Колись, на початку своєї професійної діяльності, я почула від журналіста-аксакала такий вислів: «Я не людина, я – журналіст!». Тоді мені навіть сподобалася така зухвалість метра, мовляв, «честь мундиру» перш за все! Але подальше життя довело, що здоров’я для медійників також важливе, як і гідність та самовідданість професії. Останнім часом Запорізький Центр журналістської солідарності НСЖУ та Товариство Червоного Хреста Дніпровського району Запоріжжя започаткували серію безпекових тренінгів про здоров’я, які проводить Ігор Беліничев, завідуючий кафедрою нормальної фізіології та фармацевтії медичного університету, професор. Він піднімає теми, які потрібно знати журналістам для покращення самопочуття для якісного виконання професійних обов’язків.
Третя лекція була присвячена ноотропам, їх ролі у суспільстві: від допомоги до підвищення/зниження якості життя медійників.
Всі знають, що ноотропи – це група речовин та лікарських засобів, які, нібито, стимулюють розумову діяльність, покращують пам’ять, увагу та прискорюють творчі процеси. Також вони відомі як «нейрометаболічні стимулятори» чи «пігулки для розуму».
– Категорія включає дві великі групи, – каже професор, – синтетичні лікарські засоби, які приймали для терапії когнітивних розладів або черепно-мозкових травмах ще наші дідусі та бабусі: пірацетам, фенотропіл та інші. А також рослинні екстракти та БАДи: кофеїн, гінкго білоба, женьшень, їжовик, які дають такі ефекти, як збільшення концентрації та уваги. зниження розумової втоми, підвищення стійкості мозку до стресу.
Але доказова медицина, тобто офіційна наука, досі веде дискусії щодо клінічної ефективності ноотропів у здорових людей. Багато фахівців та нейробіологів вважають їхній вплив на «прокачку» здорового мозку перебільшеним, а заявлені диво-ефекти пояснюють звичайним ефектом плацебо. Для покращення пам’яті та уваги лікарі рекомендують передусім збалансоване харчування, повноцінній сон та фізичну активність.
Чи допоможуть нам ноотропи стати розумнішими?
Ще 70 років тому на аптечному ринку з’явилися синтезовані буцімто безпечні препарати – ноотропи, які можуть зробити нас кмітливими та врівноваженими, бо їхня дія спрямована на покращення роботи мозку та підтримку його активності.
Проте, ноотропи можуть бути шкідливими, оскільки вони не є повністю безпечними стимуляторами. У здорових людей вони здатні викликати залежність, серцево-судинні ускладнення, психози та порушення сну. Жодні міжнародні медичні протоколи не рекомендують їх вживання без призначення лікаря.
Головні ризики та побічні ефекти
Серцево-судинна система. Багато ноотропів діють як стимулятори. Вони підвищують артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, що створює ризик аритмії, гіпертонії та навіть інфаркту, особливо у людей із прихованими хворобами серця.
Психічне здоров’я. Надмірне стимулювання нервової системи може призвести до підвищеної тривожності, дратівливості, психозів та суїцидальних думок. Також можливе виникнення безсоння і головного болю.
Токсичність та навантаження на органи. Деякі препарати здатні негативно впливати на печінку та нирки, через що їх вживання вимагає постійного лікарського контролю.
Ризик залежності. Організм може звикнути до постійної «підзарядки», через що після припинення вживання людина відчуває хронічну втому, апатію та зниження когнітивних здібностей.
Відсутність доведеної ефективності. Для багатьох засобів, що позиціонуються, як деякі вітамінні комплекси та добавки, клінічні дослідження не підтверджують суттєвого впливу на покращення пам’яті чи інтелекту у здорової людини.
Сучасному світу притаманні висока швидкість обміну інформацією та постійні виклики до розумової працездатності, що, особливо, потрібно медійникам. Багато з них шукають ефективні способи покращення функцій мозку, і не дивно, що останнім часом посилився інтерес до так званих «розумних» добавок.
Як правильно вибрати таку добавку, виходячи з індивідуальних потреб і цілей, якому профілю має відповідати речовина, щоб її можна було вважати ноотропною?
– По перше – це її низька токсичність і відсутність типових фармакологічних побічних ефектів, властивих психотропним препаратам, – кажеІгор Федорович. – А список побічних ефектів у психотропів досить великий: сонливість, занепокоєння, зміна серцевого ритму, запаморочення, нечіткість зору, тремор, сухість у роті, нудота, закреп, сексуальна дисфункція, безсоння, яскраві сни, набір ваги.
Тож, колеги, перед тим, як обрати для себе черговий БАД, чи енергетичний безалкогольний напій, призначений для стимуляції центральної нервової системи, підвищення працездатності та зняття втоми, добре подумайте. В його складі величезна кількість кофеїну, цукру, таурину, гуарани. А через високий вміст стимуляторів надмірне вживання може викликати тахікардію, підвищення тиску та навантаження на серце.
Може краще обрати надійні засоби, як радить професор Ігор Беліничев, – корисну їжу, міцний сон та ранкову чи вечірню пробіжку, або «прокачку» м’язів в спортзалі? Ось це справжні «пігулки» для розуму, чудового самопочуття та настрою на важливу інформаційну діяльність.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Наталія Вадимова, фото Юлії Сафронової
