Вдень вівторка, 24 березня, російська армія масовано атакувала українські міста ударними БпЛА. Попри складну ситуацію, львівські медійники оперативно працювали на місцях влучань, аби забезпечити містян перевіреною інформацією.
Внаслідок обстрілу постраждала будівля, розташована на території історичного ареалу Львова. Ансамбль Бернардинського монастиря у 2023 році внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Крім центру, ворожі дрони атакували Сихівський район. На проспекті Червоної Калини сталося влучання у житлову багатоповерхівку. Згодом ще один БпЛА вдарив у цей ж будинок з іншого боку. Уламки також впали на вулиці Степана Бандери. Станом на вечір 24 березня кількість постраждалих зросла до 32 осіб.
Протягом дня з різних локацій працювали журналісти львівських видань. Серед них медійники ТРК «Перший Західний». Наразі телеканал вже має налагоджену систему розподілу обов’язків у разі атак, коли кожен працівник знає свою функцію. Однак цього разу вибухи сталися безпосередньо неподалік редакції.
«Шахед” прилетів дуже близько до приміщення редакції телеканалу “Перший Західний”. Це буквально 100 метрів. На той момент ми з журналістами користувалися правилами двох стін, тобто перебували у коридорі», – розповіла завідувачка відділу інформаційних програм телеканалу Світлана Ровенчак.
За більш безпечної ситуації журналісти виїжджали на місця подій. За словами Світлани, медійники дотримувалися необхідних правил безпеки. Зокрема не торкалися незнайомих предметів, не знімали критичну інфраструктуру чи силові структури, а також не фіксували серійні номери уламків.
«Спочатку ми робимо фото та відео для соцмереж, потім можемо робити стріми для соцмереж із місць прильоту або, наприклад, за підсумками брифінгу. Далі йдуть включення, відео для сюжету. Це дозволяє нам робити багатогранну роботу. Йдеться про кількасекундні відео, які дають ефект присутності і дозволяють нашим глядачам ледве не онлайн стежити за перебігом ситуації. Ці відео збирають надзвичайно багато переглядів.Завжди круто робити прямі включення і розказувати, що на цю годину, що на цю хвилину відбувається. Ну і потім це підсумкові сюжети для тих, хто хоче знати більше, детальніше, а не швидко і одразу», – поділилася Світлана Ровенчак.
Оскільки приміщення редакції не постраждали, орієнтовно з 17:30 до 19 години журналісти активно працювали над матеріалами для вечірнього випуску «Головне за день».
Світлана Ровенчак підкреслила, що у рекордному темпі за 40 хвилин підготували багато матеріалів до ефіру. Використали записи з місць подій, а ще розмову з мером міста про наслідки влучань. Також до програми на включення запросили заступника голови Львівської територіальної громади, а також начальницю Івано-Франківської обласної військової адміністрації, де теж зафіксували влучання.
«Для ефіру ми зробили відео перекривашки з місця влучань. Одразу зробили такий сюжет на 19:00 про результати, що ми мали на ту годину. Зробили о 19:10 і о 19:20 включення журналістів із місця подій. Перше з площі Соборної, а далі з Сихова біля будинку, в який влучили два шахеди. Насправді показали реально насичену інформаційну картину. Тобто з 19:00 десь до 19:40 ми відпрацювали інформаційний блок про прильоти у Львові та взагалі загалом у західній частині країни», – зауважила медійниця.
Паралельно у Сихівському районі працювали медійники «Сихів.Медіа». Головна редакторка Христина Гоголь звуважила, що неможливо бути готовим до жодної атаки.
«Коли ворожий дрон влучив у житловий будинок на проспекті Червоної Калини, ми, як гіперлокальне медіа, оперативно включилися, щоб висвітлити цей акт агресії. Водночас за ці роки повномасштабної війни ми чітко побудували головне редакційне правило: дбати про безпеку наших журналістів, які працюють на місці події. Ми публікували дописи, відео, новини з місця події, але разом з тим дослуховувалися до порад та вказівок правоохоронців та рятувальників», – наголосила головна редакторка.
У пошкодженому будинку проживає SMM-спеціалістка та операторка медіа. На момент прильоту її, на щастя, не було вдома.
Христина Гоголь зазначила, що під час висвітлення обстрілів слід дотримуватися кількох правил:
- домедична допомога: кожен повинен користуватися турнікетом та в критичній ситуації допомогти пораненим;
- дистанція: не варто підходити впритул до завалів і руїн, поки там працюють спеціалісти;
- інформаційна гігієна: варто керуватися вказівками органів влади та правоохоронців;
- психологічний захист: робота з людським болем та руйнуваннями виснажує, важливо тверезо оцінювати ситуацію.
За потреби Центр журналістської солідарності НСЖУ у Львові надає необхідне для медійників обладнання. Можна залишити заявку та отримати безкоштовно каску й бронежилет для безпечної роботи.
«Журналісти обов’язково мають пам’ятати про власну безпеку, особливо коли ворог атакує об’єкти у самому центрі міста. Ми неодноразово наголошуємо, що піклуватися про власний захист – це пріоритет. Центр журналістської солідарності у Львові завжди готовий підтримати. У таких випадках або під час відряджень до зони бойових дій ми надаємо медійникам необхідне захисне спорядження, щоб вони могли виконувати свою роботу професійно та безпечно», – зауважила координаторка об’єднаного Західноукраїнського ЦЖС Наталія Войтович.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Дар’я Маркова, фото ТРК «Перший Західний»
Дискусія з цього приводу: