Чим краще редакція розуміє свого читача, тим більше він їй довіряє, а в Швеції ще й охоче платить за журналістику. Про це йшлося на черговій онлайн-зустрічі учасників проєкту НСЖУ «Frontline Press», який реалізується за підтримки Шведської асоціації медіабізнесу Tidningsutgivarna (TU).
Ментор проєкту Вадим Петрасюк пояснив, чому смислові повтори дратують читача великих текстів, а Олександр Харченко розповів, як шведські медіа вибудовують стосунки з аудиторією та що їм у цьому допомагає.
Вадим Петрасюк головну увагу приділив тому, що назвав «газетним сервісом», тобто комфортному для читача письму. За його словами, у великих текстах (в рамках проєкту гіперлокальні прифронтові видання створюють матеріали для міжнародних медіа) часто трапляються прийоми, доречні лише в новинах: ту саму думку подають у заголовку, повторюють у підзаголовку, розгортають у першому абзаці, а потім ще й підкріплюють цитатою героя.
– Новини читають побіжно, а наші великі тексти читають повільно. Коли людині кілька разів кажуть одне й те саме, вона має право дратуватися, – наголосив ментор.
Ця звичка, пояснив Вадим Петрасюк, з’явилася з переходом журналістики в інтернет. На папері заголовок, текст і підпис читач охоплює одним поглядом, а на сайті матеріал доводиться гортати, і редактори дублюють ключові думки на кожному екрані. Тож ментор закликав редакторів, які одночасно працюють на газету, сайт і соцмережі, у газетних історіях свідомо стримувати себе й робити менше смислових повторів.
Олександр Харченко поділився враженнями від організованої НСЖУ поїздки української журналістської делегації до Швеції, яку приймали Спілка журналістів Швеції та Шведський інститут. За п’ять днів учасники відвідали низку редакцій, зокрема медіакорпорацію Bonnier News, яка є одним зі співзасновників TU та підтримує багато українських проєктів.
За словами ментора, шведська модель унікальна тим, що поєднує одну з найвищих у світі готовність аудиторії платити за контент із системною державною підтримкою медіа, яка триває понад півстоліття. Місцеві видання продають пакетні підписки на кілька брендів одразу, а якісна преса практично повністю перейшла на платний доступ. Одна з редакцій навіть запитала читачів, які напрями варто розвивати, і запропонувала їм профінансувати розслідування, кліматичну тематику та мережу закордонних кореспондентів. Такий постійний діалог з аудиторією допоміг збільшити кількість передплатників з 10 до 40 тисяч.
Державні субсидії у Швеції тепер технологічно нейтральні: неважливо, чи виходить медіа друком, чи онлайн. Насамперед кошти отримують редакції, які працюють у «білих плямах», де бракує місцевої журналістики, а також ті, хто впроваджує інновації. Рішення ухвалює незалежна медіарада з експертів, а не чиновники. Олександр Харченко зауважив, що такі «білі плями» нині з’являються саме в українських прифронтових громадах.
Окремо ментор розповів, як шведські редакції використовують штучний інтелект: для розшифровки аудіо, перекладу, аналізу великих масивів даних, моніторингу офіційних повідомлень поліції та рятувальників, а також у чатботах для читачів. Усі такі матеріали маркують. При цьому шведські колеги переконані, що ШІ не замінить журналіста ні в інтерв’ю, ні в репортажі, а вивільнених працівників редакції перерозподіляють на інші напрями.
Також ішлося про самоорганізацію фрилансерів, соціальні гарантії журналістів, роботу медіаомбудсмена та надзвичайно високий рівень довіри шведів до традиційних медіа. Детальніше про роботу шведських медіа читайте згодом на сайті НСЖУ.
* * *
Frontline Press – це спільна ініціатива Національної спілки журналістів України та Шведської медіабізнес-асоціації (Tidningsutgivarna, TU), започаткована наприкінці 2025 року для підтримки незалежних локальних і прифронтових газет, які працюють у регіонах під постійними російськими обстрілами та інформаційним тиском. До піврічної програми увійшли 25 редакцій із Харківської, Донецької, Сумської, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та інших областей. Окрім фінансової підтримки, редакції отримували професійний менторський супровід, консультації щодо розвитку редакцій, допомогу в підготовці матеріалів для міжнародної аудиторії, а також можливість прямої комунікації зі шведськими медіапартнерами. Ініціатива стала відповіддю на критичну ситуацію, в якій опинилися локальні медіа поблизу фронту: редакції працюють в умовах постійних атак дронів і ракет, перебоїв зі світлом, руйнування інфраструктури, психологічного виснаження та різкого падіння рекламного ринку.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
Фото: НСЖУ
Дискусія з цього приводу: