Щойно третій комітет ПА ОБСЄ – з прав людини і гуманітарних питань – підтримав резолюцію “Ongoing War Crimes Against Media Workers and Violations of Their Rights During Russia’s War of Aggression Against Ukraine” – про воєнні злочини Росії проти журналістів, медійників і свободи слова в Україні. Вона буде включена завтра в загальну Гаазьку декларацію за результатами роботи 33-ї сесії асамблеї, інформує у фейсбуці народна депутатка України, членкиня української делегації в ПА ОБСЄ Євгенія Кравчук.
Цей документ ми ініціювали разом із французькими партнерами. Головним ініціатором резолюції став Паскаль Аллізар, він також взяв це питання під свою особисту увагу. Як наголошує депутатка, це важливо не лише як політичний сигнал, а і як результат системної парламентської роботи.
Резолюція базується, зокрема, на результатах шестимісячної роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування злочинів проти журналістів і медійників, яку очолює Євгенія Кравчук.
«Насправді ми почали працювати над цією темою ще під час зимової сесії ПА ОБСЄ, проводили зустрічі з колегами у парламенті Франції, обговорювали можливі формати підтримки та шукали найефективніший спосіб винести це питання на міжнародний парламентський рівень, – зазначає вона. – І сьогодні маємо хороший приклад того, як парламентарі можуть використовувати доступні їм інструменти, зокрема тимчасові слідчі комісії, міжнародні асамблеї, резолюції та двосторонню співпрацю, щоб просувати український порядок денний, фіксувати злочини Росії та посилювати міжнародний тиск».
У резолюції прямо зазначається: злочини Росії проти журналістів, медійників і медійної інфраструктури мають системний, різноманітний і взаємопов’язаний характер. Йдеться про вбивства, поранення, незаконні затримання, катування, насильницькі зникнення, залякування, політично мотивовані переслідування, кібератаки, знищення редакцій, телерадіоінфраструктури та ширші спроби зруйнувати незалежний український інформаційний простір.
Окремо резолюція засуджує дії Росії на тимчасово окупованих територіях, де вона намагається знищити незалежний український інформаційний простір, нав’язує державну пропаганду, переслідує журналістів і використовує медіа як інструмент примусової асиміляції та стирання української культурної й історичної ідентичності.
Документ також підкреслює, що Росія й надалі не допускає міжнародні моніторингові механізми, зокрема ООН, ОБСЄ та незалежні правозахисні організації, до українських журналістів і медійників, яких незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях або на території самої Російської Федерації.
Особливе місце в резолюції займає справа Вікторії Рощиної – української журналістки, яка загинула в російській неволі. Документ закликає Росію надати повну й перевірену інформацію про обставини її смерті, забезпечити відповідальність винних, а також передбачає можливість створення окремого санкційного механізму – так званого “Roshchyna List” проти осіб, причетних до тяжких злочинів проти журналістів і медійників.
Резолюція також закликає держави-учасниці ОБСЄ посилити захист журналістів, підтримати незалежні українські медіа, допомогти з релокацією, юридичною підтримкою, безпекою, документуванням злочинів і відновленням медійного середовища, особливо у прифронтових та деокупованих громадах.
«Дуже важливо, що на рівні Парламентської асамблеї ОБСЄ зʼявилася окрема резолюція, повністю присвячена злочинам Росії проти журналістів і медійників. Так само, як і в ПАРЄ, ми будемо максимально використовувати цей майданчик для просування українських питань, посилення міжнародної відповідальності Росії та захисту тих, хто документує правду про цю війну!» – наголошує Євгенія Кравчук.
* * *
Робота Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів РФ проти журналістів і медійників тісно пов’язана з Національною спілкою журналістів України: майданчиками для її засідань слугували Київський і Дніпровські центри журналістської солідарності, НСЖУ бере участь у формуванні фактологічної бази для розуміння системного характеру російських злочинів. Спілка від перших днів повномасштабного вторгнення веде документування втрат і порушень свободи слова.
За даними НСЖУ, від лютого 2022 року українська журналістика втратила не менше 153 медіапрацівників; щонайменше 28 колег залишаються в російському полоні, а лише з початку 2026 року Спілка зафіксувала 80 верифікованих випадків фізичного впливу російської агресії на українську медіасферу.
Теза резолюції про системний, різноманітний і взаємопов’язаний характер російських злочинів прямо відображає документальну роботу Спілки та її партнерів. Саме НСЖУ задокументувала парадоксальну трансформацію знаку «PRESS» – із засобу захисту на фактор підвищеного ризику: сьогодні Спілка офіційно рекомендує колегам утримуватися від такого маркування у прифронтових регіонах, оскільки журналісти стали пріоритетними цілями для російських військових. Цей самий парадокс голова НСЖУ Сергій Томіленко обговорював із Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Браату під час зустрічі у Києві: міжнародні конвенції вимагають ідентифікації журналіста, а українські реалії свідчать, що така ідентифікація може коштувати життя.
Інформаційна служба НСЖУ
Фото: фейсбук / Yevheniya Kravchuk
Дискусія з цього приводу: