Не припиняються репресії проти громадян, причетних до моніторингового Telegram-каналу «Беларускі Гаюн». Як повідомляє правозахисний центр «Вясна», суди за цією справою відбуваються буквально щодня.
За даними правозахисників, їм відомо щонайменше про 184 підтверджених фігурантів «справи Гаюна», яких було взято під варту. Загальна кількість затриманих значно більша — зокрема, є інформація про затримання, що відбувалися ще в лютому цього року.
З початку 2026 року до «списку екстремістів» МВС Білорусі внесено 278 осіб, засуджених за «сприяння екстремізму». Переважна більшість із них проходять саме за «справою Гаюна». Фігурантам здебільшого призначають обмеження волі («домашню хімію»), однак відомо й про випадки реального позбавлення волі.
Серед засуджених — жителька Гомеля Катерина Дубовцова, якій 18 березня Гомельський обласний суд призначив 2,5 року обмеження волі без направлення до виправної установи за частинами 1 і 2 статті 361-4 КК (сприяння екстремістській діяльності). Жінка працювала на об’єднанні «Гомсільмаш», входила до складу місцевої організації Білоруської республіканської спілки молоді (БРСМ) і неодноразово була членом виборчих комісій.
Паралельно білоруська влада продовжує розширювати «списки екстремістських матеріалів і формувань». 6 квітня КГБ визнав «екстремістським формуванням» Telegram-чат «СІЗО №1 Коляди́чі», а разом із ним — ще десять Telegram-чатів, дев’ять Viber-чатів і три групи у «ВКонтакте». Це чати родичів ув’язнених, які перебувають у СІЗО та колоніях. Засуджені під час телефонних дзвінків просять рідних вийти з цих чатів, попереджаючи: усі учасники можуть потрапити під «екстремістську» статтю.
Ситуація з переслідуванням за «справою Гаюна» є частиною системних репресій проти незалежних медіа та їхніх аудиторій у Білорусі, де сам факт підписки на інформаційний канал стає підставою для кримінального переслідування.























Дискусія з цього приводу: