розповів про долю українських журналісток, які перебувають у неволі Кремля, зокрема про Анастасію Глуховську, яку окупанти викрали у Мелітополі у серпні 2023 року, а також Ірину Левченко, рідні отримали першу звістку про неї лише через 25 місяців після зникнення медійниці.
Питання звільнення українських цивільних, зокрема журналістів, яких незаконно утримує Росія, все активніше виходить за межі внутрішнього українського порядку денного. Одним із важливих напрямів роботи НСЖУ є міжнародна адвокація – донесення проблеми до урядів, міжнародних організацій, правозахисних структур та публічних діячів інших країн.
Перша секретар НСЖУ, членкиня правління ГО «Нумо, сестри» Ліна Кущ наголосила, що готова долучатися до міжнародного адвокатування ідеї створення Національного агентства. За її словами, підтримка ініціативи з боку США та інших міжнародних партнерів могла б стати важливим сигналом і для української влади.
–Якщо ідею підтримають США й інші закордонні партнери, то це буде чітким сигналом і для нашого уряду й для Президента, – переконана Ліна Кущ.
Власне, така робота проводиться на постійній основі. Зокрема, нещодавно Ліна Кущ брала участь у великому міжнародному заході в Норвегії – суспільно-політичному фестивалі «Arendalsuka», який щороку збирає 200 тисяч учасників для обговорення актуальних суспільних та політичних проблем.
НСЖУ у Норвегії представила документальний фільм «Звільнити слово» – шість історій українських журналістів, незаконно затриманих Росією. Через особисті історії журналістів українська сторона говорила не лише про порушення свободи слова, а й про ширші проблеми.
–Це шість історій українських журналістів, незаконно затриманих Росією. Ми показували фільм норвезьким партнерам і партнерам з інших країн. Спільно вийшли на шість вимог, які були узгоджені і з Міжнародною комісією зниклих безвісти, і з Норвезьким Гельсінським комітетом, – наголошує Ліна Кущ.
Одна з ключових вимог: визнавати затримання та катування українських цивільних Росією системними й умисними, а не розглядати їх як сукупність окремих випадків. Ідеться про необхідність розглядати їх як частину системної політики держави-агресора.
Ще один напрям – посилення міжнародних механізмів звільнення українських цивільних. НСЖУ закликала Норвегію долучитися до відповідної спеціальної ініціативи Європейського Союзу, спрямованої на звільнення українських цивільних, незаконно затриманих Росією.
Такі міжнародні механізми не можуть залишатися виключно міжурядовими. За одним столом мають бути представники громадських організацій, медіа, правозахисних структур, експерти з міжнародного права та представники організацій потерпілих.
Це важливо не лише з погляду представництва. Люди, які безпосередньо пережили полон або роками шукають своїх близьких, мають унікальне знання про те, як працює система незаконного утримання, з якими проблемами стикаються родини та чого бракує міжнародним і державним механізмам.
Окремо НСЖУ порушує питання підтримки родин цивільних полонених, зокрема дітей, які також є потерпілими від російської агресії.
Ще один напрям міжнародної адвокації НСЖУ: зробити проблему цивільного полону максимально видимою, закликаючи європейських політиків, журналістів та інших публічних діячів ставати амбасадорами цивільних, яких незаконно утримує Росія.
Ліна Кущ звернула увагу на проблему, яку особливо гостро відчувають люди після тривалого незаконного ув’язнення. В Україні існують різні державні сервіси допомоги, однак часто людина після звільнення має сама знайти ці сервіси, звернутися до різних установ і пройти всі необхідні процедури.
Для людини, яка повернулася після багатьох років неволі, це може виявитися непосильним завданням.
Особливо промовистим є приклад цифрових сервісів. Те, що для більшості людей є звичною процедурою – зайти на сайт, скористатися застосунком, заповнити онлайн-форму, – може надзвичайно складним завданням для людини, яка провела шість-сім років у незаконному ув’язненні.
–Жінка, яка щойно звільнилася, повинна сама звернутися до всіх цих інстанцій. А в неї немає ні сил, ні досвіду, –каже Ліна Кущ. – Наші онлайн-цифрові сервіси не призначені для людини, яка заново освоює смартфон через шість-сім років після незаконного ув’язнення. Повинна бути одна організація, одне вікно.
Таким чином, міжнародна адвокація, боротьба за звільнення та внутрішня система підтримки після повернення поєднуються: цивільну людину недостатньо просто звільнити – державі потрібно забезпечити їй шлях повернення до нормального життя.
Для постраждалих повинен бути єдиний маршрут
– Мета Коаліції – домогтися заснування єдиного профільного державного органу, який матиме повний мандат на комплексний супровід цивільної особи та її родини – від моменту зникнення чи незаконного затримання до встановлення та підтвердження статусу, отримання правової та соціальної допомоги, реабілітації та повноцінної реінтеграції, – розгорнув думку голова ГО «Шлях вільних» Азат Азатян.
Саме відсутність єдиного маршруту для постраждалої людини та її близьких учасники зустрічі називали однією з головних проблем нинішньої системи.
–Ми щодня бачимо, як родини цивільних полонених вимушені самостійно проходити через сім-вісім різних установ – і при цьому продовжують чекати на близьких. Коаліція – це наша спільна вимога до держави: створити орган, який нарешті візьме на себе відповідальність за людину та її родину від початку і до кінця цього шляху, – зауважує голова ГО «Нумо, сестри!» Людмила Гусейнова.
Родина, яка дізналася про зникнення близької людини, часто не має ані знань, ані ресурсів, щоб самостійно розібратися у складній системі державних інституцій. До того ж її життя вже перебуває у стані постійної невизначеності.
Тому, на думку ініціаторів коаліції, держава має запропонувати людині не набір окремих послуг від різних установ, а зрозумілий маршрут і конкретного відповідального.
Проблема має масштабний вимір
За даними, які назвали організатори події, понад 16 тисяч українських цивільних нині незаконно позбавлені свободи Росією. Таку цифру містить резолюція Парламентської асамблеї ОБСЄ від 8 липня 2026 року. Водночас реальна кількість людей, які перебувають за ґратами, залишається невідомою і, ймовірно, є значно більшою. І за кожною цифрою – конкретна людина і родина, яка може роками не знати, що відбувається з її близьким.
Понад 90 тисяч людей числяться зниклими безвісти за особливих обставин.
Із 8669 осіб, повернутих із російського полону, за даними Координаційного штабу, станом на березень 2026 року, лише близько 10% становили цивільні.
Ще одна проблема – встановлення самого статусу цивільної особи, позбавленої свободи. За наведеними представниками коаліції даними, у 2025 році Комісія зі встановлення факту позбавлення особистої свободи відмовила у визнанні відповідного статусу близько 80% заявників-цивільних. Роком раніше таких відмов було близько 30%. Тож створення єдиного профільного державного органу представники ГО розглядають як практичний крок у виконанні Директиви ЄС 2012/29/EU про права та захист потерпілих від злочинів та свідчення, що Україна, як держава-кандидат на вступ до ЄС, наближає систему захисту постраждалих до європейських стандартів.
Не лише пошук і звільнення
Ініціатори Коаліції наголошують: йдеться не про створення ще однієї структури, яка дублюватиме роботу вже наявних державних органів. Навпаки, майбутнє агентство має координувати, а не підміняти інші інституції.
– Національне агентство не вестиме переговорів про звільнення полонених і не підмінятиме СБУ, поліцію, прокуратуру, Національне інформаційне бюро, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими чи Мінсоцполітики. Натомість воно має стати єдиним центром відповідальності, який координуватиме роботу держустанов і супроводжуватиме цивільну людину та її родину на всьому шляху – від зникнення чи затримання до повноцінної реінтеграції після звільнення, – деталізує голова ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець.
Ще одна принципова теза ініціативи – повернення людини з полону не має означати завершення державної підтримки. Після незаконного ув’язнення людині можуть бути потрібні медична допомога, психологічна реабілітація, відновлення документів, житла, соціальних зв’язків, повернення до роботи та звичного життя. І саме ця комплексність відрізняє запропоновану модель від простої координації пошуку чи обміну.
Від окремих зусиль і до спільної державної політики
Громадські організації вже багато років виконують величезний обсяг роботи. Вони допомагають родинам, документують випадки незаконного позбавлення волі, привертають увагу українського суспільства та міжнародної спільноти до проблеми, підтримують людей і домагаються звільнення незаконно утримуваних.
Однак громадський сектор не може повністю замінити державу. Саме тому нинішня ініціатива передбачає об’єднання зусиль у форматі Коаліції.
Представники громадських організацій наголошують: проблема не у відсутності законодавства.
–Закони, які мають захищати цивільних полонених та їхні родини, в Україні вже є. Немає лише інституції, яка відповідала б за те, щоб ці закони працювали для конкретної людини. Саме заради цього ми об’єднуємося – і закликаємо приєднатися всіх, хто працює з цією категорією постраждалих, – каже голова ГО «Цивільні в полоні» Костянтин Давиденко.
Презентація коаліції стала початком адвокаційної роботи. Чим ширшим буде це об’єднання, тим сильнішим, на думку ініціаторів, буде голос тих, хто вимагає змінити державну систему роботи з цивільними полоненими.
До ініціативи можуть долучитися інші громадські організації, об’єднання родин цивільних полонених, колишніх цивільних полонених та правозахисні організації. Вони можуть підписати Звернення до Президента та Уряду щодо створення Національного агентства з питань «цивільних полонених». Долучитися до ініціативи можна онлайн, підписавши Маніфест на сайті Коаліції: .https://civilianagency.org.ua/
Робота ведеться за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Мета Програми – посилення стійкості України в умовах російської агресії через надання критично важливої підтримки громадам у співпраці з українськими органами державної влади, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: